Рішення № 93782495, 22.12.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 справа № 914/1936/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг», м.Львів

до відповідача Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», м.Львів

про стягнення 295787,01 грн

за участю представників:

від позивача: Морганюк Ю.Є.;

від відповідача: Семенюк І.Я.

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про стягнення 295787,01 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2020 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду: посилання на докази, що підтверджують існування заборгованості відповідача в сумі 295787,01 грн, з наданням таких доказів у випадку наявності їх у позивача; обгрунтованого і деталізованого розрахунку сум основної заборгованості.

19.08.2020 р., тобто в межах встановленого судом строку, позивач надіслав заяву про виправлення недоліків позовної заяви (вх.№24917/20 від 21.08.2020 р.) з наведенням в ній розрахунку заборгованості та посилань на докази, що підтверджують здійснення оплат, з долученням таких доказів.

Ухвалою суду від 26.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.09.2020 р.

Ухвалою суду від 28.09.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 28.09.2020 р., підготовче засідання відкладено на 26.10.2020 р.

23.10.2020 р. від відповідача надійшли пояснення по суті позовних вимог (вх.№30801/20).

Ухвалою суду від 26.10.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 26.10.2020 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 23.11.2020 р.

Ухвалою суду від 23.11.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 23.11.2020 р., закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 07.12.2020 р.

Судове засідання 07.12.2020 р. не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гоменюк З.П., яка тривала з 07.12.2020 р. по 11.12.2020 р. включно.

Ухвалою суду від 14.12.2020 р. датою судового засідання з розгляду справи по суті визначено 22.12.2020 р.

В судове засідання 22.12.2020 р. з`явилися представники сторін.

В цьому судовому засіданні суд розпочав розгляд справи по суті. Присутні представники виступили з вступним словом та надали усні пояснення, при цьому представник позивача просив суд позов задоволити, а представник відповідача заявив, що відповідач визнає позов повністю. Суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів, після чого перейшов до проведення судових дебатів. Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та через відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для його ухвалення.

В судовому засіданні 22.12.2020 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між сторонами було укладено договори постачання природного газу, на виконання умов яких позивач протягом 2019– 2020 років поставив природний газ, проте відповідач в порушення умов договорів не здійснив повної оплати його вартості. У зв`язку з цим, позивач просив суду стягнути з відповідача 295787,01 грн заборгованості.

Відповідач визнав існування заборгованості в цьому розмірі, пояснив, що заборгованість виникла внаслідок фактичного використання природного газу понаднормово.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

24.01.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (постачальником) та Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» (споживачем) було укладено договір №0124/19 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (для забезпечення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання).

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (далі – газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п.1.2. договору, річний плановий обсяг постачання газу 97000куб.м.

В пункті 1.3. договору наведено планові обсяги постачання газу по місяцях: січень, лютий, березень, грудень – 17, квітень, жовтень – 7, листопад – 15.

за умовами п.2.9. договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: 3а підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пп.2.9.1.). На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (пп.2.9.2.) Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (пп.2.9.3.) У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ (пп.2.9.4.).

Як передбачено пунктом 3.2. договору, ціна газу становить 8616,67 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1723,33 грн, всього з ПДВ – 10340 грн, в т.ч. за транспортування газу магістральними трубопроводами.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що ціна, зазначена в п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, зазначеної договорі. Зміна ціни на газ узгоджується шляхом підписання додаткових угод до цього договору.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п.3.4. договору).

Згідно з п.3.5. договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.

Відповідно до п.3.6. договору, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором, що становить 835816,67 грн, крім того ПДВ 167163,33грн, всього з ПДВ – 1002980грн.

За умовами п.4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (пп.4.2.1.)

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (пп.4.2.2.)

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (пп.4.2.3.)

Підпунктом 5.1.1. договору визначено право постачальника отримувати від споживача оплату поставленого тазу відповідно до умов розділів ІІІ, IV договору, а підпунктом 5.4.2. договору – обов`язок споживча оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Як встановлено у п.10.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Згідно з п.10.2. договору, дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

29.01.2019 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, в якій у зв`язку зі скороченням бюджетних призначень погодили викласти в новій редакції пункти 1.2., 1.3. та 3.6. договору, зокрема, відповідно до п.1.2. договору в новій редакції, річний плановий обсяг постачання газу 84893 куб.м., а відповідно до п.3.6. договору в новій редакції, загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором, що становить 732494,68грн., крім того ПДВ 146298,94 грн, всього з ПДВ – 877793,62 грн.

Додатковою угодою №2 від 26.12.2019 р. сторони домовились внести зміни, шляхом збільшення ціни договору (в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної у договорі), продовжити дію договору №0124/19 від 24.01.2019 р. на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (для забезпечення потреб промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання) на строк достатній для проведення процедури закупівлі та викласти п.10.1 розділу X «Строк дії договору та інші умови» договору у наступній редакції:

« 10.1. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє з 26.12.2019 р. до 31.03.2020 р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного виконання сторонами.»

Відповідно до додаткової угоди №3 від 17.01.2020 р., сторони домовилися внести зміни, шляхом збільшення ціни договору (в обсязі, що не перевищує 20% суми визначеної у договорі) на 146298,94 грн та викласти п.3.6. розділу ІІІ договору №0124/19 від 24.01.2019 р. в наступній редакції:

« 3.6. Загальна сума договору становить 877793,63 грн., крім того ПДВ 146298,94 грн, всього з ПДВ – 877793,62 грн».

В цій додатковій угоді сторони також домовились продовжити дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі та викласти п.10.1 розділу X «Строк дії договору та інші умови» договору у наступній редакції:

« 10.1. Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє з 01.01.2019 р. до 31.03.2020 р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного виконання сторонами.»

