Рішення № 93782199, 21.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/14134/18Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж»

про стягнення 1 533 411, 95 грн.

За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 21.12.2020.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж» про стягнення 1 533 411, 95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо виконання підрядних робіт за договором від 05.07.2016 № 1607000193, в зв`язку з чим позивач просить стягнути у судовому порядку пеню у розмірі 1 109 724, 56 грн та штраф у розмірі 423 687, 39 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» пеню у розмірі 601 079, 76 грн та штраф у розмірі 423 687,39 грн, в частині стягнення пені у розмірі 508 644, 80 грн у позові відмовлено.

Вказані рішенні судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами вартість кожного з трьох етапів робіт, відтак відсутні підстави для нарахування пені та штрафу за невиконання кожного окремого етапу робіт відповідно до строків, встановлених календарним планом. Строки виконання обумовлених сторонами у договорі від 05.07.2016 № 1607000193 робіт, за вирахуванням виконаних, були порушені відповідачем, а тому обґрунтованим є нарахування санкцій з 01.01.2018, після спливу строку, визначеного договором для виконання всього обсягу робіт.

При прийняті оскаржуваних рішень, судами попередніх інстанцій, зокрема було відхилено посилання відповідача, що йому не було надано проектно-кошторисну документація, що може бути підставою для звільнення підрядника від відповідальності, оскільки договором не обумовлено обов`язок замовника передавати підряднику на погодження проектно-кошторисну документацію та не встановлено строк, протягом якого вказана документація повинна бути передана замовником підряднику та затверджена ним. Також було відхилено доводи відповідача про те, що він не виконав пусконалагоджувальні роботи, у зв`язку з тим, що позивачем не отримано дозволу на виконання будівельних робіт та висновку державної екологічної експертизи, оскільки договором про закупівлю робіт від 05.07.2016 № 160700193 не передбачено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 910/14134/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 910/14134/18 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва зазначив наступне.

Суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що пеня підлягає нарахуванню на суму вартості невиконаних робіт з 01.01.2018 (після спливу строку, визначеного договором для виконання всього обсягу робіт), оскільки не спростували та не відхилили доводи позивача, що вартість пусконалагоджувальних робіт та їх зміст визначені локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-3 (т. 1 а. с. 226-228).

Водночас касаційний суд зазначив, що в розумінні ч. 4 ст. 612, ч. 2 ст. 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Судом вказано, що відповідачем в суді першої та апеляційної інстанції зазначалось про відсутність підстав для стягнення з нього неустойки за несвоєчасно виконані роботи у зв`язку із тим, що відбулося прострочення кредитора, оскільки: - позивачем не надано відповідачу погоджену проектно-кошторисну документацію для виконання будівельних робіт; - позивачем не передано відповідачу дозвільні документи на виконання будівельних робіт, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до «Порядку виконаних підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та висновок державної екологічної експертизи на роботу по об`єкту «Технічне переоснащення системи теплопостачання Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельна роботи)» відповідно до статті 39 Закону України «Про екологічну експертизу», який був чинний на час виконання робіт за договором. Зазначені обставини, за доводами відповідача, стали перешкодою для виконання робіт у строки встановлені договором.

Суд першої інстанції, відхиляючи доводи відповідача щодо ненадання позивачем затвердженої проектно-кошторисної документації зазначив, що договором не передбачено обов`язок замовника передавати підряднику проектно-кошторисну документацію та не встановлено строк, протягом якого вказана документація повинна бути передана замовником підряднику. Суд першої інстанції дослідивши надану позивачем проектну документацію, встановив, що частина локальних кошторисів не підписана сторонами, однак, на думку місцевого господарського суду дані обставини не впливають на обов`язок відповідача у встановлений договором строк виконати обумовлені сторонами роботи.

З вказаними висновками Верховний Суд не погодився та зазначив, що положеннями статей 875, 877 ЦК України, визначено обов`язок підрядник виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а обов`язок замовника передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника.

