Рішення № 93781862, 24.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020Справа № 910/16794/20Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А) до проВсеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» (01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛИПСЬКА, будинок 16 А) стягнення заборгованості у розмірі 122 342 грн. 16 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 122 342 грн. 16 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ХВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16794/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

18.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, у якому останній просить проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

18.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.11.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

03.12.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заперечення.

09.12.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

11.12.2020 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли пояснення на заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року у задоволенні клопотання Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» про розгляд справи №910/16794/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року клопотання Всеукраїнської благодійної організації "Український фонд культури імені Бориса Олійника" про долучення до матеріалів справи №910/16794/20 доказів повернуто Заявнику без розгляду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2020 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 13.11.2020 року та 10.11.2020 року уповноваженим особам Сторін поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.08.2006 року між Комунальним підприємством «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (Підприємство) та Українським фондом культури, правонаступником якого є Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд культури імені Бориса Олійника», (Споживач) було укладено Договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370, предметом якого є надання послуг з теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої у гарячій воді теплової енергії та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Липська, 16-А. (а.с.7-14)

Відповідно до п.2.2.2 Договору Підприємство зобов`язано, в тому числі, надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію, проводити засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією.

Згідно з п.п. 2.3.5, 2.3.6 Договору Споживач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію теплосистем у займаних приміщеннях та своєчасне вжиття заходів з утеплення приміщень та місць загального користування, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування систем ЦО, ХВП.

Пунктом 2.3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2 облікових ставко НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Підприємство має право змінювати тарифи на теплову енергію згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації, повідомивши про це Споживача письмово, змінювати вартість робіт по забезпеченню технічної експлуатації внутрішньобудинкових мереж ЦО, ГВП, абонентський уводів та технічного обслуговування вузла обліку теплової енергії згідно з затвердженою калькуляцією, письмово повідомивши про це Споживача (п.п.3.1.7, 3.1.8 Договору).

За умовами п.п.6.1, 6.4 Договору цей договір набуває чинності з 01.08.2006 року та діє до 31.12.2006 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Порядок розрахунків за теплову енергію погоджено сторонами у Додатку №2 до Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року.

Відповідно до п.1 Додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків" визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі.

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору сторони погодили, що Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства по експлуатації нежилих будинків за адресою: вул.Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою Споживача) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

За умовами п.п. 3, 3.1 Додатку № 2 до Договору cплату за вказаними в п.2 цього додатку документами Споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку, йому пред`являється до сплати фактична кількість спожитої теплової енергії згідно табуляграм МВРТ (на підставі показників теплолічильника) за попередній місяць.

У пункті 3.4. Додатку № 2 до Договору сторони передбачили, що у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п.3 цього додатку) Підприємство нараховує Споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Крім сплати вартості спожитої теплової енергії, Споживач сплачує на рахунок Підприємства вартість послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових систем і інженерного обладнання відповідно до додатку №1 з оформленням актів виконаних робіт (Ф-2) (п.3.5 додатку №2 до договору).

Додатком №4 до Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Сторони узгодили, що Підприємство повинне забезпечити: справний технічний стан системи для передачі питної води внутрішньобудинковою мережею до водорозбірного устаткування (кранів, душів, унітазів тощо); виконання необхідних дій в аварійних випадках (в межах відповідної калькуляції); виконання ремонту або заміни елементів системи водопостачання та інших робіт, не передбачених калькуляцією, після оплати Абонентом цих робіт у повному обсязі, визначеному окремим кошторисом; визначення частки вищезазначених послуг у їх загальнобудинковій кількості і відповідний розподіл нарахувань між споживачами питної води в будинку.

Споживач зобов`язаний: щомісяця отримувати у Підприємства платіжні документи. (п.2.1 Додатку №4)

Своєчасно (протягом 10 днів з дня одержання платіжних документів) і в повному обсязі сплачувати вартість послуг по технічному обслуговуванню системи ХВП і каналізації за затвердженими тарифами. (п.2.2 Додатку №4)

Не переобладнувати систему водопостачання та водовідведення приміщення (будинку.) або її елементів без погодження з Підприємством. (п.2.3 Додатку №4)

Додатковою угодою від 2018 року Сторонами подовжено дію Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року до 31.12.2018 року та змінено найменування Споживача з Українського фонду культури на Всеукраїнську благодійну організацію «Український фонд культури імені Бориса Олійника». (а.с.60)

Листом №062/15/1/23-598 від 06.02.2019 року Позивач просив Відповідача узгодити додатки до Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року у зв`язку із зменшенням займаної площі з 687,3 кв.м. до 676,10 кв.м. (а.с.62)

