Рішення № 93782074, 24.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.12.2020Справа № 910/15949/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15949/20

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

19 жовтня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (позивач) надійшла позовна заява № 05/1628 від 15.10.2020 року до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 68 403,26 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста три гривні 26 копійок).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідності із залізничними накладними №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573 позивачем на адресу ДТЕК «Придніпровська ТЕС» зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці відправлено вагони з вантажем - вугілля кам`яне марки г-газовий. Вагони з вантажем було видано вантажоодержувачу із складанням комерційних актів, які свідчить про недостачу вантажу у розмірі 68 403,26 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15949/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105475112250 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 року у справі № 910/15949/20 вручено уповноваженому представнику відповідача - 02.11.2020 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 17.11.2020 року (включно).

16.11.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № НЮс-06/1920 від 11.11.2020 року, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, вважає їх безпідставними, посилаючись на те, що розрахунок за наданими позивачем накладними має бути здійснений виходячи з норми природної втрати 2%.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з залізничними накладними №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573 зі станції відправлення зі станції відправлення Добропілля Дон до станції Ігрень Придн ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» було відправлено вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий.

На станціях Ігрень Придніпровської залізниці та Добропілля Донецької залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам`яного вугілля, про що було складено комерційні акти №№ 453105/169, 453105/170, 453105/171, 453105/172, 493102/17/173, 453105/177, 453105/178, 453105/174, 453105/175, 453105/176.

У комерційному акті № 453105/169 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 53542932 виявилось нетто - 66250 кг, що менше вантажного документу на 2050 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/170 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 53451175 виявилось нетто - 67950 кг, що менше вантажного документу на 1350 кг, у вагоні № 56214026 виявилось нетто - 66450 кг, що менше вантажного документу на 1950 кг, у вагоні № 53420154 виявилось нетто - 67300 кг, що менше вантажного документу на 1900 кг, у вагоні № 55006340 виявилось нетто - 68000 кг, що менше вантажного документу на 1500 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/171 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 56871239 виявилось нетто - 67850 кг, що менше вантажного документу на 1650 кг, у вагоні № 56205669 виявилось нетто - 64900 кг, що менше вантажного документу на 1600 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/172 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 52230000 виявилось нетто - 63900 кг, що менше вантажного документу на 1100 кг, у вагоні № 56850282 виявилось нетто - 65900 кг, що менше вантажного документу на 1100 кг, у вагоні № 56963853 виявилось нетто - 65100 кг, що менше вантажного документу на 1000 кг, у вагоні № 56969355 виявилось нетто - 64450 кг, що менше вантажного документу на 1550 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 493102/17/173 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні №59601328 виявилось нетто - 66200 кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Течі вантажу немає. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені.

У комерційному акті № 453105/177 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 61079661 виявилось нетто - 63700 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг, у вагоні № 53516472 виявилось нетто - 65200 кг, що менше вантажного документу на 3800 кг, у вагоні № 56276082 виявилось нетто - 60250 кг, що менше вантажного документу на 8350 кг, у вагоні № 61976858 виявилось нетто - 67000 кг, що менше вантажного документу на 2200 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/178 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 53196309 виявилось нетто - 66450 кг, що менше вантажного документу на 950 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/174 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 60458304 виявилось нетто - 65300 кг, що менше вантажного документу на 1300 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/175 зазначено, що при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 59954982 виявилось нетто - 66300 кг, що менше вантажного документу на 1000 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

У комерційному акті № 453105/176 при контрольному переважуванні на справних 150-тонних вагонних вагах у вагоні № 53419578 виявилось нетто - 60900 кг, що менше вантажного документу на 4200 кг, у вагоні № 56169824 виявилось нетто - 63500 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг, у вагоні № 59955468 виявилось нетто - 63800 кг, що менше вантажного документу на 2600 кг, у вагоні № 55021877 виявилось нетто - 64150 кг, що менше вантажного документу на 2550 кг, №56957160 виявилось нетто - 63550 кг, що менше вантажного документу на 1950 кг, у вагоні № 53549721 виявилось нетто - 63850 кг, що менше вантажного документу на 2650 кг. Над люками виявлене поглиблення вантажу. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.

Судом встановлено, що на залізничних накладних №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573 були зроблені переуступні написи, право на пред`явлення позову передано Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Добропільська ЦЗФ». Переуступні написи засвідчені підписами директора та головного бухгалтера ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та печаткою підприємства.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у вигляді нестачі вантажу у розмірі 68 403,26 грн., які виникли у зв`язку з незбереженням залізницею вантажу при його перевезенні за залізничними накладними №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Таким чином, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі залізничних накладних №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573.

