Рішення № 93781717, 21.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/191/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 Справа № 908/2863/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретарі судового засідання Коцар А.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2863/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гофрапак”, ідентифікаційний код юридичної особи 35147531 (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 29, офіс 4)

до відповідача Підприємства об`єднання громадян “Агропристань” Всеукраїнської громадської організації інвалідів “ВЕЛІД”, ідентифікаційний код юридичної особи 26904419 (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129)

про стягнення суми

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Гофрапак” про стягнення з Підприємства об`єднання громадян “Агропристань” Всеукраїнської громадської організації інвалідів “ВЕЛІД” 16819 грн. 48 коп. - основного боргу за договором поставки № 13122019/1 від 13.12.2019, 1489 грн. 91 коп. - пені, 236 грн. 10 коп. - втрат від інфляції, 1042 грн. 11 коп. - 10% річних та судових витрат у сумі 5602 грн. 00 коп.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2020 вказану справу у передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.11.2020 № 908/2863/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2863/20 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 08.12.2020 о 11 год. 20 хв.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 08.12.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/2863/20.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноважені представники сторін отримали ухвали про відкриття провадження у справі №908/2863/20 від 16.11.2020, позивач 23.11.2020, відповідач 01.12.2020.

За наслідками судового засідання 08.12.2020, у зв`язку з тим, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.12.2020 об 10 год. 20 хв.

21.12.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та заява про долучення документів: копія платіжного доручення про сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу з ЕЦП.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 21.12.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч.3 ст. 222 ГПК України.

Суд продовжив розгляд справи № 908/2863/20. Розглянув вказані вище документи. Клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача задоволено. Заява про долучення документів задоволена, прийнята до розгляду та приєднана до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Гофрапак» та Підприємством об`єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД» укладено договір поставки №13122019/1. Між сторонами підписано три специфікації до договору на загальну суму 32 859,48 грн., а саме: Специфікація № 1 від 10.01.2020 на суму 8040,00 грн., Специфікація № 2 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., Специфікація № 3 від 19.03.2020 на суму 8433,96 грн. Позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар (гофровані ящики), що підтверджується видатковими накладними № 93 від 19.02.2020 на суму 16 385,52 грн., № 149 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн., товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями на прийняття товару. Відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату: № 44 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., № 154 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн. Відповідач, в свою чергу, поставлений товар за Специфікаціями № 2 від 27.01.2020 та № 3 від 19.03.2020 оплатив частково у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку. У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16 819,48 грн. Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків на суму 16 819,48 грн. Вказане стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення суми основного боргу у розмірі 16 819,48 грн., пені у розмірі 1489,91 грн., 10 % річних у розмірі 1042,11 грн., втрат від інфляції у розмірі 236,10 грн. Також, позивач просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 3 500,00 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

21.12.2020 судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Гофрапак» (далі - постачальник) та Підприємством об`єднання громадян «Агропристань» Всеукраїнської громадської організації інвалідів «ВЕЛІД» (далі - покупець) укладено договір поставки №13122019/1 (далі - договір), відповідно до п.п. 1.1. – 1.5., 1.6., 1.7. – 1.9. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, в асортименті і в кількості, встановлених цим договором, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.

Поставка товару здійснюється партіями. Найменування (асортимент), індивідуальні особливості товару (зокрема, розмір, кількість шарів та якість картону та інші особливості), кількість партії товару, вказується в заявці покупця. Заявка покупця може бути спрямована постачальнику в письмові формі або шляхом передачі за допомогою факсимільного зв`язку або по телефону або по електронній пошті.

На підставі заявки покупця постачальником складається специфікація, в якій визначаються найменування (асортимент), індивідуальні особливості товару (зокрема, розмір, кількість шарів та якість картону та інші особливості), кількість партії товару (далі - специфікація). Специфікація оформляється для кожної партії товару окремо.

Специфікація узгоджується сторонами, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

Специфікація також може бути погоджена шляхом обміну повідомленнями засобами факсимільного зв`язку – «Факсова специфікація».

Специфікація може бути погоджена сторонами шляхом обміну повідомленнями засобами електронної пошти – «Електронна специфікація».

Специфікація може бути погоджена і підписана сторонами з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП). ЕЦП прирівнюється до оригінального підпису представника відповідної сторони. Специфікація, підписана з використанням ЕЦП, за своєю юридичною силою прирівнюється до специфікації підписаної в порядку, передбаченому п. 1.4. договору.

Погодження сторонами специфікації відповідно до пунктів 1.4., 1.5., 1.6., 1.7. договору є підставою для початку виготовлення товару постачальником.

Термін поставки товару (партії товару) становить 14 робочих днів з моменту погодження сторонами специфікації відповідно до пунктів 1.4., 1.5., 1.6., 1.7. договору, якщо інший строк не визначений в специфікації.

