Рішення № 93782163, 17.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/14722/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/14722/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 74 525,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Накоп`юк Я.В.

від відповідача: Косик С.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 74 525,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно та протиправно нараховано і стягнуто з позивача збір за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда по відправці № 36791879 у розмірі 74 525,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання. Судове засідання призначено на 05.11.2020.

19.10.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив, у якому останній проти позову заперечує, аргументуючи свою правову позицію тим, що залізницею правомірно було нараховано позивачу збір за зберігання вантажу на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення, згідно з п.2.1. розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України в межах України та пов`язані з ними послугами. Також, відповідач послався у відзиві на неправильне застосування позивачем положень ст. 1212 ЦК України. Разом з відзивом позивач подав заяву про продовження процесуального строку.

05.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення на виконання п. 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 про відкриття провадження у справі.

В судовому засіданні 05.11.2020 представник позивача подав заяву, в якій просив повернути відзив відповідача без розгляду, у зв`язку недотриманням відповідачем приписів ч. 5, 6 ст. 165 ГПК України. Також представник позивача заперечив щодо заяви відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву і просив задовольнити раніше подане клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник відповідача просив задовольнити заяву про продовження процесуального строку та залучити відзив до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, задовольнив його.

Також, суд задовольнив заяву відповідача про продовження процесуального строку та залучив відзив до матеріалів справи.

Відповідно до положень ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

До відзиву на позовну заяву відповідачем було додано заяву про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, в якій відповідач просив суд поновити відповідний процесуальний строк.

У вказаній заяві відповідач зазначив, що для виконання вимог суду, в тому числі щодо витребування документів у відповідача, у останнього виникла необхідність в отриманні таких документів від територіально відділених структурних підрозділів АТ "Укрзалізниця", і такі документи були отримані зі значним запізненням, при цьому у зв`язку із введенням на території України карантину, частина працівників відповідача перебуває в простої та відпустках без збереження заробітної плати, крім того з 01.07.2020 у відповідача запроваджено режим роботи на умовах неповного (4 денного) робочого тижня, що призвело до тривалої обробки документів. На підставі викладеного, відповідач просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву.

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Доводи викладені відповідачем в заяві про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву підтверджені доданими до заяви документами, відтак суд визнав причини пропуску відповідного строку поважним та поновив відповідачу строк на подання відзиву та прийняв поданий відповідачем 04.11.2020 відзив на позовну заяву до розгляду.

Крім того, до відзиву відповідач надав докази надіслання на адресу позивача наданих суду документів.

Представник позивача просив відкласти розгляд справи, у зв`язку з необхідністю ознайомитись з поданим відповідачем відзивом на позовну заяву.

Відповідно до ч. 6 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.11.2020.

18.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з хворобою представника.

В судовому засіданні 19.11.2020 представник позивача подав клопотання про залишення відзиву без розгляду, оскільки на адресу ТОВ «Грейнсвард» надійшли тільки додатки, подані з відзивом, без самого тексту відзиву на позовну заяву. Також представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залишення відзиву без розгляду, оскільки такий відзив був залучений судом до матеріалів справи у попередньому судовому засідання, що виключає можливість прийняття судом протилежного процесуального рішення з даного питання.

Водночас, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 відкладено розгляд справи на 03.12.2020.

30.11.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 03.12.2020 представники позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив надати час підготувати заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 6 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.12.2020.

16.12.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 17.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, вказані у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.12.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (замовник, позивач) було укладено Договір № 07153/ПЗ-2018 (надалі - договір № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018/основний договір) про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажних вагонів для перевезення та надавання інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародних сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору, перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язаний доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 із змінами та доповненнями (далі - Статут), Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник Тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Згідно з п. 1.3 договору № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018, надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

На виконання п. 2.3.3. договору перевізником відкрито для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 2829531 та присвоєно код вантажовідправника/вантажоодержувача № 8104.

Відповідно до п. 2.3.2. договору № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018, перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору.

Пунктом 2.1.6. договору замовник прийняв на себе зобов`язання оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.