Листом №062/15/1-23-609 від 06.02.2019 року Позивач повідомив Відповідача, що з 01.01.2019 року вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 1511,41 грн. (без ПДВ). (а.с.63)

Додатком 1 до Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Сторони узгодили, що загальна площа об`єкту становить 676,10 кв.м., опалювальна - 667,50 кв.м., розрахунки за надані послуги проводяться згідно з тарифом за 1 Гкал - 1511,41 грн. без ПДВ, розмір місячної плати послуг з технічного обслуговування теплопостачання становить 2048,58 грн. (а.с.64-65)

Листом №062/15/1/05-1369 від 24.03.2020 року Позивач повідомив Відповідача, що вартість послуг з технічного обслуговування систем теплопостачання з 01.04.2020 р. становить 4,30 грн. в розрахунку на 1 кв.м. орендованої, приватизованої, прийнятої на баланс площі в місяць, який є невід`ємною частиною Договору. (а.с.82)

Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Позивач надав послуги з теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів у період з листопада 2019 року по вересень 2020 року на загальну суму в розмірі 142 086 грн. 60 коп., що підтверджується відомостями обліку, обліковими картками за відповідний період, актами готовності до опалювального періоду, актами на технічне обслуговування. (а.с.108-181)

11.08.2020 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №062/15/1/03-3222 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 98267 грн. 06 коп., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення 19.08.2020 р. (а.с.106-107)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконав свої обов`язки по оплаті наданих послуг, сплативши лише частково суму в розмірі 41 141 грн. 32 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Комунальним підприємством «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» становить 110 778 грн. 48 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» 3% річних у розмірі 1 799 грн. 49 коп., інфляційні у розмірі 1 030 грн. 02 коп. та пеню у розмірі 8 734 грн. 17 коп.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що якість надання послуг не відповідала стандартам, оскільки температура у приміщеннях не була вище 12 градусів. Листом №1/8-1/19 від 07.08.2019 р. Відповідач просив Позивача відключити його від теплопостачання. 10.02.2020 року Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» надіслало повідомлення про повне припинення постачання теплової енергії. Листом від 05.03.2020 року Відповідач вдруге просив Позивача відключити будинок від тепломережі й припинити теплопостачання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов`язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.07.2018 року між Комунальним підприємством «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (Абонент) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (Енергопостачальна організація) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №520803 за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16 літ. А. (а.с.83-99)

Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд культури імені Бориса Олійника» є орендарем нежитлових приміщень за адресою м. Київ, вул. Липська, 16 літ. А. на підставі Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №578 від 01.08.2012 року в редакції Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №578-1 від 06.06.2017 року, укладеного між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Всеукраїнською благодійною організацією «Український фонд культури імені Бориса Олійника». (а.с.66-80).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, на виконання умов Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Позивач надав послуги з теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів у період з листопада 2019 року по вересень 2020 року на загальну суму в розмірі 142 086 грн. 60 коп., що підтверджується розрахунками нарахувань за спожиту теплову енергію у будинку №16 літ. А по вул. Липській у м. Києві, обліковими картками за опалювальний період з листопада 2019 року по березень 2020 року, нарядом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» №552 від 28.10.2019 року про включення опалення у будинку та нарядом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відключення опалення за борг у розмірі 108488 грн. 98 коп., відомостями обліку споживання теплової енергії між Комунальним підприємством «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», актом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» готовності до опалювального сезону №273 від 04.09.2019 р., актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування, актами на технічне обслуговування систем ХВП нежилих приміщень за відповідний період. (а.с.108-125, 129-140)

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Відповідачем було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 41 141 грн. 32 коп., що підтверджується копіями виписок по рахунку Позивача. (а.с.177-181)

Пунктом 2 Додатку № 2 до Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року Сторони погодили, що Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у Підприємства по експлуатації нежилих будинків за адресою: вул.Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Споживач повертає Підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою Споживача) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні реєстри видачі платіжних документів за листопад 2019 року - лютий 2020 року Відповідачу, в яких зазначено дату та прізвище отримувача документів, а також містяться підписи за одержані платіжні документи, та докази направлення на адресу Відповідача актів за березень 2020 року -вересень 2020 року, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, фіскальних чеків від 24.04.2020 р., 22.05.2020 р., 04.06.2020 р., 14.07.2020 р., 04.08.2020 р., 07.09.2020 р., 09.10.2020 р. (а.с.141-176)

Судом встановлено, що Акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування та Акти на технічне обслуговування систем ХВП нежилих приміщень за період листопад 2019 року - вересень 2020 року підписані в односторонньому порядку Позивачем й скріплені його печаткою, проте не містять підпису зі сторони Відповідача та не скріплені його печаткою. Проте, враховуючи умови пункту 2 додатку №2 до Договору щодо самостійного отримання Споживачем щомісяця з 14 по 18 число у Позивача акту звірки на початок розрахункового періоду, розрахунку фактичного споживання теплової енергії за попередній період (за вимогою абонента) та платіжної вимоги-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акту виконаних робіт, Суд зазначає, що відсутність підписаних Відповідачем актів виконаних робіт у спірний період (актів приймання-передачі послуг з опалення та технічного обслуговування), не може свідчити про відсутність у нього обов`язку з оплати наданих послуг.

