Рішення № 93781770, 16.12.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/914/20Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН-ТЕРМІНАЛ",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"

про стягнення заборгованості в сумі 172 443 грн 77 к.

за участю: представники сторін не з"явилися

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН-Термінал" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення заборгованості в сумі 172443 грн 77 к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

23.10.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити розгляд справи по суті на 16.11.2020 (ухвала від 23.10.2020).

16.11.2020 від представника позивача надійшло клопотання яким він просив з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби розглядати справу без участі представника позивача (вх.№15647/20).

Від представника відповідача електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (від 16.11.2020 вх.№15648/20) з метою недопущення розповсюдження коронавірусу.

В судовому засіданні 16.11.2020 суд враховуючи клопотання представника відповідача постановив відкласти розгляд справи на 16.12.2020.

16.12.2020 відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, доказів погашення заборгованості та відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалами від 23.10.2020 та 16.11.2020 направленими відповідачу відповідно до ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвал та повідомлення про вручення поштового відправлення №7601867046304.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Івано-Франківської області оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цих ухвал.

Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об"єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.12.2020 суд ухвалив рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №20118м від 02.01.2018 поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору, отриманий товар оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 172443 грн 77 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 610, 692, 712 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

02.01.2018 сторони спору уклали договір поставки №20118м, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов"язався передати покупцю у власність, а покупець зобов"язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити запасні частини та витратні матеріали до транспортних засобів (далі- товар).

Загальна кількість товару, його номенклатура, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у видаткових накладних, що є додатками до цього договору (п.1.3. договору).

Ціну договору становить сума загальної вартості товару за всіма підписаними видатковими накладними, що є додатками та становлять невід"ємну частину цього договору (п.3.2. договору).

До вартості товару входить: вартість самого товару, вартість його поставки, а також всі інші витрати постачальника (п.3.3. договору).

В пункті 3.4. договору сторони передбачили, що покупець проводить розрахунок за фактично поставлений товар протягом 21 (двадцяти одного) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-супровідної документації (з проставлянням фактичної дати підписання документації поряд з підписами представників сторін) на відповідну партію товару, що свідчить про факт поставки, якщо інший порядок розрахунків не визначений сторонами в додатку та/або додатковій угоді до договору.

Відповідно до п.8.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця календарного року, у якому договір було підписано. У випадку, коли жодна із сторін протягом одного тижня до закінчення терміну дії даного договору не заявила про намір його розірвати, дія договору продовжується на наступний період -1 (один) календарний рік .

На виконання умов договору позивач протягом 2018-2020 року поставив відповідачу товар на суму 3026259 грн 42 к., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені печатками товариств.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання виконав частково, отриманий товар оплатив на суму 2853815 грн 65 к., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи копіями платіжних доручень. Внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 172443 грн 77 к.

Станом на 13.10.2020 сума боргу залишилась не погашеною, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду.

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 172443 грн 77 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2586 грн 66 к., що підтверджується платіжним дорученням №11060 від 28 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2586 грн 66 к. суд покладає на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

15.09.2020 позивач та адвокат Картавих Сергій Миколайович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №483 від 23.02.1994 уклали договір про надання правничої допомоги №1.

Згідно акта приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 30.09.2020, вартість наданих послуг становить 1500 грн 00 к.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги №1 від 15.09.2020, позивач перерахував адвокату Картавих Сергію Миколайовичу кошти в сумі 1500 грн 00 к., що підтверджується платіжними дорученнями №11061 від 28 вересня 2020 року.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зважаючи на належну підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, а також підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" 1500 грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Термінал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення заборгованості в сумі 172443 грн 77 к. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" , вул.В.Івасюка, буд.62, м.Івано-Франківськ,76018 (код 41101091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Термінал", вул. Тарасівська, буд. 3,м. Харків,61068 (код 33109845) 172443 (сто сімдесят дві тисячі чотириста сорок три гривні) 77 к., а також 2586 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят шість гривень) 66 к. - судового збору та 1500 (одну тисячу п"ятсот гривень) 00 к. - витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.12.2020

Суддя Т. В. Максимів