Пунктами 2.1. – 2.5. договору поставка товару здійснюється на підставі погодженої сторонами специфікації (пункти 1.4., 1.5., 1.6., 1.7. договору) на умовах EXW – Запорізька область, смт. Комишуваха, вул. Українська, 2 – Б (склад постачальника) згідно Інкотермс 2010, якщо інше не передбачено в специфікації або додатковою домовленістю сторін.

Про готовність товару до поставки покупець може повідомляться постачальником або в письмовій формі, та/або шляхом передачі за допомогою факсимільного зв`язку на номер та/або по електронній пошті на електронну адресу (Повідомлення про готовність товару до поставки).

Покупець зобов`язаний отримати товар протягом 5 календарних днів з моменту отримання від постачальника повідомлення про готовність товару до поставки.

Факт поставки підтверджується комплектом товаросупровідних документів, які передаються постачальником покупцеві разом з товаром. Сторони договору домовилися, що факсові копії товаросупровідних документів підписані уповноваженими представниками сторін, мають юридичну силу і можуть розглядатись як підстава для виникнення правовідносин до отримання оригіналів. Оригінали повинні бути відправлені стороні договору протягом 10 календарних днів з моменту отримання стороною факсової копії.

Приймання-передача товару (партії товару) оформляється видатковою накладною. Датою передачі товару (партії товару) вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. Підписанням видаткової накладної покупець підтверджує отримання товару (партії товару) в асортименту, в кількості, в якості та повну відповідність товару заявленому покупцем в заявці.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.7., 4.8. договору передбачено, що ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця.

Ціна товару вважається узгодженою сторонами специфікації в порядку передбаченому договором (пункти 1.4., 1.5, 1.6, 1.7. договору). В будь-якому випадку ціна на товар вважається узгодженою в розмірах, визначених в документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товарно-транспортні накладні) після підписання сторонами цих документів.

Розрахунки за товар між постачальником і покупцем відбуваються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в такий спосіб:

Протягом 14 календарних днів з моменту фактичної поставки товару покупцю (підписання сторонами видаткової накладної, товарно-транспортної накладної), але в будь-якому випадку не пізніше 19 календарних днів з моменту отримання покупцем від постачальника повідомлення про готовність товару до поставки.

Покупець зобов`язаний повернути постачальнику підписані видаткові накладні на поставлений товар та акти звірки протягом 7 днів з моменту їх отримання від постачальника.

Датою виконання покупцем своїх зобов`язань є дата надходження повної вартості товару на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.п. 5.4., 5.5., 5.8. договору при порушенні покупцем строків оплати товару (по кожній партії окремо), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

При порушенні покупцем строків оплати товару (по кожній партії окремо), покупець сплачує постачальнику 10 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України та інфляційні за весь час прострочення платежу.

Сплата будь-яких неустойок, штрафів, пені, відсотків, передбачених чинним законодавством України та цим договором, за порушення будь-якого зобов`язання, що випливає з цього договору, не звільняє сторони від виконання такого зобов`язання в натурі, а також від відшкодування збитків, завданих порушенням такого зобов`язання, в повному обсязі.

Згідно із п.п. 8.1., 8.2. термін дії цього договору з 01.01.2020 до 31.12.2020. Сторони домовились, що дія даного договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (з 01.01. до 31.12. включно) на умовах даного договору, якщо до 01.12. поточного року жодні зі сторін не отримає від іншої сторони письмової відмови від автоматичного продовження цього договору.

Між сторонами підписано три специфікації до договору на загальну суму 32 859,48 грн., а саме: Специфікація № 1 від 10.01.2020 на суму 8040,00 грн., Специфікація № 2 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., Специфікація № 3 від 19.03.2020 на суму 8433,96 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар (гофровані ящики), що підтверджується видатковими накладними № 93 від 19.02.2020 на суму 16 385,52 грн., № 149 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн., товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями на прийняття товару. Відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату: № 44 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., № 154 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар за Специфікаціями № 2 від 27.01.2020 та № 3 від 19.03.2020 оплатив частково у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку.

У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16 819,48 грн.

Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків на суму 16 819,48 грн.

30.07.2020 позивач направив на адресу відповідача лист за вих. № 77 від 28.07.2020 щодо сплати суми заборгованості у розмірі 16 819,48 грн., який отриманий останнім 06.08.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не сплатив.

Вказане стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення суми основного боргу у розмірі 16 819,48 грн., пені у розмірі 1489,91 грн., 10 % річних у розмірі 1042,11 грн., втрат від інфляції у розмірі 236,10 грн. Також, позивач просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 3 500,00 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором поставки №13122019/1 від 13.12.2019.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Між сторонами підписано три специфікації до договору на загальну суму 32 859,48 грн., а саме: Специфікація № 1 від 10.01.2020 на суму 8040,00 грн., Специфікація № 2 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., Специфікація № 3 від 19.03.2020 на суму 8433,96 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар (гофровані ящики), що підтверджується видатковими накладними № 93 від 19.02.2020 на суму 16 385,52 грн., № 149 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн., товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями на прийняття товару. Відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату: № 44 від 27.01.2020 на суму 16 385,52 грн., № 154 від 19.03.2020 на суму 8 433,96 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставлений товар за Специфікаціями № 2 від 27.01.2020 та № 3 від 19.03.2020 оплатив частково у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку.