07.02.2020 р. сторони уклали договір №33/34-40 постачання природного газу, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у січні-лютому 2020 року природний газ (Код 09120000-6 – Газове паливо (природний газ)) (далі – газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

У п.1.3. договору визначено, що річний плановий обсяг постачання газу становить 24,600 тис. куб. м., що дорівнює квартальному плановому об`єму.

Пункт 2.9. договору №33/34-40 містить положення щодо порядку визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами, ідентичні положенням пункту 2.9. договору №0124/19.

Як передбачено пунктом 3.3. договору, ціна газу становить 6750 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1350 грн, всього з ПДВ – 8100 грн.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п.3.5. договору).

Згідно з п.3.6. договору, місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.

Відповідно до п.3.7. договору, загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором, що становить 199260 грн, у т. ч. ПДВ 20%.

За умовами п.4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником (пп.4.2.1.)

У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (пп.4.2.2.)

Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (пп.4.2.3.)

Підпунктом 5.1.1. договору визначено право постачальника отримувати від споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів ІІІ, IV договору, а підпунктом 5.4.2. договору – обов`язок споживча оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Як встановлено у п.13.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 29 лютого 2020 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Згідно з п.13.2. договору, сторони цього договору домовились, що у відповідності до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі природного газу на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 14.1. та 14.2. договору, зобов`язання сторін по даному договору виникають протягом строку дії договору, який починається з моменту його підписання і закінчується 29 лютого 2020 року або ж до повного виконання сторонами взятих на себе обов`язків. Сторони встановлюють, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

В матеріалах справи наявні засвідчені копії видаткових накладних та актів приймання - передачі природного газу:

– №РН-0001105 від 31.12.2019 р. про постачання 16,414020 тис.куб.м. природного газу у грудні 2019 року на суму 169720,97 грн з ПДВ та №РН-01105/1 від 31.12.2019 р. про постачання 4,331750 тис.куб.м. природного газу у грудні 2019 року на суму 44790,30 грн з ПДВ (за договором №0124/19 від 24.01.2019 р.);

– №РН-0000243 від 31.03.2020 р. про постачання 15,978730 тис.куб.м. природного газу у березні 2020 року на суму 129427,72 грн з ПДВ та №РН-0000256 від 30.04.2020 р. про постачання 7,798340 тис.куб.м. природного газу у квітні 2020 року на суму 63166,56 грн з ПДВ (за договором №33/34-40 від 07.02.2020 р.).

Дані накладні підписано без зауважень директором постачальника і представником споживача, а акти також затверджено керівниками сторін та скріплено печатками відповідних юридичних осіб.

Як стверджує позивач, протягом 2019 року він поставив природний газ на суму 894495,93 грн, з якої відповідач оплатив 817962,44 грн, а протягом 2020 року – на суму 537530,34 грн, з якої відповідач оплатив 345558,94 грн.

У акті звірки взаєморозрахунків за 01.01.2019 р.– 31.12.2019 р. зазначено, що сальдо на 01.01.2019 р. становило 27282,12 грн, протягом 2019 року здійснено поставок на суму 894495,93 грн і оплат на суму 817962,44 грн, а станом на 31.12.2019 р. заборгованість на користь ТзОВ «Паливторг» дорівнює 103815,61 грн.

У акті звірки взаєморозрахунків за 01.01.2020 р.– 30.06.2020 р. відображено, що сальдо на 01.01.2019 р. становило 103815,61 грн, протягом 2020 року здійснено поставок на суму 537530,34 грн і оплат на суму 345558,94грн, а станом на 30.06.2020 р. заборгованість на користь ТзОВ «Паливторг» дорівнює 295787,01 грн.

Акти підписано представниками сторін з прикладенням круглих печаток юридичних осіб.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 295787,01 грн заборгованості.

Станом на дату ухвалення рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення відповідачем оплати заявленої до стягнення суми.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За визначенням ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Частина третя статті 631 ЦК України надає сторонам право встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення

Частинами першою та другою статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною першою та другою статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів (п.2 ч.2 ст.13 Закону).

Згідно з п.2 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за №1382/27827, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

За умовами п.11 розділу 2 Правил, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Підпунктом 4.2.1. договору від 24.01.2019 р. сторони встановили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником, а підпунктом 4.2.1. договору від 07.02.2020 р. – що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу, які надаються постачальником

Також у підпункті 4.2.2. договорів передбачено, що у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (пп.4.2.2.)

Виходячи зі змісту положень законодавства і договору, а також проаналізувавши наявні в матеріалах справи видаткові накладні, акти, суд вважає, що вони підтверджують отримання відповідачем природного газу у відповідні періоди і в будь-якому випадку строк оплати всього поставленого за договорами газу настав на момент звернення позивача до суду.

Сторонами визнається, що вартість поставленого природного газу була оплачена неповністю.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 191 ГПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.6 ст.236 ГПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

За таких обставин, врахувавши і визнання відповідачем пред`явленої вимоги про стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що, в свою чергу, є підставою для стягнення боргу за поставлений і неоплачений природний газ в сумі 295787,01грн.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи все наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 191, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», м.Львів, вул.Замарстинівська, 233 (ідентифікаційний код 08734210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг», м.Львів, вул.Зелена, 115Ж, кв.42 (ідентифікаційний код 40220890) 295787,01 грн заборгованості та 4436,81 грн судового збору.

В судовому засіданні 22.12.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 23.12.2020 р.

Суддя З.П. Гоменюк