Вартість послуг, визначена розділом 3 договору № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018.

Відповідно до п.3.2. договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника складається з:

- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;

- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до договору;

- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси)неповна доба використання округлюється до повної.

Розмір плати ставок за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та/або публікація оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 календарних днів після оголошення (п. 3.2.1. договору № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018).

Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - філія "ЄРЦ"). При цьому, оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), про що зазначено в пунктах 4.1.-4.3, 4.5. договору.

Пунктом 12.1. договору № 07153/ПЗ-2018 від 07.02.2018 від 14.02.2018 визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018, при цьому договір продовжує дію, якщо жодна із сторін письмово за один місць до закінчення дії договору не звернеться до іншої сторони з пропозицією про його припинення.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як замовником та відповідачем, як перевізником 26.09.2019 був укладений, шляхом акцептування позивачем умов договору, викладених відповідачем на його сайті, Договір про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів, який в подальшому був викладений в редакції № 2 від 10.11.2019, відповідно до інформаційного повідомлення про укладення договору, відповідному договору присвоєно № 07153/ПЗ-2018-О від 30.09.2019 (далі за текстом - договір РРМП).

Відповідно до п. 1.1. договору перевізник надає замовнику послуги з організації перевезень вантажів за погодженим сторонами розкладами руху вантажних маршрутних поїздів на особливих умовах з погодженим скороченим терміном доставки за одним маршрутом та визначенням пріоритетними: замовлень на перевезення вантажів, планів перевезень вантажів маршрутами (далі разом - замовлення на перевезення), заявок на подачу вагонів, забезпечення перевезень рухомим складом та самих перевезень.

В частині не урегульованій цим договором, сторони керуються укладеними між ними договорами про надання послуг з здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (далі - основний договір про надання послуг) (п. 1.2. договору).

В статті 2 договору сторони визначили, що маршрутний поїзд - це вантажний поїзд, пред`явлений до перевезення замовником з навантажених та/або порожніх вагонів, який відповідає нормі та/або кількості вагонів у поїзді, що встановлені перевізником і не може бути менше 44 вагонів, та прямує без переробки на одну станцію призначення. Маршрутний поїзд може бути сформовано засобами замовника або перевізника на під`їзній колії або станційних коліях станції навантаження або іншій узгодженій станції та може бути оформлено до перевезення як маршрутна відправка одним перевізним документом або як повагонні, групові відправки декількома перевізними документами. Приймання до перевезення вантажів, оформлених декількома перевізними документами, здійснюється перевізником одночасно після закінчення навантаження усіх вагонів маршрутного поїзда.

Розклад руху маршрутних поїздів (далі - РРМП) - встановлені перевізником: напрямки перевезення маршрутних поїздів (станції навантаження, відправлення та прибуття за РРМП), дати та чає відправлення, прибуття маршрутних поїздів на станції, номера поїздів.

Згідно з п. 3.1. договору, замовник на кожен календарний місяць завчасно надає перевізнику через АС Клієнт УЗ із застосуванням кваліфікованих електронних підписів замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу на особливих умовах - за РРМП (далі - замовлення на РРМП) у вагонах перевізника не пізніше 10 числа місяця, що передує місяцю в якому здійснюватиметься перевезення, а у вагонах замовника - не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати відправлення поїзду за РРМП.

На основі наданого замовником замовлення РРМП, перевізник визначає можливість або неможливість погодження РРМП, про що сповіщає замовника: (3.2.1.) щодо замовлень у вагонах перевізника не пізніше 15 числа місяця, по передує місяцю в якому здійснюватиметься перевезення; (3.2.2.) щодо замовлень у вагонах замовника, які надано не пізніше 10 числа місяця, що передує місяцю в якому здійснюватиметься перевезення, в строк визначений п. 3.2.1.; (3.2.3.) щодо замовлень у вагонах замовника, які надано після 10 числа місяця, що передує місяцю в якому здійснюватиметься перевезення, в строк до 5 календарних днів від дня отримання такого замовлення.