У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 16 819,48 грн.

Сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків на суму 16 819,48 грн.

Таким чином, сума основного боргу підлягає стягненню.

При обчисленні строків суд застосовує положення ч. 5 ст. 254 ЦК України відповідно до якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. договору при порушенні покупцем строків оплати товару (по кожній партії окремо), покупець сплачує постачальнику 10 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України та інфляційні за весь час прострочення платежу.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10 % річних у розмірі 1042,11 грн. за період 05.03.2020 – 28.10.2020, втрати від інфляції у розмірі 236,10 грн. за період березень 2020 – вересень 2020.

Судом перевірено розрахунки позивача за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство», згідно із розрахунком суду стягненню підлягають 10 % річних у розмірі 1039,90 грн., з відмовою у стягненні 2, 21 грн. Також, стягненню підлягають втрати від інфляції у розмірі 235,58 грн., з відмовою у стягненні 0,52 грн.

В силу ст. 216, ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч. 1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1489,91 грн. за період 05.03.2020-28.10.2020.

Судом перевірено розрахунки позивача за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство» з урахуванням вищевказаних положень законодавства, згідно із розрахунком суду стягненню підлягає пеня у розмірі 1273,29 грн., з відмовою у стягненні 216, 62 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із матеріалами справи позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесення витрат на надання правничої допомоги позивач надав суду копію договору № 02/10 про надання правової допомоги від 13.10.2020, оригінал Додатку № 1 до договору, оригінал Акту приймання-передачі наданих послуг від 28.10.2020, оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 28.10.2020 на суму 3500,00 грн., оригінал рахунку наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 28.10.2020, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 1405 від 21.04.2014 на ім`я Діордієв О.С., копію ордеру серія АР № 1027233 від 28.10.2020, копію платіжного доручення № 250 від 28.10.2020 на суму 3500,00 грн.

13.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОФРАПАК» (далі - замовник) та ОСОБА_1 (далі – адвокат) укладено договір № 02/10 про надання правової допомоги (далі – договір про надання правової допомоги), відповідно до п.п. 1.1., 2.2., 3.1., 3.2. якого замовник доручає, а адвокат зобов`язується надати замовнику правову (правничу) допомогу в ході здійснення ним господарської та підприємницької діяльності, в тому числі, але не виключно, при розгляді в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій справ, що стосуються розблокування податкових накладних, та стягнення дебіторської заборгованості на користь замовника, а також представляти інтереси замовника в усіх підприємствах, установах організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в органах державної влади, виконавчої служби та місцевого самоврядування з будь-яких питань, що стосуються замовника.

Адвокат має право представляти інтереси замовника у всіх судових органах (місцевих загальних, господарських, адміністративних, третейських, апеляційних загальних, господарських апеляційних, апеляційних адміністративних судах України, та Верховному Суді).

Вартість послуг адвоката за цим договором визначається в додатках до даного договору.

Платежі здійснюються шляхом передачі готівкових коштів адвокату на підставі підписаного акту виконаних робіт чи будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

28.10.2020 сторонами підписано Акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом надані наступні послуги: зібрано докази, вивчено та проаналізовано документи, надані замовником для оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості, здійснено консультацію замовника, розрахунок суми втрат від інфляції, річних, пені за період прострочення оплати, складено позовну заяву, оформлено додатки до позову. Всього надано послуг на загальну суму 3 500,00 грн.

Відповідно до розрахунку наданих послуг винагорода адвоката на надання правової допомоги за договором становить 1000,00 грн. за одну голину. Адвокатом витрачено 3,5 години на надані послуги.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки вартість послуг правничої допомоги є судовими витратами, а судом лише частково задоволено позовні вимоги позивача, тому сума правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню становить 3460,80 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян “Агропристань” Всеукраїнської громадської організації інвалідів “ВЕЛІД”, ідентифікаційний код юридичної особи 26904419 (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гофрапак”, ідентифікаційний код юридичної особи 35147531 (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 29, офіс 4) суму основного боргу у розмірі 16 819 (шістнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 48 коп., втрати від інфляції у розмірі 235 (двісті тридцять п`ять) грн. 58 коп., 10 % річних у розмірі 1 039 (одна тисяча тридцять дев`ять) грн. 90 коп., пеню у розмірі 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) грн. 29 коп., судовий збір у розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн. 46 коп., витрати на надання правничої допомоги у розмірі 3 460 (три тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн. 80 коп.

3. В стягненні втрат від інфляції у розмірі 0 (нуль) грн. 52 коп., 10 % річних у розмірі 2 (дві) грн. 21 коп., пені у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 62 коп., судового збору у розмірі 23 (двадцять три) грн. 54 коп., витрат на правову допомогу у розмірі 39 (тридцять дев`ять) грн. 20 коп. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24.12.2020.

Суддя А.О. Науменко