Статтями 22, 23 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно зі ст. 37 Статуту тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1454 від 01.12.2008, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Відповідно до п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам`яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Суд встановив факт відправлення вантажу за залізничними накладними №№ 48992820, 48992838, 48976708, 48978712, 48991772, 49047913, 49050081, 49020571, 49031040, 49019573 на адресу ТЕС АТ «ДТЕК Дніпроенерго»

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з статтею 113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

У відповідності до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 2, 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Як вказано вище, при прибутті вагонів на станцію залізницею проведено перевірку стану вантажу на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у вагонах не відповідає масі, вказаній у залізничних накладних.

Факт нестачі за спірними перевезеннями підтверджений комерційними актами №№ 453105/169, 453105/170, 453105/171, 453105/172, 493102/17/173, 453105/177, 453105/178, 453105/174, 453105/175, 453105/176.

Вищевказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, а тому приймаються судом до уваги в якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у залізничних накладних, фактичній масі вантажу.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем охоронюваних законом прав та інтересів позивача, внаслідок чого останнім були понесені збитки, суд не вбачає підстав для звільнення від відповідальності особи, чиї дії/бездіяльність призвели до відповідних наслідків.

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань, а також причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням (неналежним виконанням) зобов`язань та заподіяними збитками.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до п. 2.7 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601, згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок про вартість вугільної продукції, фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного, що перевозився у вагонах:

- № 53542932 за накладною №48992820 від 30.05.2020 року - 1973,63 грн. з ПДВ;

- у вагонах № 53451175, № 56214026, № 53420154 та № 55006340 за накладною № 48992838 від 30.05.2020 pоку - 2081,70 грн. з ПДВ;

- у вагонах № 56871239 та № 56205669 за накладною № 48976708 від 28.05.2020 року - 763,21 грн. з ПДВ;

- у вагонах № 52230000, № 56850282, № 56963853 та № 56969355 за накладною № 48978712 від 28.05.2020 pоку - 838,00 грн. з ПДВ;

- у вагоні № 59601328 за накладною № 48991772 від 29.05.2020 року -1973,63 грн. з ПДВ;

- у вагонах № 61079661, № 53516472, № 56276082 та № 61976858 за накладною № 49047913 від 02.06.2020 pоку - 1478,11 грн. з ПДВ;

- у вагоні № 53196309 за накладною № 49050081 від 03.06.2020 pоку - 1762,10 грн. з ПДВ;

- у вагоні № 60458304 за накладною № 49020571 від 01.06.2020 pоку - 1676,96 грн. з ПДВ;

- у вагоні № 59954982 за накладною № 49031040 від 01.06.2020 pоку -1290,90 грн. з ПДВ;

- у вагонах № 53419578, № 56169824, № 59955468, № 55021877, № 56957160 та № 53549721 за накладною № 49019573 від 01.06.2020 року - 1758,46 грн. з ПДВ.

Суд зазначає, що в силу положень ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України та ст. 114, 115 Статуту вказані документи є належними та допустимими доказами визначення вартості вантажу.

Наявність збитку (недостачі вантажу) позивачем підтверджено належними доказами: оригіналами комерційних актів та залізничними накладними, якими підтверджено, як фактичну вагу вантажу, який відповідач прийняв до перевезення, так і вагу втраченого вантажу.

Відповідачем не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу для перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, суд дійшов висновку, що розрахунок є вірним, а сума збитків, у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, становить 68 403,26 грн.

З огляду на наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що в даному випадку, який стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням вантажу при перевезенні, позивачем належними і допустимими доказами доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Таким чином, оскільки при перевезенні вантажу, що було здійснено Акціонерним товариством "Українська залізниця", останнім не було дотримано обов`язку зі збереження вантажу у вказаних вагонах, прийнятих до перевезення, внаслідок чого наявна недостача вантажу, а відповідачем в свою чергу не доведено, що недостача такого вантажу відбулась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків у вигляді нестачі вантажу у розмірі 68 403,26 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (ідентифікаційний код 00176472, адреса: 85003, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1) грошові кошти у вигляді нестачі вантажу - 68 403,26 грн. (шістдесят вісім тисяч чотириста три гривні 26 копійок) та судовий збір - 2102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.12.2020р.

Суддя О.В. Котков