В п. 3.6. договору сторони погодили, що для організації перевезень маршрутними поїздами, окремо у вагонах замовника або окремо у вагонах перевізника, у кількості вагонів, яка відповідає довжині маршрутного поїзду та згідно з погодженим РРМП, замовник: (3.6.1.) надає перевізнику замовлення на перевезення через АС "Месплан" для організації перевезень маршрутними поїздами з проставленням ознаки "РРМП"; (3.6.2.) проставляє в АС "Месплан" заявки на подачу вагонів в дати визначені РРМП з проставленням ознаки "РРМП". При перевезенні в вагонах перевізника така заявка маж бути проставлена не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати відправлення визначеної в РРМП; (3.6.3.) самостійно узгоджує перевезення з всіма причетними організаціями одержувачем, портом, іншими).

Відповідно до п. 3.7. договору, перевізник повинен подати вагони перевізника під навантаження не пізніше ніж за 48 годин, а при подачі на станції позакласної категорії - не пізніше ніж за 24 години до часу визначеного в РРМП, як час відправлення.

Замовник, згідно з п. 3.10. договору, здійснює навантаження та/або вивантаження вагонів та передає завантажені та/або вивантажені вагони на колії загального користування станції та у кількості не менше ніж погоджено в РРМП не пізніше ніж за 3 години до часу відправлення маршрутного поїзду за РРМП.

Відповідно до п. 3.11. договору, у випадку пред`явлення замовником маршрутного поїзду пізніше, ніж визначено в п. 3.10. договору і РРМП (час фактичного оформлення замовником перевізних документів на всю кількість вагонів маршрутного проїзду), перевізник звільняється від відповідальності за виконання узгодженого РРМП. В такому випадку, якщо маршрутний поїзд приймається перевізником до перевезення, платежі нараховуються та стягуються на умовах визначених розд. 4 договору незалежно від фактичної швидкості перевезення, а штрафні санкції визначені розд. 5 договору не застосовуються.

В п. 4.1. договору сторони погодили, що плата при наданні послуг з організації перевезень маршрутними поїздами за РРМП розраховується і стягується відповідно до розд. 3 основного договору про надання послуг з підвищенням розміру інфраструктурної складової плати тарифу визначеного для власного вагону (Івл) на 20 % відповідно до п. 23 розд. ІІ збірка тарифів (далі - інфраструктурна складова тарифу).

У випадку накопичення маршрутного поїзду на коліях станції, замовником сплачуються до моменту оформлення перевізного документу (документів) на весь маршрутний поїзд сплачується плата за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу згідно з укладеними договорами", відповідно до додатку № 1 до основного договору про надання послуг, а також плата за користування вагоном, що перебуває у безпосередньому розпорядженні вантажовласника (п. 4.2. договору).

Відповідно до ст. 9 договору додаток № 4 примірна форма "Інформаційне повідомлення про погодження попереднього замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів" є невід`ємною частиною договору.

18.11.2019 відповідачем згідно залізничної накладної № 36791879 було прийнято до перевезення по станції Збараж Львівської залізниці маршрутний поїзд у кількості 48 вагонів-зерновозів на особливих умовах за РРМП зі скороченим строком доставки, про що свідчать відмітки у графах 7 і 20 вказаної накладної.

Однак, на думку позивача, відповідачем в порушення п. 4.2. розділу 4 договору РРМП при розрахунку плати за надання послуг з перевезення вантажу на особливих умовах за РРМП безпідставно по накопичувальній картці № 19110305 від 1911.2019 нарахував збір за зберігання вантажу під час накопичення маршрутного поїзда та в односторонньому порядку стягнув з особового рахунку позивача кошти в розмірі 74 525,40 грн з ПДВ.

17.0.2020 позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 1702-059 з вимогою про повернення неправомірно стягнутих коштів у сумі 74 525,40 грн.