Суд першої інстанції не дослідив обставини щодо передання позивачем відповідачу затвердженої проектно-кошторисної документації відповідно до якої підрядник зобов`язаний виконувати будівельні роботи, а суд апеляційної інстанції не усунув наведені порушення під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій не були з`ясовані обставини справи щодо додержання сторонами умов договору від 05.07.2016 № 160700193 своїх зобов`язань за договором, наявність/відсутність обставин, які б свідчили про відсутність вини відповідача у невиконанні своїх зобов`язань та/або неможливість належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань внаслідок дій чи бездіяльності позивача, та, як наслідок, наявність підстав для передбаченої договором відповідальності за відповідне порушення, а тому висновки судів попередніх інстанцій по суті спору є передчасними.

Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у постанові Верховного Суду, надати доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 справу № 910/14134/18 прийнято до провадження у складі судді Господарського суду міста Києва Алєєвої І.В. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 14.09.2020.

10.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив-заперечення на позовну заяву, в якому він просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 відкладено підготовче засідання на 12.10.2020. Зобов`язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 та надати суду пояснення по суті спору з урахуванням постанови Верховного Суду від 02.04.2020. Зобов`язано позивача надати суду докази на підтвердження надання відповідачу погодженої проектно-кошторисної документації для виконання будівельних робіт, дозвільні документи на виконання будівельних робіт, в тому числі дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до «Порядку виконаних підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та висновок державної екологічної експертизи на роботу по об`єкту «Технічне переоснащення системи теплопостачання Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельна роботи)» (з доказами щодо дати передачі).

02.10.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 відкладено підготовче засідання на 09.11.2020. Запропоновано позивачу та відповідачу надати суду для огляду оригінали документів, що стосуються спірних правовідносин та документально обґрунтовані письмові пояснення щодо питань, які були предметом обговорення у судовому засіданні відповідно до Постанови Верховного Суду від 02.04.2020.

02.11.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив від 29.09.2020, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкладено підготовче провадження по справі на 30.11.2020. Зобов`язано позивача та відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2020. Зобов`язано позивача надати суду письмові пояснення щодо питань, які були предметом обговорення у судовому засіданні, зокрема щодо розписки наявної у матеріалах справи (том 1 а. с. 159).

26.11.2020 від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Господарський суд міста Києва від 30.11.2020 закрито підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті на 21.12.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання 21.12.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

При цьому Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 5011-46/18261-2012.

З урахуванням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) строк розгляду даної справи Господарським судом міста Києва продовжено з урахуванням розумності тривалості розгляду справи по суті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.12.2020 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2016 між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж» було укладено договір про закупівлю робіт № 1607000193.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору підрядник зобов`язується виконати роботи «Технічне переоснащення системи теплопостачання Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельні роботи)», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Склад та обсяг робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені договірною ціною (додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору. Зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Згідно із пунктами 3.1 - 3.4. договору ціна договору становить 15 378 880, 70 грн. Ціна договору є кінцевою і не може бути збільшена. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна договору визначена із врахуванням всіх податків і зборів, передбачених законодавством України та вартості всіх витрат, пов`язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов`язок по оплаті яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладають на підрядника.

Відповідно до пункту 4.2 договору умови оплати: оплата здійснюється поетапно по факту виконання робіт протягом 180 календарних днів після підписання акту виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або за фактом поставки обладнання та матеріалів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.4, 5.6, 5.8-5.10 договору сторони визначили, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 30.06.2017. Місце виконання робіт: м. Харків, проспект Гагаріна, 350. Підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється підрядником та входить у вартість робіт. Роботи повинні виконуватись у відповідності до погодженого підрядником і замовником календарного плану (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору. Виконання робіт по кожному із етапів згідно з календарним планом проводиться лише після письмового погодження із замовником. Передача замовнику підрядником виконаних робіт здійснюється з наданням акту виконаних робіт. Замовник у разі відсутності зауважень щодо виконаних робіт підрядником, протягом 30 днів зобов`язаний направити підряднику підписаний акт виконаних робіт, або повернути його з письмовими зауваженнями.

