Рішення № 93779509, 17.12.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16359/20

н/п 2/766/10363/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

справа №766/16359/20; провадження №2/766/10363/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Осипов С.О. (місцезнаходження: АДРЕСА_2 )

до

відповідача Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37)

третя особа – Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Маршалова Ліна Володимирівна (місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 66)

предмет та підстави позову: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

учасники справи: не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

16.10.2020 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій, з урахуванням заяви від 17.12.2020 року, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців у померлого не було.

На момент смерті ОСОБА_2 проживав сам у власній квартирі АДРЕСА_3 .

При покупці зазначеної квартири померлий знявся з реєстрації попереднього місця проживання але не зареєструвався за новим місцем проживання.

Після смерті брата, позивач протягом 6 місяців спадщину не відкрив, так як перебував за межами України починаючи з 13.11.2017 року.

Після повернення в Україну звернувся до ПНХМНО Херсонської області Маршалової Л.В. з метою вступу у спадщину, проте у прийнятті заяви позивачу було відмовлено в зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку на прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

17.11.2020 року Остапенко О.І. діючи в інтересах ХМР на підставі довіреності надала відзив на позовну заяву за змістом якої просила в задоволенні позову відмовити.

Представник вказав, що позивач усно звернувся до нотаріальної контори лише 28.09.2020 року, тоді як ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак вмотивованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не отримав.

Крім того, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як позивач був відсутній в Україні з 13.11.2017 року, тобто майже три місяці після смерті спадкодавця він мав можливість звернутись до нотаріуса із відповідною заявою, але не зробив цього, в матеріалах справи немає доказів відсутності спадкоємців першої черги у померлого. Таким чином, позивачем було пропущено визначений законодавством строк на прийняття спадщини без наявності поважних причин, а тому відсутні підстави для задоволення позовної заяви про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.11.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.11.2020 року витребувано у Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Маршалової Л.В. копії матеріалів спадкової справи. У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2020 року.

У судове засідання позивач не з`явився, 17.12.2020 року ОСОБА_3 діючи в інтересах позивача на підставі ордеру подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

У час призначений до розгляду справи інші учасники справи у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання або місцезнаходженням, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду позивача(представника) на розгляд справи у його відсутності, та наявності в матеріалах справи відзиву у якому викладена позиція відповідача щодо заявленого позову та відсутності поважних причин неприбуття у це судове засідання представника відповідача і не зазначення таких причин для відкладення розгляду справи, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 28.08.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області зроблено актовий запис №1098 та видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_2 .

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що 17.08.1971 року міським бюро ЗАГС м. Херсона зроблено актовий запис №3196 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджено записом про народження від 31.07.1975 року.

Згідно довідки №25/1, виданої 03.10.2020 року ПП «Жилтранс» станом на 12.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_4 зареєстрованих немає. На день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав за вказаною адресою без реєстрації.

31.07.2012 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 26.07.2012 року ПН ХМНО Оліфіренко В.Л., померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув у власність квартиру АДРЕСА_3 . Вказане додатково підтверджено витягом про державну реєстрацію прав №35147755 від 13.08.2012 року.

Листом №187/01-16 від 28.09.2020 року позивача повідомлено, що у встановлений законом строк він заяву про прийняття спадщини не подав та на момент смерті зареєстрованим за адресою померлого не був, а тому пропустив строк для прийняття спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61837911 від 28.09.2020 інформація про підготовку до видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутня.

V. Оцінка Суду.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст.1217, 1218 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за законом є ті фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За статтею 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1262 ЦК України визначено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька так і з боку матері.

За ч. ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємцю, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вбачається що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, у позивача у порядку другої черги виникло право на прийняття спадщини за законом, що відкрилась після рідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як встановлено із матеріалів спадкової справи інших спадкоємців за законом, які б звернулися до нотаріуса із відповідними заявами немає. Також відсутні в матеріалах спадкової справи і заповіти, які б спадкодавець оформив за життя.

Листом №187/01-16 від 28.09.2020 року позивача повідомлено, що у встановлений законом строк він заяву про прийняття спадщини не подав та на момент смерті зареєстрованим за адресою померлого не був, а тому пропустив строк для прийняття спадщини. Вказаний лист нотаріуса, хоч і не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», щодо відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, однак сприймається судом як доказ у справі про відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини позивачу через пропуск строку на вчинення такої дії.

Таким чином, судом встановлено, що у встановлений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори. В обґрунтування не вчинення відповідної дії у передбачені Законом строки позивач вказує про наявність у нього істотних труднощів для вчинення цих дій, однією із поважних причин не вчинення такої дії зазначає відсутність його на території України через виїзд за кордон з 13.11.2017 року, у зв`язку із чим не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З документів наданих суду, а саме ксерокопія закордонного паспорта вбачається, що позивач покинув територію України 13.11.2017 року. Отже не мав можливості з об`єктивних причин здійснити відповідні дії пов`язанні із зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний період.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила вказаної статті можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави і ці обставини визнані судом поважними.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи, що Законодавець не визначив переліку причин, які є поважними при пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, суд у кожному конкретному випадку, виходячи з аналізу конкретних обставин пропуску строку, вирішує питання про те, чи є причина його пропуску поважною.

Тобто, питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника, інших осіб, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення дій у визначений законом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

В ході розгляду справи доведено, що позивачем пропущено строк на подання заяви про прийняття спадщини, у зв`язку із перебуванням за межами України.

За таких обставин, враховуючи, що як на підставу пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини позивач посилається на тривалу відсутність на території України, що знайшло підтвердження доказами наявними в матеріалах справи, з огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, суд визнає поважними причини пропуску строку позивачем для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори і вважає за належне визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви. Враховуючи обставини справи, задоволення позову не зачіпає та не порушує прав інших спадкоємців померлого в силу їх відсутності.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. ст. 10, 43, 49, 81, 83, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Осипов С.О. (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37), третя особа – Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Маршалова Ліна Володимирівна (місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 66) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю у два місяці (з дня набрання рішенням законної сили).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: Херсонська міська рада, ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37,

Третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Маршалова Ліна Володимирівна, місцезнаходження: 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 66.

Повний текст рішення складено 17.12.2020 року.

Суддя Є.М. Булах