Крім того, Суд зазначає, що Позивачем виконано всі необхідні заходи з підготовки будинку за адресою: м.Київ, вул Липська, 16 літ. А до опалювального періоду 2019-2020 років, а енергопостачальною організацією було проведено перевірку готовності об`єкта теплоспоживання до опалювального сезону та видано Акт готовності до опалювального сезону №273 від 04.09.2019 року.

Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначав, що листом №1/8-1/19 від 07.08.2019 р. Відповідач просив Позивача відключити його від теплопостачання. 10.02.2020 року Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» надіслало повідомлення про повне припинення постачання теплової енергії. Листом від 05.03.2020 року Відповідач вдруге просив Позивача відключити будинок від тепломережі й припинити теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач листом №9/9-1/9 від 26.09.2019 року просив Позивача вплинути на постачальника теплової енергії для збільшення теплового навантаження на будівлю, що є пам`яткою архітектури. (а.с.205) У відповідь на який Комунальне підприємство «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» листом №062/15/1/23-4033 від 03.10.2019 р. зазначило, що виконало всі необхідні заходи по підготовці нежилого будинку до опалювального сезону 2019 -2020 р.р, запропонувало виконати заходи по утепленню вікон в приміщеннях, а після включення опалення буде ініціювати в теплопостачальній організації збільшення теплового навантаження нежилого будинку за адресою: вул. Липська, 16А. (а.с.207)

Листом №1/8-1/9 від 07.08.2019 року Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд культури імені Бориса Олійника» просила Позивача забезпечити технічне обслуговування існуючої системи опалення нежилого приміщення за адресою: вул. Липська, 16А і у зв`язку з переходом УФК на альтернативну мережу електропостачання відключити й законсервувати існуючу системи неефективного опалення. (а.с.208) У відповідь на який останній листом №062/15/1/23-3540 від 07.08.2019 р. повідомив Відповідача, що для виконання реконструкції системи централізованого опалення (робіт по від`єднанню приміщень від загальнобудинкової опалювальної системи та влаштування альтернативної системи теплопостачання) нежилого будинку за адресою: вул. Липська, 16 А, необхідно згідно з Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж надати оформлену та належним чином погоджену проектно-технічну документацію в КП «Київтеплоенерго». Разом з тим, оскільки приміщення не належить Відповідачу на праві власності, Позивач не може погодити виконання зазначених робіт, а тому у виконанні робіт по від`єднанню приміщень Українського фонду культури імені Бориса Олійника від загальнобудинкової системи централізованого опалення та влаштування альтернативної системи теплопостачання вимушений відмовити. (а.с.206)

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надіслало на адресу Позивача повідомлення №30/1/1/2031 К-520803 від 10.02.2020 року про повне припинення постачання теплової енергії у разі несплати коштів у розмірі 114203 грн. 60 коп. до 17.02.2020 р. (а.с.213)

Листом №2/3-1/20 від 05.03.2020 р. Відповідач просив Позивача у зв`язку з задовільним атмосферним температурним режимом, неефективністю опалення і за погодженням з усіма орендарями у будинку 16-А по вул. Липській негайно, з 06.03.2020 р., відключити будинок за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16-А від тепломережі й припинити теплопостачання, який був отриманий останнім за вх. №1337 від 05.03.2020 р. (а.с.214)

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 року,

визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування. (п.2 Порядку)

Розділом ІІІ Порядку передбачено порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП. Так, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг. (п.2 Розділу ІІІ Порядку)

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення. (п.3 Розділу ІІІ Порядку)

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника. (п.п.4,5 Розділу ІІІ Порядку)

Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів. (п.6 Розділу ІІІ Порядку)

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил. (п.7 Розділу ІІІ Порядку)

Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП. Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника. (п.8 Розділу ІІІ Порядку)

Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. (п.9)

Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення). (п.10)

У п.13 Розділу ІІІ Порядку передбачено, що після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги. Не допускається примусове відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до ЦО та ГВП, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП інших власників квартир та нежитлових приміщень.