Згідно із календарним планом (в первинній редакції) підготовчий період має термін виконання з 01.10.2016 - 30.04.2017, основний етап має термін виконання з 01.02.2017 - 30.05.2017, пусконалагоджувальні роботи мають період виконання з 01.06.2017 - 30.06.2017.

Додатковою угодою № 5 від 12.07.2017 сторони погодили, що строк виконання робіт: з дати укладення договору до 31.12.2017.

Сторонами, з урахуванням додаткової угоди № 5 від 12.07.2017, затверджено новий календарний план, відповідно до якого підготовчий період має термін виконання з 01.10.2016 - 30.04.2017, основний етап має термін виконання з 01.02.2017 - 31.12.2017, пусконалагоджувальні роботи мають період виконання з 01.06.2017 - 30.09.2017.

Підрядник зобов`язується виконувати роботи у строки, встановлені цим договором (пункт 6.3.1 договору).

За порушення строків виконання робіт або виконання робіт в менших обсягах , ніж передбачено цим договором, відмову від виконання робіт в обсягах та за ціною, що вказані в даному договорі, підрядник виплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (пункт 7.2 договору).

Пунктом 10.1 договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 12.07.2017, сторони визначили, що договір набуває чинності з дати його укладення та діє до 29.06.2018.

Підрядні роботи були виконані відповідачем частково, що підтверджується видатковими накладними на поставку обладнання та актами приймання виконаних будівельних робіт.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 12.12.2017, в якій зазначав про прострочення виконання робіт та просив сплатити штрафні санкції у розмірі 7 658, 80 грн за невиконання пусконалагоджувальних робіт на суму 53 935, 20 грн.

У відповідь на претензію відповідач направив позивачу заяву про припинення заліком зустрічних однорідних вимог, в якій зазначив, що у позивача перед відповідачем існує заборгованість за договором № 1607000193 від 05.07.2016 у розмірі 10 042,66 грн, а тому відповідач зменшує її на суму нарахованих штрафних санкцій.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, у зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію (ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України).

У розумінні статей 875, 877 Цивільного кодекс України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Зазначене також вказане в постанові Верховного Суду від 02.06.2020 № 910/14134/18.

Частиною 2 статті 883 Цивільного кодексу України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно частини 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пункту 1 додаткової угоди № 1 від 13.07.2016 до договору № 160700193 від 05.07.2016 (т. 1 а.с. 19) вбачається, що на замовника покладено обов`язок підготовки та направлення документів до ДАБІ України для отримання дозвільних документів відповідно до вимог «Порядку виконаних підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.09.2020 зобов`язав позивача надати суду докази на підтвердження надання відповідачу погодженої проектно-кошторисної документації для виконання будівельних робіт, дозвільні документи на виконання будівельних робіт, в тому числі дозвіл на виконання будівельних робіт відповідно до «Порядку виконаних підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, та висновок державної екологічної експертизи на роботу по об`єкту «Технічне переоснащення системи теплопостачання Харківського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (Будівельна роботи)» (з доказами щодо дати передачі) (т. 3 а.с. 181 - 182).

02.10.2020 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, до якого були додані зокрема завдання на проектування об`єкту будівництва від 11.08.2015, технічні вимоги на проектування об`єкту будівництва від 11.08.2015, декларація про початок виконання будівельних робіт, довідка щодо вартості робіт, дозвіл (згода) № 5 від 15.12.2016, № 6 від 21.03.2017, № 6 від 01.11.2017 виданий ВАТ «Газпромбудмонтаж», розписка без дати (т. 3 а.с. 185 - 223).

Позивач у відповіді на відзив від 29.09.2020 (т. 3 а.с. 187) зазначив, що ОСОБА_1 (особа яка здійснювала технічний нагляд будівельних робіт) передав представнику підрядника ОСОБА_2 (відповідна особа за виконання будівельних робіт) всю необхідну документацію для виконання будівельних робіт про, що було складено відповідний акт.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній вказаний акт, відповідач заперечує про наявність акта, а позивачем суду його надано не було.

