Рішення № 93782082, 24.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2020Справа № 910/16744/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/16744/20

за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т. Г. Шевченка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

29 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (позивач) надійшла позовна заява б/н від 29.09.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» (відповідач) про стягнення надмірно сплаченої суми грошових коштів за непоставлений товар за договором поставки № 713 від 03.04.2017 року в розмірі 278 152,52 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дві гривні 59 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором поставки № 713 від 03.04.2017 року, зокрема, у визначені договором строки на поставив товар та не повернув у відповідності до договору поставки надмірно сплачену суму грошових коштів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16744/20, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» за адресою: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 15, офіс 9, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105473618407 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року у справі № 910/16744/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 06.11.2020 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 23.11.2020 року (включно).

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2017 року між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір постачання нафтопродуктів № 713 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов`язується у відповідності з замовленням передавати у власність покупця наступні нафтопродукти, далі по тексту «товар»: бензин, А-92, бензин А-95, дизельне паливо.

Згідно з п. 4.2. договору оплата покупцем вартості товару, може здійснюватися на умовах попередньої оплати вартості або з відстрочкою оплати вартості поставленого товару протягом 3 (трьох) банківських днів.

В п. 4.11. договору визначено, що сторони по закінченню кожного місяця проводять звірку взаєморозрахунків за поставлений товар. Акт звірки затверджений належним чином за допомогою факсимільного зв`язку з одночасним відправленням поштою (цінним листом) протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відправки за допомогою факсимільного зв`язку, передається покупцю.

Відповідно до п. 4.12. договору якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума, яка надійшла від покупця в порядку передплати за партію товару, яка підлягає отриманню згідно з відповідною заявкою покупця, перевищує вартість поставленого товару, постачальник повертає надмірно сплачену суму грошових коштів протягом 3 (трьох) робочих днів згідно даного пункту договору та Акту звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення (п. 10.1. договору).

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період 2019 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» перед Приватно - орендним сільськогосподарським підприємством ім. Т. Г. Шевченка станом на 31.12.2019 року становить 300 152,59 грн. (триста тисяч сто п`ятдесят дві гривні 59 копійок).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із вимогою № 20/08/20-1 від 20.08.2020 року та з претензією від 18.09.2020 року про повернення суми попередньої оплати в розмірі 300 152,59 грн.

Як вказує позивач, у період з 03 вересня 2020 року по 01 жовтня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Брітіш Петроліум» на користь Приватно - орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т. Г. Шевченка були здійсненні часткові оплати на загальну суму 22 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03 вересня 2020 року № 14296 на суму 10 000,00 грн., від 07 вересня 2020 року № 31829 на суму 5000,00 грн., від 01 жовтня 2020 року № 32195 на суму 7000,00 грн.

За розрахунками позивача сума неповернених коштів за договором № 713 від 03.04.2017 року становить 278 152,59 грн., з розрахунку: 300 152,59 грн. (заборгованість за актом звірки) - 22 000,00 грн. (здійснені відповідачем часткові оплати).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що за розрахунками позивача відповідач має заборгованість за договором в розмірі 278 152,59 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір № 713 від 03.04.2017 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання - щодо повернення попередньої оплати.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Зі змісту вимоги № 20/08/20-1 від 20.08.2020 року та претензії від 18.09.2020 року слідує, що позивач вимагав від відповідача повернення сплаченої попередньої оплати, вказуючи на невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки товару.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів на підтвердження повернення відповідачем позивачеві попередньої оплати в сумі 278 152,59 грн матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.

З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 278 152,59 грн. не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 278 152,59 грн. попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу за непоставлений товар до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки № 713 від 03.04.2017 року в розмірі 278 152,59 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4172,29 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брітіш Петроліум" (ідентифікаційний код 40028849, адреса: 02094, м. Київ, вул. Віскозна, 15, офіс 9) на користь Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (ідентифікаційний код 04258770, адреса: 09721, Київська область, Богуславський район, с. Михайлівка) грошові кошти: основного боргу - 278 152,59 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят дві гривні 59 копійок) та судовий збір - 4172,29 грн. (чотири тисячі сто сімдесят дві гривні 29 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.12.2020р.

Суддя О.В. Котков