Ухвала суду № 93779625, 18.12.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14786/20

Провадження №2/369/5423/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суд Київської області Волчко А.Я. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», державного підприємства «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про визнання електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Касьяненко Д.Л. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», державного підприємства «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про визнання електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Разом з позовом подав до суду заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з сайту автоматизована система виконавчого провадження він дізнався, що постановою від 14.07.2020 раку приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Корольовим Михайлом Андрійовичем було відкрито виконавче провадження № 62569061, Боржником за яким виступає ОСОБА_2 , а стягувачем -АТ КБ «ПриватБанк».

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 з офіційного СЕТАМ дізнався , що в рамках примусового виконання виконавчого документу у виконавчому провадженні № 62569061 на електронних торгах, що відбулись 18.11.2019 року, реалізовано нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , цегла), при ньому: гараж ( ЛІТ Б, цегла), навіс-барбекю ( ЛІТ В, цегла), огорожа ( № 1-5, метал, цегла). Загальна площа житлового будинку, який здається під заставу - 301,10 кв.м., житлолва площа - 86.30 кв.м, законним власником якого є ОСОБА_1 .

При цьому жодного документа від приватного виконавця та ДП Сетам в ході виконавчого провадження № 62569061 ОСОБА_1 не отримував.

Зважаючи на те, що електронні торги з реалізації предмету іпотеки були проведенні із суттєвими порушеннями прав та інтересів ОСОБА_1 , останній був вимушений звернутись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом про визнання ними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя.

Внаслідок оформлення результатів вищевказаних прилюдних торгів, власником не рухомого майна стане переможець прилюдних торгів, що у випадку задоволення позову ОСОБА_1 значно утруднить виконання рішення та буде істотним порушенням прав позивача.

При цьому заявлені заходи забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, їх невжиття може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки предметом спору є захист права власності позивача на спірне нерухоме майно, дії та рішення державного реєстратора щодо вище вказаного майна, а відтак їх невжиття заходів забезпечення позову порушить право позивача на судовий захист, а також гарантований законом доступ до правосуддя.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому запропоновані позивачем заходи забезпечення позову в даній заяві не порушують законні права та інтереси відповідачів.

При цьому спір між сторонами в досудовому порядку не вирішено, крім того є велика вірогідність того, що спірне майно буде відчужено на користь третіх осіб. І як наслідок задоволення позову Судом у даній справі ніяк не вплине на відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи вищевикладене просили накласти арешт на нерухоме майно : житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ( ЛІТ А, цегла), при ньому: гараж ( ЛІТ Б, цегла), навіс-барбекю ( ЛІТ В, цегла), огорожа ( № 1-5, метал, цегла) загальна площа житлового будинку, який здається під заставу - 301,10 кв.м., житлова площа – 86,30 кв.м, яке на праві власності зареєстровано за ОСОБА_1 .

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міській районний, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям,кредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстраціюправ та їх обтяжень, записи про скасування речових прав і їх обтяжень, зміни до таких записів в : нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( ЛІТ А, цегла), при ньому: гараж ( ЛІТ Б, цегла), навіс-барбекю ( ЛІТ В, цегла), огорожа ( № 1-5, метал, цегла) загальна площа житлового будинку, який здається під заставу - 301,10 кв.м., житлова площа - 3' кв.м.

Заборонити видачу акту про реалізацію нерухомого майна в рамках виконавчого провадження № 62569061, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( ЛІТ А, цегла), при при ньому ( ЛІТ Б, цегла), навіс-барбекю ( ЛІТ В, цегла), огорожа ( № 1-5, метал, цегла), загальна площа житлового будинку, який здається під заставу - 301,10 кв.м., житлова площа -86,30 кв.м. Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 62569061 виданого Києво- Святошинським районним судом м. Києва за виконавчим провадженням № 62569061.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Згідно із п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N6-605цс16 від 25.05.2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином забезпечення позову покликане забезпечити належне виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто вплинути на можливе утруднення його виконання чи сприяти уникненню можливості його невиконання. Вказані заходи не стосуються інших можливих подальших наслідків, що можуть виникнути внаслідок задоволення позовних вимог.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст. ст. 77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст. 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі FOGARTY v. THE UNITED KINGDOM (заява 37112/97), рішення від 21/11/2001 (параграфи 33, 34, 35) Європейський Суд зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з того, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2ст. 149 ЦПК України.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципу змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Таким чином, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях, а факт того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, постановленого за наслідками розгляду його позову, має бути доведеним належними, допустимими та достовірними доказами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували висновки суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду в подальшому, тобто висновки суду про доведеність даних обставин ґрунтуються на припущеннях, що не відповідає положенням ст. 81 ЦПК України.

Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Суддя роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Таким чином заява не містить доводів стосовно того, як саме незабезпечення позову до у справі про визнання недійсними електронних торгів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про визнання цих торгів недійсними.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 208, 209, 210, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Касьяненка Д.Л. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», державного підприємства «Сетам», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича про визнання електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна- відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А.Я. Волчко