Відповідач листом від 24.03.2020 за № ЦТЛ-19/530 відмовив позивачу у задоволенні претензії.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 74525,06 грн, як безпідставно набути коштів в розумінні ст.1212 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що порушення графіку РРМП сталося з вини позивача, що зафіксовано в актах загальної форми ГУ-23 №№1585, 1587, 1589, 1591, 1593 1595 від 17.11.2019 та № 1597 від 18.11.2019, а також актом загальної форми ГУ-23 № 1599 від 18.11.2019 про закінчення затримки, копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, відповідачем надано до матеріалів справи гарантійні листи позивача, підписані його працівником і скріплені печаткою, в яких гарантувалась оплата за зберігання навантажених вагонів на місцях загального користування. Оскільки маршрут позивачем було сформовано із простроченням встановленого графіку, а вагони частинами подавались на місця загального користування станції Збараж в очікуванні оформлення документів маршрутом, відтак відповідачем правомірно було нараховано збір за кожну добу зберігання вантажу у вагонах на коліях на місцях загального користування та списано ці кошти з особового рахунку позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між сторонами є договором про перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначає Закон України "Про залізничий транспорт".

Статтею 1 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що залізниця - відокремлений підрозділ акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі -АТ "Укрзалізниця"), утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 N 457 (далі - Статут).

У відповідності до п. 2 Статуту, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (п. 3 Статуту).

Згідно із п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Як встановлено судом, в листопаді 2019 року позивачем було подано відповідачу заявку щодо відправлення маршрутного поїзду з датою відправлення 17.11.2019 зі станції Збараж Львівської залізниці на станцію призначення Одеса-Порт, для вивезення вантажу водним транспортом в Турцію (Турецьку Республіку).

На підставі поданої позивачем заявки, відповідачем відповідно до розпорядження №ЦД-14/1138 було розроблено та затверджено розклад руху маршрутних поїздів, з датою відправлення 17.11.2019р зі станції Збараж на станцію призначення Одеса-Порт (копія розпорядження МяЦД-14/1138 додана до матеріалів справи).

Для забезпечення навантаження маршруту на станцію Збараж Львівської залізниці для ТОВ «Грейнсвард» 13.11.2019 прибуло 48 вагонів-зерновозів зі встановленим графіком відправлення - 17.112019, тобто вагони під навантаження були подані у встановлений умовами договору строк.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, визначено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Представниками станції Збараж Львівської залізниці були складені акти загальної форми ГУ-23 за №№1585, 1587, 1589, 1591, 1593, 1595, 1597, 1599, які отримані та підписані його представником позивача - менеджером Христофоровим І.В. без заперечень та зауважень, і вказаними актами зафіксовано факт несвоєчасного формування маршруту позивачем, у зв`язку з затримкою вагонів на станції Збараж в очікуванні оформлення документів маршрутом.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що затримка вагонів на станції Збараж виникла, у зв`язку з тим, що вагони, які подавались під завантаження за заявкою позивача, подавались на під`їзну колію ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів», яка за своїми технічними характеристиками під вантажні операції може приймати вагони тільки в кількості 6 одиниць.

Так, з наданих суду доказів вбачається, що враховуючи відсутність власної під`їзної колії по станції Збараж Львівської залізниці у ТОВ «Грейнсвард», позивач залучив до виконання зобов`язань третю особу - ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів», на під`їзну колію якого проводилась подача вагонів позивача на підставі Заявки (угоди).

Згідно із даною Заявкою (угодою) від 24.01.2019 ТОВ «Грейнсвард» просило вагони, які будуть прибувати на його адресу для завантаження вантажу - зернові та олійні культури, подавати на під`їзну колію ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів».

У Заявці (угоді) від 24.01.2019 директор ТОВ «Грейнсвард» ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом, що з умовами Договору про подачу та забирання вагонів ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» №ДН-2/18/756/М/П від 01.09.2018р., укладеного між Регіональною філією «Львівська залізниця» виробничий підрозділ «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» та ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів», ознайомлений та зобов`язаний їх виконувати.

Зазначена Заявка (угода) Позивача була погоджена начальником станції Збараж та директором ТОВ «Грейнсвард».

Під`їзна колія ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» обслуговується на умовах Договору про подачу та забирання вагонів ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» №ДН-2/18/756/М/П від 01.09.2018, укладеного між ПАТ «Українська залізниця» Регіональною філією «Львівська залізниця» виробничий підрозділ «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» та ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів».

