Вирок № 93764242, 23.12.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/3825/16-к

Провадження №1-кп/523/85/20

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

23.12.2020 року м. Одеса

Колегія суддів Суворовського районного суду м. Одеси у складі головуючого судді Деркачова О.В., суддів Шкорупеєва Д.А., Позняка В.С., за участю секретарів Клочкової Т.В., Луженко В.П., Смокіної Н.І., Могильової О.А., Цимар Є.А., Захар`єва І.В., прокурорів Одеської місцевої прокуратури №4 Книжника В.О., Онищенка О.Г., Лисака О.І., Чупріни Ю.С., Газієва А.Е., прокурорів Одеської місцевої прокуратури №3 Шадріної Ю.С., Косика В.В., обвинуваченого та його захисників – адвокатів Кандибова Ю.М., Орловського Б.М., Хрульової В.Б., Клименко Л.Г., Мунтяна І.Ю., Броднікової Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду об`єднані кримінальні провадження №12016160490000491 від 25 січня 2016 року, №12019160500002319 від 30 квітня 2019 року, №12020162500001149 від 24 червня 2020 року, із звинувачення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Широке Білгород-Дністровського р-ну Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працевлаштованого, засудженого:

- вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 23 березня 1999 року за ч.2 ст.141 КК України 1960 року, до позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

- вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 09 червня 1999 року за ч.2 ст.81 КК України 1960 року, до позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 21 березня 2001 року за ч.3 ст.81, ч.2 ст.140 КК України 1960 року, із застосуванням ст.ст.42,43 цього ж кодексу, до позбавлення волі на строк 3 роки і 8 місяців, звільненого 28 липня 2004 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 серпня 2005 року за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців, звільненого 29 листопада 2008 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

- вироком Біляївського районного суду Одеської області від 09 квітня 2015 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, із застосуванням ст.ст.69,70 цього ж кодексу, до позбавлення волі на строк 3 роки, 3 місяці і 7 днів, звільненого 23 серпня 2013 року у зв`язку із відбуттям строку покарання;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 та ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и л а:

1) Близько 13 години 15 хвилин 25 січня 2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд.№73 по пр-кту Добровольського в м. Одесі, під час конфлікту з малознайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мотивів раптово виниклої неприязні та умислом на його вбивство, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді позбавлення життя, дістав правою рукою із кишені куртки ніж, клинком якого наніс потерпілому один удар в область грудної клітки зліва, чим спричинив тому тяжке тілесне ушкодження – одне колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, з пошкодженням п`ятого ребра, проникаюче у плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, сегментарної артерії, серця, з крововиливом в порожнину осердя, яке супроводжувалось проникненням повітря та крововиливом у плевральну порожнину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті ОСОБА_2 , проте не закінчив ці дії з причин, які не залежали від його волі, у зв`язку із своєчасним наданням потерпілому медичної допомоги.

2) Близько 01 години 00 хвилин 30 квітня 2019 року, перебуваючи біля буд.№11 по Приморському бульвару в м. Одесі, під час конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне відкрите заволодіння майном останнього, викрав із задньої кишені штанів мобільний телефон марки «Huawei», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 грн, після чого, з метою подолання опору потерпілому, наніс тому удар невстановленим предметом в область грудної клітини, розпорядившись відкрито викраденим майном на власний розсуд.

3) Близько 03 години 00 хвилин 24 червня 2020 року, перебуваючи біля буд.№68А по вул. Новосельського в м. Одесі, діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з іншою невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, ножа та фізичної сили проникли до зачинених моторного та багажного відділень припаркованого автомобіля «ВАЗ-21099», н/з НОМЕР_3 , звідки викрали належне ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , майно, загальною вартістю 3000 грн, а саме: акумуляторну батарею 12V/60Ah/480А, вартістю 2000 грн; а також сумку сіро-чорного кольору з написом «Sport», вартістю 200 грн, в якій знаходилися повітряний насос, вартістю 150 грн; домкрат, вартістю 500 грн та гайковий ключ, вартістю 150 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

4) Близько 04 години 00 хвилин 24 червня 2020 року, перебуваючи біля буд.№43 по вул. Ковальській в м. Одесі, діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з іншою невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, ножа та фізичної сили проникли до зачиненого моторного відділення припаркованого автомобіля «ВАЗ-2101», н/з НОМЕР_4 , звідки викрали належну ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , акумуляторну батарею 12V/60Ah/510А, вартістю 1280 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у зазначених діяннях визнав в повному обсязі та показав наступне.

В денний час 25 січня 2016 року він перебував біля продуктового ринку по пр-кту Добровольського в м. Одесі, де у нього виник конфлікт з малознайомим чоловіком, який, як зрозумів обвинувачений, раніше також реально відбував кримінальне покарання. Під час цього конфлікту останній став ображати його принизливими висловлюваннями, що в свою чергу його розлютило. В ході конфлікту він дістав із кишені куртки ніж, який завжди носив із собою, та наніс цим ножом удар в область грудної клітини, після чого негайно покинув місце події на автомобілі.

В нічний час 30 квітня 2019 року на Приморському бульварі в м. Одесі до нього підійшов раніше незнайомий чоловік та запропонував купити у нього валютну банкноту. Обвинувачений з`ясував, що ця банкнота ймовірно є фальшивою, через що у нього розпочався конфлікт з потерпілим, в розвиток якого він (обвинувачений) побачив у потерпілого телефон, який він відібрав, з одночасним нанесенням останньому удару рукою.

В нічний час 24 червня 2020 року він разом з малознайомим чоловіком, перебуваючи в центральній частині м. Одеси, двічі здійснив відкриття багажного та моторного відділень чужих припаркованих автомобілів, звідки вони викрали майно, перелік якого відповідає пред`явленому обвинуваченню.

Про вчинене ОСОБА_1 жалкує, щиро кається.

Отримавши показання обвинуваченого, що повністю відповідають фактичним обставинам об`єднаних кримінальних проваджень, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, за клопотанням прокурора, підтриманого обвинуваченим та захисником, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів на доведення винуватості ОСОБА_1 .

Таким чином суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_1 наступних діянь.

1) Близько 13 години 15 хвилин 25 січня 2016 року ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд.№73 по пр-кту Добровольського в м. Одесі, під час конфлікту з малознайомим ОСОБА_2 , з мотивів раптово виниклої неприязні та умислом на його вбивство, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді позбавлення життя, дістав правою рукою із кишені куртки ніж, клинком якого наніс потерпілому один удар в область грудної клітки зліва, чим спричинив тому тяжке тілесне ушкодження – одне колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, з пошкодженням п`ятого ребра, проникаюче у плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, сегментарної артерії, серця, з крововиливом в порожнину осердя, яке супроводжувалось проникненням повітря та крововиливом у плевральну порожнину, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті ОСОБА_2 , проте не закінчив ці дії з причин, які не залежали від його волі, у зв`язку із своєчасним наданням потерпілому медичної допомоги.

Зазначені дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

2) Близько 01 години 00 хвилин 30 квітня 2019 року, перебуваючи біля буд.№11 по Приморському бульвару в м. Одесі, під час конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне відкрите заволодіння майном останнього, викрав із задньої кишені штанів мобільний телефон марки «Huawei», імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 грн, після чого, з метою подолання опору потерпілому, наніс тому удар невстановленим предметом в область грудної клітини, розпорядившись відкрито викраденим майном на власний розсуд.

Зазначені дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

3) Близько 03 години 00 хвилин 24 червня 2020 року, перебуваючи біля буд.№68А по вул. Новосельського в м. Одесі, діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з іншою невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, ножа та фізичної сили проникли до зачинених моторного та багажного відділень припаркованого автомобіля «ВАЗ-21099», н/з НОМЕР_3 , звідки викрали належне ОСОБА_4 , майно, загальною вартістю 3000 грн, а саме: акумуляторну батарею 12V/60Ah/480А, вартістю 2000 грн; а також сумку сіро-чорного кольору з написом «Sport», вартістю 200 грн, в якій знаходилися повітряний насос, вартістю 150 грн; домкрат, вартістю 500 грн та гайковий ключ, вартістю 150 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

4) Близько 04 години 00 хвилин 24 червня 2020 року, перебуваючи біля буд.№43 по вул. Ковальській в м. Одесі, діючи з корисливих мотивів та умислом на повторне таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з іншою невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в інше кримінальне провадження, за допомогою заздалегідь заготовлених ножиць, ножа та фізичної сили проникли до зачиненого моторного відділення припаркованого автомобіля «ВАЗ-2101», н/з НОМЕР_4 , звідки викрали належну ОСОБА_5 акумуляторну батарею 12V/60Ah/510А, вартістю 1280 грн, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Зазначені дії ОСОБА_1 в кожному окремо із вищезазначених епізодів суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднана з проникненням до сховища.

