Рішення № 9377828, 14.04.2010, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-1262/10

№ 2-9412/09

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – Скотаря А.Ю., за участю секретаря Котула Н.С., представника позивачів – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом в якому зазначили, що 16.09.2008 приблизно об 08:35 годині на 338 км. автодороги Харків-Сімферополь-Ялта-Алушта сталась ДТП з зіткненням автомобілів НОМЕР_1 з причепом КРД, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в салоні якого знаходились всі позивачі, і «АЗЛК-2141», р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8, який в результаті отриманих тілесних ушкоджень помер. Винним у ДТП визнаний ОСОБА_8 .

Водій та пасажири автомобіля НОМЕР_1 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, транспортний засіб зазнав тотального знищення, його вартість на час ДТП складала 50194,20 грн. Вартість лікування всіх потерпілих склала 7016,15 грн. ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» сплатила ОСОБА_4 та ОСОБА_3 максимальну суму страхового відшкодування – 24990,00 грн. за автомобіль та 806 , 35 грн. за причеп відповідно, за вирахуванням франшизи по 510 грн. у кожному випадку, проте не сплатила суми, витрачені потерпілими на лікування, евакуацію автомобіля та причепа, стоянку транспортних засобів.

Позивачі просять стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 – спадкоємців ОСОБА_8 матеріальну шкоду у вигляді різниці між раніше сплаченим відшкодуванням та фактично спричиненою шкодою та моральну шкоду на користь кожного, а також витрати на лікування кожного, стоянку і евакуацію автомобіля і причепу і моральну шкоду з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», а також судові витрати.

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали судові заяви про слухання справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягли. Позивач ОСОБА_3 надав аналогічну заяву в останнє судове засідання .

В наступному позивачка ОСОБА_1 надала уточнений позов за підписом всіх позивачів відповідно до якого зазначила відповідачами у справі ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ВАТ «УСК «Дженералі гарант», однак вимоги щодо стягнення матеріальної і моральної шкоди пред’явлені лише до ОСОБА_7 і страхової компанії. Тобто, до ОСОБА_9 жодної вимоги не пред’явлено.

В суді ОСОБА_1 відмовилась від позовних вимог в частині стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі гарант» моральної шкоди та просила виключити з числа відповідачів ОСОБА_9

Представник ВАТ «УСК «Дженералі гарант» позов визнав частково, а саме в частині сплати на користь позивачів загальної суми у 1522,62 грн. в якості відшкодування витрат на лікування. В інший частині проти позову заперечував, пославшись на той факт, що ОСОБА_4 отримала максимально можливу за договором суму страхового відшкодування, а ОСОБА_3 – суму, яка встановлена спеціалістом товарознавцем в якості відшкодування за пошкодження причепу.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Згідно постанови Василівського районного суду Запорізької області від 24.12.2008 кримінальна справа за звинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України провадженням закрита в зв’язку зі смертю останнього. При цьому встановлено, що винуватим у скоєнні зазначеної вище ДТП є саме ОСОБА_8 Водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості (а.с. 58).

Відповідно до довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2008 потерпілими, окрім інших, є ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 які отримали легкі тілесні ушкодження (а.с. 17).

Факт отримання позивачами тілесних ушкоджень в наслідок ДТП також підтверджується висновками судово-медичних експертів та актами медичних оглядів (а.с. 36-39, 45-46) .

ОСОБА_4 є власником автомобіля НОМЕР_1. Власником причепу легкового, р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с. 11).

Відповідно до висновків спеціаліста автотоварознавця № ZA251108 від 25.11.2008 та № ZB251108 від тієї ж дати вартість матеріальної шкоди, завданої власникам автомобіля НОМЕР_1 та автопричепу «КРД-050100», р.н. НОМЕР_2 становить 32031,83 грн. та 1316,35 грн. відповідно (а.с. 65-80).

Ринкова вартість автомобіля НОМЕР_1, 2001 року випуску станом на вересень 2008 року складає 33216,00 грн., що виходить з висновку № 2610/2008 від 14.11.2008 (а.с. 63-64). Таким чином, твердження ОСОБА_4, що ринкова вартість її автомобіля на 16.09.2008 становить 50194,20 грн. є безпідставним.

Позивачі зазначають, що понесли витрати, пов’язані з транспортуванням автомобіля і причепу на штрафний майданчик в м. Дніпрорудне в розмірі 500,00 грн. та їх транспортуванням до м. Харкова в розмірі 2212,00 грн., що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, які просять стягнути зі страхової компанії (а.с. 60-61).

