Рішення № 93781687, 17.12.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/102/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

17.12.2020 справа № 908/1690/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут Вікторія Вікторівна

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1690/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” (69120, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 6)

про стягнення 10202,20 грн.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.12.2020 у справі №908/1690/20 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд”. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” 10202,20 грн. безпідставно збережених коштів та 2102,00 грн. судового збору.

Від позивача 07.12.2020 надійшли додаткові пояснення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” 10200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 10.12.2020 клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1690/20 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 17.12.2020.

Про призначення судового засідання сторони повідомлені шляхом направлення 11.12.2020 ухвали позивачу в його електронний кабінет, відповідачу - на електронну пошту. Суд визнав явку представників сторін в судове засідання 17.12.2020 необов`язковою та зазначив про можливість викласти свої доводи/заперечення у письмовій формі та направити на електронну адресу суду (з цифровим підписом).

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

Від відповідача 16.12.2020 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на обмежений статтею 244 ГПК України 10-ти денний строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та приймаючи до уваги, що про час та місце слухання заяви у даній справі сторони повідомлені належним чином, заява розглядається за відсутності їх представників, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.12.2020 судом прийнято додаткове рішення.

Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1690/20, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Правову допомогу позивачу надавав адвокат АО «ДЖЕНТІУМ» Вєтрова Марина Вікторівна згідно довіреності № 1322-2014-20 від 16.06.2020 та договору № 03 про надання юридичних послуг від 11.05.2018, укладеного з ТОВ “Сільпо-Фуд”.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2018 адвокатським об`єднанням «ДЖЕНТІУМ» (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (Замовник) укладений договір № 03 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1 якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, надає завдання, а Виконавець зобов`язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до додатку № 1 до цього договору вартість однієї години надання послуг адвокатом згідно посад становить: керуючий партнер – 3000,00 грн. без ПДВ, партнер – 1000,00 грн. без ПДВ, помічник адвоката – 300,00 грн. без ПДВ.

До зазначеного договору адвокатське об`єднання «ДЖЕНТІУМ» та ТОВ “Сільпо-Фуд” 16.12.2019 підписали звіт про надані послуги № 21006491 від 03.12.2020, в якому викладено найменування робіт (послуг) та вказано кількість витраченого часу., а саме:

- збір доказів; правовий аналіз договору № 8 від 01.08.2018; збір та правовий аналіз первісної бухгалтерської документації, листування сторін та інших доказів – 2,0 год.;

- підготовка та подання до Господарського суду Запорізької області позову по стягнення з ТОВ “ФОРТ СЕМА ЛТД.” суми безпідставно набутих та збережених коштів у розмірі 10202,20 грн. – 2,0 год.;

- підготовка відповіді на відзив на позов – 1,50 год.;

- участь в судових засіданнях 24.09.2020, 28.10.2020, 02.12.2020 – 3,0 год.

Всього за звітом кількість витраченого часу складає 8,50 годин, з урахуванням того, що правовий супровід справи здійснював адвокат – партнер АО «ДЖЕНТІУМ» Вєтрова М.В., вартість послуг з надання професійної правничої допомоги в даній справі склала 1000,00 грн. Всього загальну вартість робіт/послуг визначено в сумі 10200,00 грн.

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжне доручення №6377465 від 04.12.2020 на суму 10200,00 грн.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

В наданому суду клопотанні відповідач, посилаючись на висновки Верховного Суду (постанови від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18), просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що спір відноситься до категорії справ незначної складності і підготовка цієї справи до розгляду не потребувала значних затрат часу, ціна позову є невеликою, нормативно-правове регулювання спірних відносин після відкриття провадження у справі не змінювалось.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до предмету позову в даній справі позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10202,20 грн. безпідставно набутих та збережених коштів. Розрахунок заявленої до стягнення суми не є складним і не потребував значного часу. Також не обтяжена справа кількістю доказів, які б потребували вивчення.

З огляду на обставини справи, справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль.

У справі призначено три судових засідання, на яких представник позивача адвокат Вєтрова М.В. приймала участь у судових засіданнях. Разом з тим, час, витрачений у судових засіданнях склав в цілому 1,20 год., а не 3,0 год., як зазначено у звіті про надані послуги.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно з ціною позову та складністю справи є неспіврозмірними та достатньо завищеними.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 5200,00 грн. Через значне завищення витраченого часу частково відшкодовуються наступні витрати: в частині збору доказів та правового аналізу – 1,0 год., в частині підготовки відповіді на відзив – 1,0 год., участь представника у судових засіданнях – 1,20 год. Інші витрати задовольняються судом у розмірі, визначеному у наданому звіті. Всього обґрунтованим визнано судом кількості витраченого адвокатом часу – 5,20 год.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки представник позивача в судовому засіданні 02.12.2020, тобто до закінчення судових дебатів, заявив про намір надати докази судових витрат в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України, враховуючи подання АО «ДЖЕНТІУМ» звіту наданих послуг з описом робіт (послуг) в межах встановленого строку, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача адвоката Вєтрової М.В. та стягнення з відповідача на користь позивача 5200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 908/1690/20.

Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ФОРТ СЕМА ЛТД.” (69120, м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 6; ідентифікаційний код 30709995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-Фуд” (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, 1; ідентифікаційний код 40720198) 5200,00 грн. (п`ять тисяч двісті грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В інші частині клопотання залишити без задоволення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 23.12.2020.

Суддя В.В. Левкут