Рішення № 93782040, 23.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2020Справа № 910/17768/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вегери А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/17768/19

за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс"

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 372 561,32 грн.,

За участю представників:

від прокуратури: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 372 561,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 1670 від 24.07.2018 в частині поставки товару в обумовлені Договором строки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2020 (суддя Грєхова О.А.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17768/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

08.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 02.01.2020 року, в якій останній повідомив, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги, пов`язані із розглядом цієї справи, у розмірі 25 000,00 грн.

30.01.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" на позовну заяву, в якому останнє, зокрема, просило суд стягнути з позивача - Департаменту освіти Маріупольської міської ради, понесені відповідачем судові витрати у даній справі в розмірі 25 000,00 грн., що становлять вартість наданих відповідачу послуг з правничої допомоги. Крім того, до цієї заяви по суті спору відповідачем долучено ряд документів на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, копію ордеру серії АХ № 1007882 від 22.01.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002224 від 26.09.2018, копію укладеного між відповідачем та адвокатом Фадєєвим Олександром Павловичем Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 03/20 від 14.01.2020, копію акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 1 від 22.01.2020, копію виставленого відповідачу адвокатом Фадєєвим Олександром Павловичем рахунку на оплату наведених послуг № 3 від 22.01.2020, а також копію платіжного доручення № 9301 від 22.01.2020 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" вартості наведених послуг в сумі 25 000,00 грн.

Слід також зазначити, що 12.10.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача від 11.10.2020 року, в якій останній повідомив про те, що докази понесених останнім витрат на оплату професійної правничої допомоги будуть подані в строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/17768/19 у задоволенні позову Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 372 561,32 грн. відмовлено повністю.

11.12.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" від 07.12.2020 року про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з Департаменту освіти Маріупольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" витрат на професійну правничу (правову допомогу) в розмірі 25 000,00 грн. До цієї заяви відповідачем на підтвердження розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги, крім іншого, долучено копію акту приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 2 від 04.12.2020.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заяву передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва № 05-23/1774 від 11.12.2020 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи, у зв`язку з відпусткою судді Грєхової О.А.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" від 07.12.2020 року передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2020 (суддя Ломака В.С.) розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17768/19 призначено на 23.12.2020 року.

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 та сторони про дату, час і місце розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/17768/19 були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку і строки, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання 23.12.2020 року не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Разом із тим, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд питання про витрати на правничу допомогу в справі № 910/17768/19, а також враховуючи передбачені статтями 221, 244 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення такого питання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення судового засідання.

Розглянувши у судовому засіданні 23.12.2020 року заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як було зазначено вище, у відзиві на позовну заяву, а також у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення від 07.12.2020 року відповідач просив суд стягнути з Департаменту освіти Маріупольської міської ради на свою користь витрати на професійну правничу (правову допомогу) в розмірі 25 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду надаються договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем у встановлений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України строк подано, зокрема, копію укладеного між відповідачем та адвокатом Фадєєвим Олександром Павловичем Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 03/20 від 14.01.2020.

За умовами пункту 2.1 Договору № 03/20 від 14.01.2020 адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правничої (правової) допомоги (послуги) клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, у тому числі, але не виключно: складати та підписувати заяви по суті справи, відзиви на позов, заперечення, скарги, клопотання, процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення під час розгляду справи господарської юрисдикції, зокрема, у господарському суді міста Києва, за позовом Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради про стягнення 372 561,32 грн., до клієнта у справі № 910/17768/19.

Крім того, адвокат зобов`язується надавати клієнту усні та письмові консультації з питань підготовки відзиву на позовну заяву Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради до клієнта у справі № 910/17768/19.

Пунктом 4.1 цього Договору передбачено, що за надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (послуг) клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар), яка включає суму вартості професійної правничої (правової) допомоги (послуг).

Відповідно до пункту 4.2 означеної угоди винагорода (гонорар) за надання адвокатом клієнту професійної правничої (правової) допомоги (послуг) за цим договором складає 25 000,00 грн. без ПДВ, які клієнт сплачує адвокату на підставі відповідного рахунку на оплату.

Вид, обсяг та тривалість наданої адвокатом професійної правничої (правової) допомоги зазначається у актах виконаних робіт, які складаються сторонами по мірі надання адвокатом послуг відповідно до умов даного Договору (пункт 4.3 Договору).

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року. Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається пролонгованим на невизначений термін.

Слід зазначити, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем також було долучено до матеріалів справи копії актів приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги (послуг) № 1 від 22.01.2020 та № 2 від 04.12.2020, які містять наступний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та кількість витраченого останнім часу на виконання відповідних робіт: вивчення документів та матеріалів позовної заяви Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради про стягнення 372 561,32 грн., до клієнта у справі № 910/17768/19 (тривалістю 2 години), надання клієнту усної консультації щодо можливих варіантів захисту його прав за позовом Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради про стягнення 372 561,32 грн. до клієнта у справі № 910/17768/19 (тривалістю 1 година), підготовка відзиву на позовну заяву Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради про стягнення 372 561,32 грн., до клієнта у справі № 910/17768/19 (тривалістю 2 години), вивчення судової практики з правовідносин, які були предметом дослідження судами по справах з предметом і підставами, які є аналогічними з предметом і підставами позовної заяви Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради про стягнення 372 561,32 грн. до клієнта у справі № 910/17768/19 (тривалістю 1 година), участь адвоката у 4 (чотирьох) судових засіданнях по справі № 910/17768/19, які відбулися у господарському суді міста Києва (тривалістю 4 години).

Крім того, відповідач надав суду копію ордеру серії АХ № 1007882 від 22.01.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002224 від 26.09.2018, копію виставленого відповідачу адвокатом Фадєєвим Олександром Павловичем рахунку на оплату вказаних послуг № 3 від 22.01.2020, а також копію платіжного доручення № 9301 від 22.01.2020 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" на користь адвоката вартості наведених послуг в сумі 25 000,00 грн.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Разом із тим, від позивача (як і від Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2) клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем у зв`язку із розглядом справи № 910/17768/19, не надходило.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.

У той же час із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. є підтвердженими.

Як зазначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до частини 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

З огляду на те, що позивачем не подано будь-яких клопотань про зменшення розміру заявлених відповідачем до стягнення судових витрат та не доведено суду належними та допустимим доказами обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), зважаючи на те, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. є підтвердженими, враховуючи відмову рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2020 року в справі № 910/17768/19 у задоволенні позову, пред`явленого Керівником Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Департаменту освіти Маріупольської міської ради (який в розумінні статей 45, 129 Господарського процесуального кодексу України є позивачем у даній справі), суд дійшов висновку про те, що обов`язок з відшкодування заявлених відповідачем витрат у розмірі 25 000,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" від 07.12.2020 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту освіти Маріупольської міської ради (87500, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Миру, будинок 70; код ЄДРПОУ 02142862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вема Кідс" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114; код ЄДРПОУ 39831287) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне додаткове рішення складено 23.12.2020 року.

Суддя В.С. Ломака