Термін дії Договору №ДН-2/18/756/М/П від 01.09.2018р. встановлено 5 років з 01.09.2018 по 01.09.2023р. включно (п. 20 Договору).

Пунктом 1 Договору № ДН-2/18/756/М/П визначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору здійснюється подача, розставляння на місцях навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить «Залізниці», примикає до станції Збараж Львівської залізниці через стрілку 12, 6 і обслуговується локомотивом залізниці.

Згідно із умовами Договору № ДН-2/18/756/М/П вагони на під`їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставлянням вагонів на місцях завантаження, вивантаження (п.6 Договору).

Згідно із п.9 Договору № ДН-2/18/756/М/П визначено, що максимальна переробна спроможність вантажних пунктів: по навантаженню або вивантаженню: зернових вантажів-1 вагон, час-45 хвилин, розмір подачі-6 вагонів, тарно-штучнихвантажів-2 вагони, час-2 години 15 хвилин.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач шляхом підписання Заявки (угоди) від 24.01.2019 та ознайомлення з умовами Договору № ДН-2/18/75б/М/П від 01.09.2018, укладеного між відповідачем і ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» був обізнаний про умови користування під`їзною колією, на яку подавались вагони позивача для формування маршрутного поїзду з датою відправлення 17.11.2019, терміном перебування вагонів на під`їзній колії та максимальною кількістю вагонів, що може перебувати на колії.

Під час розгляду справи позивачем належними засобами доказування не було спростовано обставини, що вагони завантажували на під`їзній колії ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» і що маршрутний поїзд було сформовано з порушенням строків, узгодженої між позивачем та відповідачем заявкою, не з вини залізниці.

Відповідно до п.9 розділу 7 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №3866/5087, за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.

Розділом III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги передбачено розмір ставок зборів за роботи та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів.

Зокрема, п.2 зазначеного розділу III Збірника тарифів передбачено нарахування Збору за зберігання вантажів на місцях загального користування.

Згідно із пп. 2.1. п. 2 розділу III Збірника тарифів визначено, що після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах.

Таким чином, позивачу, на підставі вищезазначеного п.9 розділу 7 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України та пп.2.1 п.2 розділу III Збірника тарифів, нараховано збір за зберігання вантажу на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони, які простоюють в очікуванні оформлення перевезення.

Збір за зберігання вантажу сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Отже, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

Крім того, згідно п.2.1.7 основного договору про надання послуг визначено, що позивач, як замовник, зобов`язаний відшкодувати перевізнику витрати, пов`язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України з причин, що не залежать від перевізника.

Враховуючи обставини затримки вагонів в очікуванні оформлення перевезення та зберігання вантажу на місцях загального користування на станції Збараж, на підставі Актів загальної форми ГУ-23, відповідачем складено накопичувальну картку № 19110305, розраховано плату за зберігання вантажів та стягнуто збір з ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» у розмірі 74 525,40 грн. (в т.ч. ПДВ).

Таким чином, оскільки маршрут Позивачем було сформовано із простроченням встановленого графіку, а вагони частинами подавались на місця загального користування станції Збараж в очікуванні оформлення документів маршрутом по незалежним від перевізника - відповідача, причинам, відповідно позивачу було нараховано збір за кожну добу зберігання вантажу у вагонах на коліях на місцях загального користування.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимостi засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку , визначеному процесуальним законом, сторонами доказів.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позивних вимог, оскільки факт несвоєчасного формування маршрутного поїзду підтверджується зібраними у справі доказами і дана обставина виникла не з вини перевізника, відтак відповідачем правомірно було розраховано плату за зберігання вантажів, яка підпадає під регулювання не лише умовами укладеного між сторонами договору а й під державне регулювання тарифів, визначених Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Водночас, суд відхиляє твердження відповідача щодо неналежного способу захисту прав позивача, як не обґрунтовані, оскільки визначений позивачем спосіб захисту його порушених прав відповідає суті заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.12.2020.

Суддя А.І. Привалов