Отже, законодавством України встановлено чіткий порядок відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, який передбачає виконання низки проектно-технічних дій та погодження їх результатів з уповноваженими органами, що фіксується складанням відповідних документів, які можуть слугувати доказом дотримання встановленого законом порядку відключення від централізованого опалення.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять, а Відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у передбаченому чинним законодавством України порядку, з огляду на що Суд приходить до висновку про недоведеність відключення нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Липська,16 літ. А від мережі централізованого опалення у встановленому законодавством порядку.

Водночас, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15.

Крім того, відповідно до п.3.1.3 Договору при порушенні термінів внесення плати за спожиту теплову енергію протягом 3-х місяців Підприємство після письмового попередження в 5-ти денний термін може відключити Споживача від джерела постачання теплової енергії за рахунок коштів Споживача, необхідних для виготовлення технічної документації і проведення відповідних робіт при технічній можливості проведення цих робіт.

Пунктом 1.1 додатку 3 до Договору передбачений один із випадків припинення постачання теплової енергії споживачу (Відповідачу) - відсутності оплати теплової енергії та ПДВ, у встановлені в Додатку №2 до Договору терміни при умові виконання п.3.1.3 Договору.

Суд звертає увагу, що умовами Договору про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року передбачено право, а не обов`язок Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» обмежувати або повністю припиняти постачання теплової енергії споживачу у випадках та порядку, визначеними правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами України, а також додатком 3 до цього договору.

Таким чином, Суд зазначає, що для припинення правовідносин за Договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року наявність такої підстави, як волевиявлення споживача або настання такої обставини, як порушення умов договору в частині термінів сплати або здійснення неповної оплати за поточне споживання теплової енергії, недостатньо, оскільки наведені умови договору і норми законодавства вимагають дотримання також порядку припинення постачання теплової енергії, що визначений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води та іншими нормативно - правовими актами України.

Судом встановлено, що згідно з нарядом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» №262 від 23.03.2020 року відключено будинок по вул. Липській, 16А від опалення за борг у розмірі 108488 грн. 98 коп. (а.с.118)

Проте, Судом враховано, що при здійсненні нарахування плати за надані послуги з теплопостачання Позивачем було враховано даний факт, а тому розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію здійснено за період листопад 2019 р. - березень 2020 р. В той же час, нарахування плати за технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів здійснено Позивачем за період листопад 2019 р. - вересень 2020 р., оскільки, як встановлено Судом вище, Відповідачем не дотримано порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, а Позивачем в свою чергу надаються відповідні послуги.

За таких підстав, вищенаведені заперечення Відповідача жодним чином не спростовують наявності у нього зобов`язання щодо оплати наданих Позивачем послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів за період листопад 2019 р. - вересень 2020 р.

Таким чином, заборгованість Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» перед Комунальним підприємством «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» за Договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року становить 110 778 грн. 48 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем Комунальному підприємству «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» заборгованості за надані послуги з теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів у передбачені Договором строки у розмірі 110 778 грн. 48 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату заборгованості за надані послуги з теплопостачання та технічного обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 110 778 грн. 48 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочення з 24.12.2019 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 1 799 грн. 49 коп. та інфляційні у розмірі 1 030 грн. 02 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за Договором про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів №1370 від 01.08.2006 року за загальний період прострочення з 24.12.2019 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 1 799 грн. 49 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з Листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007р. «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 924/312/18 від 13.02.2019 р., у справі № 910/5625/18 від 24.04.2019 р., у справі №910/21564/16 від 10.07.2019 р.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за період прострочки з 24.12.2019 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 1 030 грн. 02 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 24.12.2019 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 8 734 грн. 17 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 2.3.7 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим Договором нарахувань Споживач на користь Підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2 облікових ставко НБУ, що діяли на період внесення платежу.

У пункті 3.4. Додатку № 2 до Договору сторони передбачили, що у випадку несплати за користування послугами, вказаними у цьому договорі, до кінця розрахункового періоду (п.3 цього додатку) Підприємство нараховує Споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання за загальний період прострочення з 24.12.2019 р. по 19.10.2019 р. у розмірі 8 734 грн. 17 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» до Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» про стягнення заборгованості у розмірі 122 342 грн. 16 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури імені Бориса Олійника» (01021, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛИПСЬКА, будинок 16 А, Ідентифікаційний код юридичної особи 00034884) на користь Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» (01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 51-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03366500) заборгованість у розмірі 110 778 (сто десять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 48 (сорок вісім) коп., 3% річних у розмірі 1 799 (одна тисяча сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 49 (сорок дев`ять) коп., інфляційні у розмірі 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 02 (дві) коп., пеню у розмірі 8 734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 17 (сімнадцять) коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин