Вирок № 93776776, 08.12.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2020 Справа №607/12286/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря с/з Кривінської Н.Л.

за участю прокурора Харука Р.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000123 від 21 грудня 2019 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, Тернопільської області, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , не депутата, не одруженого, тимчасово не працюючого, освіта середня, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 20.10.2019 року звернувся із заявою в Тернопільський ВП ГУНП в Тернопільській області, що на бульварі Т. Шевченка, 10 в м. Тернопіль, за фактом заволодіння його майном, відкрито шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я.

За цим фактом 20.10.2019 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010003069 за ч.2 ст.186 КК України, грабіж поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого.

В подальшому ОСОБА_1 , було визнано потерпілим по даному кримінальному провадженні.

Під час відібрання заяви про вчинене кримінальне правопорушення та допиту потерпілого, потерпілому ОСОБА_1 без застосування відносно нього морального чи фізичного тиску було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, про що свідчить його підпис на відповідних документах.

Так під час проведення допиту потерпілого ОСОБА_1 , останній повідомив, що 20.10.2019 року близько 17:30 год. він підійшов до ЖД вокзалу в м. Тернопіль, щоб провести свою дівчину ОСОБА_2 на поїзд, який о 18:20 год. відправляється до м. Теребовля. Мобільний телефон поставив на зарядку, а сам сів на стілець. Раптом до його мобільного телефону підійшов невідомий чоловік який зняв мобільний телефон із зарядки та поклав собі до кишені штанів. Побачивши це, ОСОБА_1 підійшов до невідомого чоловіка та попросив віддати телефон, у відповідь чоловік відповів, що це його телефон і через деякий час ззаду вдарив ОСОБА_1 , по голові. Після цього він одразу звернувся у поліцію.

Після закінчення допиту ОСОБА_1 , особисто ознайомився зі змістом протоколу допиту власноручно, зробивши запис про те, що протокол ним прочитано і з його слів записано вірно, а також поставив свій особистий підпис з прізвищем та ініціалами.

Також було проведено додатковий допит потерпілого ОСОБА_1 , останній повідомив, що 20.10.2019 року близько 17:30 год. він підійшов до ЖД вокзалу щоб провести свою дівчину ОСОБА_2 на поїзд, який о 18:20 год. відправляється до м. Теребовля. Оскільки до поїзду залишалося багато часу то він разом із своєю дівчиною очікували поїзд в приміщені залу очікування на першому поверсі залізничного вокзалу. В той час у нього розрядився телефон та він поставив його на зарядку. Через деякий час до його мобільного телефону підійшов невідомий чоловік та поклав собі до кишені штанів. Побачивши це ОСОБА_1 , підійшов до невідомого чоловіка та попросив віддати телефон і вони разом сіли на стілець в залі очікування де почали розмовляти про телефон. В ході розмови невідомий чоловік встав та наніс удар в задню частину голови ОСОБА_1 після цього невідомий чоловік вийшов із приміщення залізничного вокзалу не віддавши мобільний телефон.

Після закінчення додаткового допиту ОСОБА_1 , особисто ознайомився зі змістом протоколу додаткового допиту власноручно, зробивши запис про те, що протокол ним прочитано і з його слів записано вірно, а також поставив свій особистий підпис з прізвищем та ініціалами.

Окрім цього, в ході здійснення досудового розслідування з ОСОБА_1 було проведено 21.10.2019 року впізнання, яке оформлено протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками.

Так, підчас проведення впізнання, ОСОБА_1 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, впізнав, серед представлених за фотознімками особу, яка 20.10.2019 року близько 18:00 год. застосовуючи насильство, спричинила йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділа його майном, а саме ОСОБА_3 .

За наслідками проведення досудового розслідування та наявності достатніх доказів Тернопільською місцевою прокуратурою 21.10.2019 року ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

29.10.2019 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скеровано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Під час розгляду вище наведеного кримінального провадження у судовому засіданні, а саме під час проведення допиту потерпілого ОСОБА_1 , в останнього виник злочинний умисел, спрямований на дачу завідомо неправдивих показів стосовно події та обставин кримінального правопорушення з метою вигородити обвинуваченого та уникнення ним покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на дачу завідомо неправдивих показань ОСОБА_1 , 29.11.2019 року будучи допитаний як потерпілий по кримінальному проваджені №12019210010003069 від 20.10.2019 по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в адміністративному приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, розташованого за адресою м. Тернопіль вул. Котляревського, 34, після попередження його суддею ОСОБА_4 , про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, умисно, бажаючи посприяти обвинуваченому ОСОБА_3 та уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним тяжкого злочину, змінив дані ним показання під час досудового розслідування в частинні застосування насильства, а саме заперечивши факт застосування відносно нього фізичного насильства, який мав місце відносно нього 20.10.2019, вказавши, що обвинувачений ОСОБА_3 ніяких тілесних ушкоджень йому не наносив.

У зв`язку із тим, що потерпілий ОСОБА_1 змінив раніше подані ним покази, 19.12.2019 суддею Тернопільського міськрайонного суду Гуменним П.П. перекваліфіковано дії підсудного ОСОБА_3 з ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого на ч. 1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), та ухвалено вирок по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст.186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України - завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Просить суд врахувати визнання ним вини, щире каяття та суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_1 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.2 ст.384 КК України, тобто завідомо неправдиве показання потерпілого під час провадження досудового розслідування, поєднане з обвинуваченням у тяжкому злочині.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжкого злочину, об`єктивні обставини кримінального провадження, особу винуватого, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді обмеження волі.

Водночас, з врахуванням пом`якшуючих покарання ОСОБА_1 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України обов`язки, які на думку суду будуть необхідні і достатні для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави процесуальні витрати за проведення у кримінальному провадженні судової почеркознавчої експертизи №3/3-316/20 від 17.07.2020 року у розмірі 2615,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 370, 374 КПК України, ст.ст.50, 65, 384 КК України, суд, –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави (УК у м Тернополі/м.Тернопіль/24060300 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977726 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA348999980313030115000019751 Код класифікації доходів бюджету: 24060300) витрати за проведення у кримінальному провадженні судової почеркознавчої експертизи №3/3-316/20 від 17.07.2020 року у розмірі 2615,20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяО. О. Дуда