Судом розглянуто цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі комунальної некомерційної установи «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» до обвинуваченого про відшкодування понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 на суму 11060,53 грн, який ОСОБА_1 визнав.

Вирішуючи зазначений позов суд виходить із того, що у відповідності з ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину.

Крім того, відповідно до ч.2 та ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь. Повноваження прокурорів здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

В силу положень ч.3 ст.128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави, а також у випадках, встановлених законом, пред`являється прокурором.

Розмір витрат, понесених на лікування ОСОБА_2 підтверджуються дослідженою в суді довідкою-розрахунком КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» №01/01-06/665 від 15 березня 2016 року про сумарну вартість стаціонарного лікування потерпілого у відділенні торакальної хірургії та ортопедо-травматологічному відділенні в період з 25 січня 2016 року до 01 лютого 2016 року, що дорівнює 11060,53 грн.

З врахуванням доведеності в суді вини ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження та проходження потерпілим стаціонарного лікування, при відсутності обставин, які б звільняли обвинуваченого від відшкодування витрат медичної установи на лікування останньої особи, в тому числі документального підтвердження можливого добровільного здійснення ним такої оплати, суд вважає, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, суд не може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, оскільки шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення (ч.4 ст.1193 ЦК України).

При призначенні покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття в якості обставини, яка пом`якшує йому покарання, а рецидив злочинів (проти життя та проти власності) – в якості обставини, яка обтяжує покарання.

Суд також враховує наступні дані про обвинуваченого: наявність непогашеної судимості за численними епізодами злочинної діяльності; вчинення кримінально караних діянь через незначний проміжок часу перебування на волі; відсутність власної сім`ї, його офіційне працевлаштування в якості зварювальника та позитивну виробничу характеристику; наявність декількох хронічних захворювань.

З врахуванням викладеного та позиції прокурорів, суд вважає, що вищезазначені обставини не дозволяють застосувати до обвинуваченого після призначення остаточного покарання положення ст.ст.69, 75 і 76 КК України та обумовлює необхідність подальшої ізоляції ОСОБА_1 від суспільства, з наступним поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, тобто призначення реального покарання у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст.100 КПК України, із скасуванням накладеного на них арешту.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 та ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання:

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України – у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років і 8 (вісім) місяців;

- за ч.2 ст.186 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 (шість) місяців;

- за ч.3 ст.185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років і 8 (вісім) місяців.

На підставі ч.5 ст.72 цього ж кодексу зарахувати ОСОБА_1 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному об`єднаному кримінальному провадженні в періоди: з 25 січня 2016 року до 23 липня 2018 року, з 30 квітня 2019 року до 20 лютого 2020 року, а також з 24 червня 2020 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення двом дням позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 25 січня 2016 року, за виключенням періодів з 24 липня 2018 року до 29 квітня 2019 року, а також з 21 лютого 2020 року до 23 червня 2020 року.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунальної некомерційної установи «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради» (код ЄДРПОУ 01998526), розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного,26, в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , 11060 (одинадцять тисяч шістдесят) грн 53 коп.

Після набрання вироком законної сили визнані в якості речових доказів:

- предмети одягу, мобільний телефон «Samsung», вилучені у ОСОБА_1 – повернути ОСОБА_1 ;

- предмети одягу, вилучені у ОСОБА_2 – повернути ОСОБА_2 ;

- металеві ножі, викрутку, троє ножиць, вилучені у ОСОБА_1 – конфіскувати;

- мобільний телефон марки «Huawei» - повернути (вважати повернутим) потерпілому ОСОБА_3 ;

- акумуляторну батарею 12V/60Ah/480А; сумку сіро-чорного кольору з написом «Sport»; повітряний насос; домкрат та гайковий ключ - повернути (вважати повернутими) потерпілому ОСОБА_4 ;

- акумуляторну батарею 12V/60Ah/510А - повернути (вважати повернутою) потерпілому ОСОБА_5 .

Арешт, накладений на вищезазначені речові докази – скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 – в той же строк з моменту вручення його копії.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий О.В.Деркачов

Судді Д.А.Шкорупеєв

В.С.Позняк