Під час досудового слідства по справі ОСОБА_3 був вимушений їздити до м. Василівка Запорізької області з метою проведення відтворення обстановки і обставин події ДТП та ознайомлення з матеріалами кримінальної справи після закінчення розслідування, в зв’язку з чим поніс транспорті витрати на загальну суму 595,00 грн.(а.с. 81-82).

Витрати, пов’язані зі збереженням пошкоджених автомобіля і причепу на ВАТ «Харків-Авто» СТО № 3 склали 582,00 грн. та 234 грн. відповідно (а.с. 20).

ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» в якості відшкодування завданих матеріальних збитків в наслідок пошкодження в ДТП автомобіля та автопричепу сплатило на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 24990,00 грн. та 806,35 грн. відповідно, що не заперечується сторонами, що беруть участь у справі, отже не підлягає доказуванню.

Окрім того, відповідачем нараховані, проте через відсутність звернень позивачів не сплачені на користь ОСОБА_3 – 555,75 грн., ОСОБА_5 – 395,53 грн., ОСОБА_6 – 133,75 грн., ОСОБА_4 114,08 грн. та ОСОБА_1 323,51 грн. в якості відшкодування витрат на лікування через наслідки ДТП (а.с. 102-104, 193).

З позовних вимог виходить, що витрати ОСОБА_3 на лікування, що викликано ДТП, склали 2852,27 грн., проте с таким твердженням позивача суд не може погодитись через наступне: відповідно до довідки КУОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. ОСОБА_10» від 22.09.2008 ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділі політравми з 17.09.2008 по 22.09.2008. Згідно наданих позивачем товарних чеків, що підтверджують купівлю медикаментів в зазначений період часу та в найближчий після ДТП час, загальна вартість придбаних на лікування ОСОБА_3 медичних препаратів складає 590,60 грн. (а.с. 19, 22, 24, 26, зворотній бік, 33), які повинні бути стягненні з ВАТ «УСК «Дженералі гарант».

При цьому суд не бере до уваги надані товарні чеки, які підтверджують придбання ОСОБА_3 ліків в період часу з 15.12.2008 по 26.12.2008 (а.с. 21, 23, 30), так як в цей період часу останній знаходився на лікарняному з діагнозом гіпертонічна хвороба II ступеню, та йому був виданий листок непрацездатності. Причина непрацездатності – загальне захворювання (а.с. 29). Кілька товарних чеків двічі враховані позивачем (а.с. 21, 30, зворотній бік).

Деякі надані ОСОБА_3 товарні чеки свідчать про придбання ним ліків у 2009 році, однак доказів того, що ці ліки придбались саме для поновлення здоров’я, втраченого через ДТП, судові не надано (а.с. 24). Також в судовому засіданні досліджені товарні чеки, датовані до ДТП, та такі, що вказують на витрати, не пов’язані з ДТП, однак покладені позивачем в обґрунтування відшкодування матеріальної шкоди (а.с. 33, 26, зворотній бік) .

Вартість лікування ОСОБА_4 в результаті отриманих під час ДТП ушкоджень відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів складає 114,08 грн.(а.с. 27).

Відповідно до товарних чеків та видаткових накладних на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнено в якості відшкодування матеріальної шкоди, яка виразилась у витратах на придбання ліків через отримані в наслідок ДТП ушкодження та подальше лікування з страхової компанії 759,22 грн. (а.с. 21-22, 24, зворотній бік, 26, 30, 34-35). Чеки та накладні на зазначену суму підтверджують факт придбання позивачкою медикаментів, отже понесення нею матеріальних збитків в наслідок ДТП.

ОСОБА_5 лікувалась у міській клінічній лікарні № 8 в період з 25.11.2008 по 04.12.2008. Причиною погіршення її самопочуття, беручи до уваги вік позивачки, міг стати перенесений в наслідок ДТП стрес, про що зазначено у анамнезі виписного епікризу. Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити позов в частині стягнення на її користь з страхової компанії витрати, понесені нею на придбання медикаментів одразу після ДТП та в період лікування, а загалом на суму 484,24 грн. (а.с. , 23, 27, 43).

Вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення зі страхової компанії на її користь 639,41 грн., суд вважає можливим задовольнити частково, а саме в межах 228,38 грн., що підтверджується наявними в справі доказами (а.с. 25, 27). При цьому суд звертає увагу на той факт, що заявлені до відшкодування витрати на лікарські засоби, придбані в період з 17.09.2008 по 20.09.2008 (а.с. 29, зворотній бік) на суму 411,03 грн. стягненні на користь ОСОБА_3, так як останній на підтвердження своїх витрат посилався на ті саме товарні чеки (а.с. 33 зворотній бік).

