Ухвала суду № 93781124, 21.12.2020, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

21 грудня 2020 року Справа № 903/71/20 Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши заяву підприємця Самойліч Наталії Володимирівни б/н від 11.12.2020 про відстрочення виконання судового рішення від 05.08.2020 по справі № 903/71/20

за первісним позовом: Луцької міської ради

до відповідача за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни

про стягнення 414 795,98 грн

та зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни

до відповідача за зустрічним позовом: Луцької міської ради

про внесення змін до договору,

за участю представників сторін:

від заявника: н/з;

від стягувача: Іщик В. А., довіреність від 01.12.2020.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину.

В с т а н о в и л а:

11.12.2020 підприємець Самойліч Наталія Володимирівна звернулась до Господарського суду Волинської області із заявою від 11.12.2020 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 по справі № 903/71/20 в частині сплати 264536,90 грн, з них: 239834 грн коштів пайової участі, 24702,90 грн інфляційних до 12 місяців.

При обґрунтуванні заяви вказує, що 05.08.2020 Господарським судом Волинської області ухвалено рішення по справі № 903/71/20 яким первісний позов Луцької міської ради до фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни про стягнення 414795,98 грн. задоволено частково: стягнуто із фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни на користь бюджету 264536,90 грн. з них 239834 грн. коштів пайової участі, 24702,90 грн. інфляційних втрат, на користь Луцької міської ради в особі виконавчого комітету Луцької міської ради 3968,05 грн. судового збору; в частині стягнення 150259,08 грн. пені – відмовлено. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни до Луцької міської ради про внесення змін до договору - відмовлено.

На виконання рішення Господарським судом Волинської області 30.10.2020 видано накази № 903/71/20-1 та 903/71/20-2.

Також вказує, що обставинами, які впливають на виконання визначених судом зобов`язань, є загальновідомі факти, а саме: введені в Україні карантинні заходи, спрямовані на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19. Наслідками поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019, спричиненої SARS-CoV-2, стала неможливість повноцінно здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати доходи від здійснення підприємницької діяльності. Обставини та факт поширення на території України пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 є загальновідомими. Заявник стверджує, що як суб`єкт підприємницької діяльності, вона позбавлена додаткових доходів, а отримані грошові кошти спрямовуються на сплату податків. З огляду на вказане, виконання на даний час зобов`язань згідно договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Луцька № 07 від 13.02.2018 визнаного укладеним господарським судом є неможливим та призведе до неплатоспроможності відповідача як суб`єкта підприємницької діяльності; вважає, що відстрочення виконання судового рішення в даному випадку є можливим в частині відтермінування строку виконання зобов`язання сплатити кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Луцька в розмірі 264536,90 грн строком до 12 місяців.

Ухвалою суду від 14.12.2020 розгляд заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 05.08.2020 у справі № 903/71/20 призначено на 21.12.2020.

В судовому засіданні представник Луцької міської ради при вирішенні заяви про відстрочення виконання рішення покладається на розсуд суду.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, з врахуванням наведених в ній загальновідомих обставин, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка за своєю суттю є відкладенням (перенесенням) виконання рішення на новий строк, який визначається судом, та не є підставою для звільнення від його виконання (від відповідальності за його невиконання).

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Тобто, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

При цьому, обов`язковими умовами розстрочення виконання рішення суду мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У заяві про відстрочення виконання рішення суду, боржник вказує як підставу відстрочення рішення те, що після введення в Україні карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, стало неможливо повноцінно здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати доходи від її здійснення. Суд вважає, що поширення коронавірусу COVID-19 відноситься до надзвичайної події, яка за ст. 331 ГПК України є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Згідно з ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Тобто, суд обмежений терміном відстрочення рішення - 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи рішення у справі № 903/71/20 було ухвалено 05.08.2020 та вступило в законну силу з 16.10.2020, про що зазначено в наказі № 903/71/20-1 від 30.10.2020, заявник просить суд відстрочити виконання рішення суду до 12 місяців, що перевищує визначений законом термін.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, заява підприємця Самойліч Наталії Володимирівни б/н від 11.12.2020 про відстрочення виконання судового рішення від 05.08.2020 по справі № 903/71/20 підлягає частковому задоволенню, а саме, суд відстрочує виконання рішення на шість місяців.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Самойліч Наталії Володимирівни про відстрочку виконання рішення задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення від 05.08.2020 у справі № 903/71/20 про стягнення з ФОП Самойліч Н. В. 264536,90 грн в користь Луцької міської ради до 16 квітня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення (ст.256 ГПК України).

Повний текст

ухвали виготовлено

24.12.2020.

Суддя С. В. Костюк