Рішення № 93776485, 17.12.2020, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/2102/19

Провадження № 2/486/206/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Савіна О.І.

при секретарі - Коршак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

без участі сторін,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернулася до суду з позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно договору № б/н від 25.08.2011 р. ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 5 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Вважає, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, на думку позивача, згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину. У зв`язку з цим, позивач 06.08.2019 року звернувся з листом-претензією до відповідача ОСОБА_1 , однак з боку останньої жодних дій вчинено не було. У зв`язку з наведеним просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 25.08.2011 р. в розмірі 106 185,99 гривень та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. № 58).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася, причину неявки суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була сповіщена вчасно та належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки.

Судовий розгляд справи не одноразово відкладався, в тому числі за клопотаннями відповідача у зв`язку з перебуванням її в іншій місцевості, поширенням на території України гострої респіраторної інфекції COVID-19 та карантинними заходами.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначила у клопотанні (а.с. № 58), суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно договору № б/н від 25.08.2011 р. ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 5 000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору.

З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. № 35).

Станом на дату смерті позичальника ОСОБА_2 його заборгованість перед позивачем за кредитним договором № б/н від 25.08.2011 р. складає 106 185,99 гривень та включає: заборгованість за кредитом – 4 600 гривень; заборгованість за відсотками – 101 585,99 гривень, що підтверджується наданим представником позивача розрахунку заборгованості (а. с. № 5-6).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 608 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця (ч. 3 ст. 1231 ЦК України).

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ «ПриватБанк» на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналогічна позиція викладена в п. 32 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, таким чином, на її думку ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника.

Однак суд вважає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме вона є спадкоємцем та прийняла після померлого спадщину.

Між тим, як слідує з повідомлення Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 27.06.2018 року, за претензією кредитора 26.06.2018 року була відкрита спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак надати інформацію щодо наявності спадкоємців, які прийняли чи відмовились від спадщини, не вбачається можливим.

Будь-якої іншої відповіді нотаріальної контори стосовно спадкової справи та спадкоємців померлого, позивачем суду не надано.

Відровідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Посилання позивача лише на факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем, без надання доказів наявності, об`єму та вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , свідчить про недоведеність позивачем позовних вимог.

Клопотань про витребування доказів банком суду заявлено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним 25.08.2011 року між позивачем та ОСОБА_2 , як із спадкоємця останнього, оскільки доказів на підтвердження того, що після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а відповідач є спадкоємцем померлого позичальника і прийняла у встановленому порядку спадщину після смерті ОСОБА_2 , не надано.

Враховуючи викладене, у зв`язку з недоведеністю позивачем позовних вимог у суду відсутні правові підстави для задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України, розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 526, 608, 1218, 1231, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 4, 11-13, 76-78, 81, 89, 141, 223, 264-265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін