Рішення № 93774044, 30.11.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/2102/19

Пр. № 2/336/247/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши цивільну справу за позовом комунального підприємства "Водоканал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення,

В С Т А Н О В И В:

4 квітня 2019 року комунальне підприємство "Водоканал" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення, який було уточнено.

В уточненому позові зазначає, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 й користуються послугами комунального підприємства "Водоканал", однак оплату за послуги підприємства вносять не в повному обсязі. В результаті чого утворилась заборгованість за період з 1 липня 2016 року по 31 січня 2019 року в сумі 9592 грн. 84 коп. На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 546 від 28.10.1999 року "Про порядок оплати послуг за водоспоживання й водовідведення", збір плати з населення збирається окремо від інших комунальних послуг на розрахунковий рахунок КП "Водоканал".

Відповідачі в добровільному порядку відмовляються вносити плату за надані послуги, чим завдають збитків підприємству.

Крім зазначеної суми позивач просить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Заходи забезпечення позову, доказів в справі не застосовувались.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши письмове звернення, яке містить прохання про задоволення уточненого позову в повному обсягу, розгляд справи провести без його участі, а також згоду на ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилась, однак надала заяву про розгляд справи за її відсутністю. Просить в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає розрахунок наданий позивачем неналежним та необґрунтованим.

Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з`явилась, про день і час слухання справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила. Надала суду відзив на позовну заяву.

Наведені обставини в силу ст. ст. 211, 223 ЦПК України є підставою для розгляду справи у відсутність її учасників.

З відзиву відповідача випливає, що вона повністю не визнає позовні вимоги, оскільки не споживає послуги відповідача з 1 вересня 2009 року, коли уклала договір оренди квартири АДРЕСА_1 , де з зазначеного часу постійно проживає та споживає житлово-комунальні послуги, що поставляються в це житло.

На підставі викладеного просить про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд вважає, що позов до ОСОБА_1 підлягає задоволенню і не вбачає підстав для ухвалення рішення на користь позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , виходячи з таких міркувань.

Правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, до яких відносяться і послуги з водопостачання і каналізації, врегульовані Житловим Кодексом України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно до вимог договору та цивільного законодавства.

Обов`язок наймачів (власників) квартир своєчасно вносити плату за комунальні послуги, у число яких входять послуги з водопостачання й каналізації. за комунальні послуги, у число яких входять послуги з водопостачання й каналізації, встановлений статтями 67, 68 ЖК України.

Обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, внормований пунктом 2 частини 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Споживачем вказаних послуг відповідно до ст. 1 Закону, яка містить визначення термінів, є особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

З наведених положень законодавства випливає, що споживачем комунальних послуг є або власник (співвласник) нерухомого майна або інша особа, яка безпосередньо користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу за згодою власника.

Вказане означає що статус споживача розповсюджується як на власника нерухомості, так і на іншу особу, що фактично використовує нерухомість і споживає послуги, які до цієї нерухомості постачаються.

Такий висновок суду дозволяє зробити розподільний сполучник «або», вжитий у вказаній нормі закону.

Судом встановлено, що наймачем житла, до якого постачаються послуги комунального підприємства «Водоканал», є ОСОБА_1 , яка мешкає у зазначеному житлі, тому безпосередньо отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб.

Обов`язковість виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору і закону встановлена статтею 526 ЦК України.

З урахуванням наведених положень законодавства та встановлених судом фактичних обставин суд вважає, що обов`язок споживача комунальних послуг оплатити ці послуги має виконуватись належним чином, у зв`язку з чим позов до ОСОБА_1 , яка є споживачем в розумінні спеціального Закону, підлягає задоволенню у повному обсязі.

На вказаний умовивід суду не впливає заява відповідача про неналежність та необґрунтованість наданого позивачем розрахунку, так як вказана заява наповнена декларативним змістом через ненадання відповідачем жодних фактичних даних, які могли спростувати об`єктивність цього розрахунку.

Вирішуючи вимоги позову про солідарне стягнення з ОСОБА_2 спожитих комунальних послуг, суд виходить з такого.

Згідно до ст. 64 ЖК України, члени родини наймача, що проживають із ним спільно, несуть солідарну з ним відповідальність по оплаті за квартиру.

Наведене положення житлового законодавства, а також приведене раніше поняття споживача свідчать про те, що обов`язковою передумовою для оплати комунальних послух є їхнє споживання, що прямо випливає з терміну «споживач», тобто особа, яка безпосередньо користується тими чи іншими благами.

Між тим судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з вересня 2009 року постійно і безперервно проживає в іншому житлі та на підставі сервітуту, встановленого договором оренди житлового приміщення, який за змістом і формою відповідає вимогам закону, користується майновими благами в цьому приміщенні, в тому числі і житлово-комунальними послугами, які туди постачаються (а. с. 52-56).

Означених обставин не спростовано представником позивача.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для покладення на другого відповідача обов`язку сплати комунальних послуг, які вона не отримувала, тому не є їхнім споживачем в розумінні ст. ст. 1, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Суд враховує і положення означеного Закону в частині про те, що надання позивачу права не сплачувати комунальні послуги вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів зумовлено необхідністю надання документального підтвердження факту невикористання цих послуг, а також відповідні норми «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року про надання письмової заяви споживача про тимчасову відсутність споживача та/або членів його сім`ї, проте виходить з такого.

Таке звільнення від оплати за комунальні послуги або зменшення плати за них, по-перше, передбачає тимчасову відсутність споживача, тоді як відповідач ОСОБА_2 не проживає в житлі більш ніж одинадцять років і не є споживачем, тому таку заяву належало б зробити наймачу квартири, яка нею постійно користується; по-друге, наявність такої заяви, за змістом наведених положень законодавства, є лише підставою для ненарахування такому споживачу вартості послуг за певний період.

Проте нарахування вартості відповідної послуги у відсутність вчасно поданої заяви про непроживання особи не кореспондується з обов`язком такої особи сплачувати вартість послуг, які вона не отримувала, і не є підставою для задоволення позовних вимог до неї.

Відповідно до правил цивільного процесуального законодавства стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають і судові витрати, попередньо понесені позивачем.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України, ст. 526 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов комунального підприємства "Водоканал" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), яка зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на користь комунального підприємства "Водоканал" яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Святого Миколая, 61 (р/р № НОМЕР_2 в ПАО "ПУМБ", МФО 334851, код ОКПО 03327121) в рахунок погашення заборгованості за централізоване водопостачання і водовідведення 9592 грн. 84 коп., а також судовий збір в сумі 1921 грн.

В задоволенні позову до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ),яка зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Щаслива