В судових засідання позивач наголошував, що затверджена проектно-кошторисна документації відповідно до якої підрядник зобов`язаний виконувати будівельні роботи та вся необхідна дозвільна документація була передана ОСОБА_1 (особа яка здійснювала технічний нагляд будівельних робіт) ОСОБА_2 (відповідна особа за виконання будівельних робіт), що підтверджується на думку позивача розпискою доданою до позовної заяви (т. 1 а.с. 159) та доданою до відповіді на відзив (т. 3 а.с. 223).

Господарський суд зазначає, що вказані розписки за своїм змістом є аналогічними і не містять дати їх підписання. Із вказаної розписки не вбачається передача саме проектно-кошторисної документації у відповідності до статті 875 Цивільного кодексу України.

Позивач в судових засіданнях пояснив, що з боку підрядника необхідну проектну-кошторисну документацію отримав ОСОБА_2 , відповідач проти зазначеного заперечив та вказав, що у відповідача не було представників з прізвищем Баворовський Р.І., доказів протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, позивачем до матеріалів справи було надано дозвіл (згода) на виконання робіт на проммайданчику ЛВУМГ № 5 від 15.12.2016 та № 6 від 21.03.2017 (вказані дозвола були видані ВАТ «Газпромбудмонтаж»), в яких заначено, що відповідальний за виконання робіт є ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 211 - 216).

Зазначене підтверджує, що за розписками, на які посилається позивач (т. 1 а.с. 159, т. 3 а.с. 223), як на підставу виконання своїх зобов`язань за договором підряду щодо передачі відповідачу (підряднику) затвердженої проектно-кошторисної документації є безпідставними, оскільки Баворовський Р.І. не був представником відповідача.

Інших доказів щодо виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо передачі затвердженої проектно-кошторисної документації відповідачу матеріали справи не містять, а позивачем такі докази не надано.

Щодо наданих позивачем дозволів (згода) на виконання робіт на проммайданчику ЛВУМГ № 5 від 15.12.2016, № 6 від 21.03.2017 та № 6 від 01.11.2017, Господарський суд зазначає, що вказані дозволи видані іншій юридичній особі ВАТ «Газпромбудмонтаж», а не відповідачу по даній справі (т. 3 а.с. 211 - 219).

Положеннями статей 875, 877 Цивільного кодексу України, встановлено обов`язок підрядника виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та обов`язок замовника передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію.

Позивачем не доведено та не підтверджено доказами відповідно до умов договору та наведених норм закону, виконання свого обов`язку щодо передачі відповідачу затвердженої проектно-кошторисної документації, відповідно до якої відповідач зав`язаний був виконати відповідні роботи.

Відповідно до частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

17.07.2020 від відповідача через канцелярію суду надійшла заява про поворот виконання рішення у справі № 910/14134/18.

В обґрунтування заяви про поворот виконання рішення відповідач посилається на те, що Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/14134/18 стягнуто з ТОВ «Газпромбудмонтаж» на користь АТ «Укртрансгаз» пеню у розмірі 601 079,76 грн, штраф у розмірі 423 687, 39 грн та судовий збір у розмірі 15 371, 51 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 910/14134/18 судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Після винесеної постанови Північним апеляційним господарським судом від 25.09.2019 у справі № 910/14134/18, судом першої інстанції був виданий наказ про примусове виконання рішення № 910/14134/10 від 02.12.2019 та постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. було стягнено з ТОВ «Газпромбудмонтаж» кошти у сумі 439 058, 90 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 60940939 від 24.01.2020.

Постановою Верховного Суду від 02.04.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 910/14134/18 скасовано, справу скеровано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 ГПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно ч. 5, 6 ст. 333 ГПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Оскільки, відповідач подав докази виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 № 910/14134/18, то заява заявника в межах заявленої суми шляхом повернення 439 058, 90 грн підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 333 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж» про поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/14134/18 задовольнити.

3. Здійснити поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/14134/18.

4. Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А; код 25698645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпромбудмонтаж» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 21, приміщення 201; ідентифікаційний код 36964133) грошові кошти у сумі 439 058 (чотириста тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят вісім) грн 90 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення: 24.12.2020.

Суддя Алєєва І.В