Вимоги всіх позивачів щодо стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі гарант» по 10000 грн. на користь кожного в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди через невиплату страхового відшкодування в належний строк суд вважає безпідставними та такими, що не обґрунтовуються доказами.

Таким чином, суд дійшов до висновку що, відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) обґрунтованими і такими що підлягають відшкодуванню позивачам є витрати у зв’язку з лікуванням ОСОБА_3 на суму 590,60 грн., ОСОБА_4 на суму 114,08 грн., ОСОБА_1 - 759,22 грн., ОСОБА_5 – 484,24 грн., ОСОБА_6 – 228,38 грн .

Згідно ст. 29 Закону в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на… евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до зазначеної норми Закону з ВАТ «УСК «Дженералі гарант» додатково підлягають стягненню витрати за послуги стоянки на території ВАТ «Харків-Авто» СТО № 3 на користь ОСОБА_3 в розмірі 234,00 грн., та на користь ОСОБА_4 – 582,00 грн., а також 500 грн. – витрати, понесені ОСОБА_3, які пов’язані з транспортуванням автомобіля і причепу на штрафний майданчик в м. Дніпрорудне (а.с. 20, зворотній бік, 22, 42).

Сторонами не заперечується, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_8 застрахована ВАТ «УСК «Дженералі гарант» на підставі страхового полісу № ВВ/4379763 від 05.09.2008. Полісом встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок ДТП у розмірі 25500 грн. Франшиза встановлена на рівні 510 грн. Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Пункт 37.5 ст. 37 Закону передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

За вказаних умов вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 щодо відшкодування їм відповідачем ОСОБА_7 суми франшизи підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не може погодитись в повному обсязі з вимогою ОСОБА_4 щодо стягнення на її користь з ОСОБА_7 матеріальної шкоди у вигляді різниці між ринковою вартістю автомобіля и відшкодованою страховиком шкодою, яка відповідно до розрахунку позивачки становить 25204,00 грн. Як вже вказувалось вище, ринкова вартість автомобіля НОМЕР_1, 2001 року випуску станом на вересень 2008 року складає 33216,00 грн., що виходить з висновку експертизи № 2610/2008 від 14.11.2008 (а.с. 63-64). Фактично на користь позивачки страховиком сплачено 24990,00 грн. Тобто, різниця між ринковою вартістю автомобіля та фактично здійсненним відшкодуванням, яка повинна бути сплачена на користь ОСОБА_4, відповідно до ст. 1194 ЦК України, становить 8226,00 грн.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що в наслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, у зв’язку з пошкодженням особистого майна, погіршенням здоров’я і необхідністю звертатися до медичних установ для його відновлення, а також до суду для захисту своїх прав, порушенням нормальних життєвих умов та втратою можливості користуватися транспортним засобом позивачам завдані моральні страждання.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, такою особою є ОСОБА_8, проте він помер. Відповідно до матеріалів спадкової справи № 646/2008 спадкоємцем після померлого 18.09.2008 ОСОБА_8, яка прийняла спадщину, є ОСОБА_7 (а.с. 112-115).

Частина 1, 2 ст. 1231 ЦК України передбачає, що до спадкоємців переходить обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. Такого рішення суду не має.

Таким чином, вимоги щодо стягнення на користь позивачів по 100000,00 грн. з ОСОБА_7 в якості відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Позивачі частково оплатили витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплата судового збору була відстрочена. Питання щодо судових витрат суд вирішує згідно ст. 88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188, 1194, 1231 ЦК України, ст.ст. 24, 29, 32, 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає в АДРЕСА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 – 1105 (тисяча сто п’ять) гривень, на користь ОСОБА_4 – 8736 (вісім тисяч сімсот тридцять шість) гривень (8226 грн. + 510 грн.)

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі гарант», код 16467237, в якості відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 – 1324 (тисяча триста двадцять чотири) гривень 60 копійок (234 грн. + 590,60 грн. + 500 грн.), на користь ОСОБА_4 – 696,08 грн. (582,00 грн. + 114,08 грн.), на користь ОСОБА_1 – 759,22 грн., на користь ОСОБА_5 – 484,24 грн., на користь ОСОБА_6 – 228,38 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави пропорційно до задоволеної частини позову державне мито в розмірі 98,41 грн.,

Стягнути з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант», код 16467237, на користь держави пропорційно до задоволеної частини позову державне мито в розмірі 34,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант», на користь ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а також 480,00 грн. в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в рівних частинах з кожного.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в термін 20 днів апеляційну скаргу з подачею її копії в апеляційну інстанцію або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А.Ю. Скотар