Рішення № 9376397, 26.03.2010, Приморський районний суд м. Одеси

справа № 2-7043/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Ярош С.В.,

при секретарі Зубчевському Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» про примусове виконання обовязку та передачу майнових прав в натурі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про примусове виконання обовязку та передачу майнових прав в натурі, обґрунтовуючи причину та підстави для звернення порушенням відповідачем зобовязань за укладеним між сторонами договором №58 від 6.01.2006 р. про дольову участь в будівництві житла.

Зазначає, що за умовами договору №58 про дольову участь в будівництві житла від 6.01.2006 р. відповідач взяв на себе зобовязання здійснити будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3, в тому числі виконати будівельні роботи, весь комплекс спеціальних робіт з електро-, водо- та теплопостачання, забезпечити виконання робіт з благоустрою прилеглої території, а після виконання визначеного обсягу робіт ввести будинок в експлуатацію та передати позивачці в якості її долі в будівництві трьохкімнатну квартиру №30 в секції «Д» житлового будинку по АДРЕСА_3.

Стверджує, що зустрічними зобовязаннями її є внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача згідно встановленого договором графіку оплат, що виконано нею належним чином у спосіб перерахування коштів в розмірі 499611,65 гривень відповідно до квитанції №73-11212/1 від 02 лютого 2007 року. Втім зазначається, що згідно з положеннями договору, укладеного між сторонами спору, запланований строк завершення будівництва житлового будинку та представлення його державній приймальній комісії для введення обєкту в експлуатацію встановлений другим кварталом 2009 року.

При тому вона посилається на той факт, що на момент звернення до суду з позовною заявою відповідач свої зобовязання не виконав, що зумовлює прострочення виконання зобовязань відповідача і порушення ним її прав , які згідно чинного законодавства, підлягають захисту судом.

З огляду на викладене, просить суд позовну заяву задовольнити, зобовязавши відповідача здійснити будівництво житлового будинку будівельний АДРЕСА_3 в порядку примусового виконання умов договору, та зобовязавши відповідача після завершення будівництва і введення в експлуатацію вказаного житлового будинку передати в натурі її долю в будівництві, визначену згідно з договором, у вигляді трьохкімнатної квартири будівельний №30 в секції «Д» житлового будинку будівельний АДРЕСА_3

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позов по викладеним в ньому підставам та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідачем до суду надано клопотання від 22.03.2010 р. із проханням розглядати справу у відсутність належно повідомленого представника відповідача та із застереженням, що відповідач ознайомлений з позовними вимогами і проти них не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлений факт укладання між позивачем і відповідачем договору №58 від 6.01.2006 р. про дольову участь в будівництві житла, предметом якого є дольова участь позивачки в будівництві житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3 (п. 2.1. договору), та зобовязання відповідача здійснити будівництво житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3, секція «Д» і після введення житлового будинку в експлуатацію передати позивачці трьохкімнатну квартиру №30 згідно з актом приймання-передачі (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору загальна сума договору склала 499611,65 грн. і підлягала сплаті позивачкою 2.02.2007 р., про що наголошено в пп. 4.2.1. та 4.3.1. договору, а також погоджено сторонами шляхом підписання додатку №1 до договору. За п. 5.2.3. договору позивачка була зобовязана внести грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача, який визначений в п. 4.3. договору, згідно з графіком оплат за додатком №1 до договору.

Погоджена ціна договору в розмірі 499611,65 грн. була внесена позивачкою 2 лютого 2007 р., тобто в повному обсязі та своєчасно, що засвідчується квитанцією №73-11212/1 від 2.02.2007 р., яка міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що до змісту зобовязань відповідача входять обовязки зі здійснення будівництва, в тому числі виконання загальнобудівельних робіт, виконання комплексу спеціальних робіт та благоустрою прилеглої території (п. 5.1.1. договору), представлення житлового будинку для введення в експлуатацію в другому кварталі 2009 р. (п. 6.1. договору) та забезпечення упродовж двох календарних місяців з моменту введення будинку в експлуатацію передачі позивачеві квартири при умові виконання ним грошових зобовязань (п. 6.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на даний момент не виконані договірні зобовязання, що підтверджується листом відповідача на адресу позивачки за вих. №100 від 29.09.2009 р., фактичним станом справ та безпосередньо поданим до суду клопотанням від 22.03.2010 р., в якому відповідач вказує, що він ознайомлений з позовними вимогами та не заперечує проти них.

Крім того, суд наголошує на тому, що за умов фактичного належного виконання позивачкою своїх зобовязань, що доводиться вищевикладеними дослідженими обставинами, у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для невиконання або відстрочки виконання зобовязань відповідача.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором. Оскільки за п. 6.1. договору строк виконання зобовязань відповідача був встановлений другим кварталом 2009 року, та зважаючи на те, що станом на дату розгляду справи судом вказані зобовязання відповідачем не виконані, останній вважається таким, що прострочив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

З матеріалів справи судом не вбачається обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності за порушення зобовязання. Зокрема, не є такими обставинами відсутність грошових коштів для завершення будівництва, про що наголошується відповідачем в листі на адресу позивачки за вих. №100 від 29.09.2009 р. Так, ч. 1 ст. 617 ЦК України встановлює, що не є випадком, який звільняє від відповідальності, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання чи відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з нормою ст. 525 ЦК України не допускається одностороння відмова стороною від зобовязання.

Договором №58 від 6.01.2006 р. про дольову участь в будівництві житла, укладеним між сторонами, прямо передбачений обовязок відповідача після завершення будівництва житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3, передати позивачці її долю в будівництві у вигляді трьохкімнатної квартири №30 в секції «Д» вказаного житлового будинку (пп. 2.2., 5.1.2., 6.2. договору).

За ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обовязку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобовязання.

Ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ст. 177 ЦК України обєктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Обєкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невідємними від фізичної чи юридичної особи.

Зважаючи на зміст п. 5.1.2. договору, який вказує, що відповідач гарантує позивачці, що споруджувана квартира на момент підписання договору та до реєстрації права власності на неї уявляє собою долю позивачки в будівництві житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_3, наявність якої створює правові підстави можливості набуття позивачкою в майбутньому права власності на квартиру, як на нерухоме майно та власне житло.

За ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач зобовязаний належним чином та особисто виконати передбачені договором зобовязання, оскільки іншого угодою сторін не встановлено.

За цих умов позбавлення позивачки відповідних благ, на які заявник розраховував при укладенні договору, є порушенням відповідачем прав та інтересів позивачки, що підлягають захисту судом у передбачений чинним законодавством спосіб.

Так, способом захисту права згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України є примусове виконання обовязку в натурі. Згідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60, 64, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України ст.ст. 15, 16, 525-527, 610, 612, 620 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» (м. Одеса, Приморський район, вул. Гоголя, буд. 7, кв. 15А; код ЄДРПОУ: 33137720) здійснити будівництво житлового будинку будівельний номер АДРЕСА_3 в порядку примусового виконання умов договору №58 про дольову участь в будівництві житла від 6.01.2006 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» (м. Одеса, Приморський район, вул. Гоголя, буд. 7, кв. 15А; код ЄДРПОУ: 33137720) передати в натурі ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) її долю, визначену згідно з договором №58 про дольову участь в будівництві житла від 6.01.2006 р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «РОСС ІНВЕСТ» та ОСОБА_1, у вигляді трьохкімнатної квартири будівельний номер 30 в секції «Д» житлового будинку будівельний номер АДРЕСА_3 після завершення його будівництва та введення в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя