Ухвала суду № 93769395, 23.12.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/20304/20

Провадження № 2/643/5484/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

23.12.2020

Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Також просить суд стягнути з відповідача суму судового збору.

Розглянувши позовну заяву з додатками на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивачем заявлено крім вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, позовна вимога про визначення місця проживання дитини. Разом з тим, судовий збір сплачено тільки за вимогу про розірвання шлюбу, від сплати судового збору про стягнення аліментів, позивачка звільнена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України “Судовий збір” .

Однак, позивачем не сплачено судовий збір за позовну вимогу про визначення місця проживання дити, що є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Судовий збір” - У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України - До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, позивачка не вказала чи є спір між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, чи питання про місце проживання дитини вже вирішено між сторонами та не надала будь-яких доказів місця проживання дитини разом із нею, що не відповідає вимогам пункту 8 частини 3 статті 175 ЦПК України та частини 5 статті 177 ЦПК України.

Відповідно до п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України - Позовна заява повинна містити, зокрема і перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України - Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам пунктом 2 та пунктом 8 частини 3 статті 175 та частини 5 статті 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у пункті 8 частини 3 статті 175 та частин 4, 5 статті 177 ЦПК України та вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду доказів того, чи є спір між батьком та матірю дитини щодо визначення місця проживання дитини та в чому саме він полягає, надати докази проживання дитини разом із матірю (Позивачем по справі), також надати квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини разом із матірю (Позивачем) по справі, у разі якщо між сторонами існує спір про право щодо місця проживання їхньої дитини.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою

Збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

На даний час сума збору становить: 840.80 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях

Отримувач коштів УК Московськ/мХар Московськи/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999607

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA668999980313161206000020007

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Московський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа)

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2.Встановити Позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).

4. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Олійник