Ухвала суду № 93763894, 18.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/7016/20

Справа № 522/19864/20

УХВАЛА

18 грудня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград», про визнання недійсним договору, скасування держаної реєстрації права власності, витребування майна та зобов`язання не перешкоджати у користування нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

До суду 10.11.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград», про визнання недійсним договору, скасування держаної реєстрації права власності, витребування майна та зобов`язання не перешкоджати у користування нерухомим майном.

Матеріали позову суддя отримала 11.11.2020 року.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року позов був залишений без руху. Недоліки позову були усунуті стороною позивача 24.11.2020 року.

Із 23.11.2020р. по 04.12.2020р. суддя перебувала на лікарняному, 10.12.2020р.- у відпустці.

Дослідивши матеріали позову, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст. 39 ЦПК України, із підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зокрема, ч.1 ст. 37 ЦПК України, встановлено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

З аналізу вказаних норм чинного законодавства України вбачається, що Законом передбачено недопустимість участі судді в розгляді справи, у разі існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Перевіривши матеріали позову, вважаю за необхідне заявити самовідвід за наступних підстав.

Суддя Домусчі Л.В. була головуючою суддею при розгляді справи №522/9573/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесторг», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про зобов`язання передати у власність індивідуальні об`єкти інвестування, а саме:

1) Визнати договір про пайову участь у будівництві житла №47 від 10.01.2006р. укладений між ТОВ «Центр-Будінвест» та ОСОБА_3 стосовно квартири №11 заг. пл.. 146,73 кв.м. під`їзд № 1 по АДРЕСА_1 -недійсним.

2) Визнати договір про пайову участь у будівництві нежитлового приміщення №28/1 від 19.10.2005р. укладений між ТОВ «Центр-Будінвест» та ОСОБА_4 стосовно нежитлового приміщення першого і другого поверху заг.пл. 657,61 кв.м., під`їзд №1 по АДРЕСА_1 -недійсним в частині 138,0 кв.м. першого поверху.

3) Витребувати у ТОВ «Одесторг» на його користь 138 кв.м. першого поверху , що складає 210/1000 частин нежитлового приміщення №2н, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке складається в цілому із приміщення першого та другого поверху заг.пл.659,74 кв.м.

4) Скасувати відносно ТОВ «Одесторг» державну реєстрацію нежитлового приміщення №2-н заг.пл. 659,74 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ,- в частині 138 кв.м. приміщення першого поверху, що складає 210/1000 частину від загальної площі приміщення.

5) Застосувати реституцію, щодо скасованих правочинів відповідно до положень ст..216 ЦК України.

6) Зобов`язати ТОВ «Центр-Будінвест» передати йому у власність :

квартиру АДРЕСА_3 ; - 138 кв.м. нежитлового приміщення першого поверху №2-н, яке знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , яке складається в цілому із приміщення заг.пл. 235,5 кв.м.; - перше машино-місце у підземному паркінгу в 3 секції будинку за адресою АДРЕСА_2 .

7) Також просив зобов`язати відповідачів не перешкоджати йому в їх користуванні.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16.04.2004 року між ним та ТОВ «ЗЛАТОГРАД» укладено інвестиційний договір № 16/04и, згідно якого ТОВ «ЗЛАТОГРАД» взяв на себе зобов`язання здійснити будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом у АДРЕСА_1 та передати ОСОБА_1 індивідуальні об`єкти інвестування, а саме: - квартиру на останньому поверсі третьої житлової секції, загальною площею - 168 м.кв. з вікнами з боку АДРЕСА_1 ; - офісне приміщення загальною площею - 138 кв.м. в першій секції по АДРЕСА_1 ; - одне машино-місце підземного паркінгу по АДРЕСА_1 . 27.01.2005 року між ТОВ «ЗЛАТОГРАД» та ТОВ «Центр-Будінвест» укладено інвестиційний контракт № 18/11, предметом якого є співробітництво по інвестуванню будівництва будинку по АДРЕСА_1 до введення його в експлуатацію.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. (№522/9573/14-ц).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 23.03.2018 року подав апеляційну скаргу , на теперішній час вищевказана цивільна справа знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції.

Окрім того, після вищезгаданого рішення суду, ОСОБА_1 звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргою відносно дій головуючої судді у рамках вищевказаної цивільної справи №522/9573/14-ц.

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи викладене та у зв`язку з тим, що головуючою суддею за розглядом справи №522/9573/14-ц. за участю ОСОБА_1 як позивача, була я, Домусчі Л.В. , вважаю за необхідне і за доцільне з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по даній справі, а також з метою запобігання у подальшому сумнівів і нарікань у об`єктивності і неупередженості головуючого в очах суспільства та з інших підстав, а також можливих звинувачень з боку позивача у заінтересованості в результаті розгляду справи, вважаю за необхідне, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України заявити по даній цивільній справі самовідвід, щоб виключити будь-які сумніви щодо безсторонності судді.

Окрім того, вважаю за необхідне зауважити, що спірні правовідносини за даним спором ОСОБА_1 є схожими із правовідносинами, які розглядались у рамках цивільної справи №522/9573/14, в задоволенні яких судом було відмовлено.

Під час прийняття рішення про самовідвід по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Частиною першою статті 41 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 14, 36, 39, 40, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заявити собі - судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В. самовідвід від участі як головуючого по цивільній справі № 522/19894/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград», про визнання недійсним договору, скасування держаної реєстрації права власності, витребування майна та зобов`язання не перешкоджати у користування нерухомим майном.

Передати матеріали цивільної справи № 522/522/19894/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер Комфорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Будінвест», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Златоград», про визнання недійсним договору, скасування держаної реєстрації права власності, витребування майна та зобов`язання не перешкоджати у користування нерухомим майном до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для подальшого розподілу у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

уддя Л.В. Домусчі