Рішення № 93762800, 17.12.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2464/20

Провадження № 2/946/2076/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Адамова А.С.,

за участі секретаря – Сивакова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення сум заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.03.2011 року ОСОБА_1 підписав заяву №б/н, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі – Договір), що підтверджується підписом у заяві. Позивач умови Договору виконав в повному обсязі, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв`язку з чим станом на 23.03.2020 року за ним виникла заборгованість у загальній сумі 106979,15 грн., яка до теперішнього часу не погашена. У зв`язку з зазначеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по кредитному договору на загальну суму 106979,15 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду від 24.06.2020 року за клопотанням позивача від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витребувано докази по справі.

У своїх письмових поясненнях по справі від 29.07.2020 (а.с. 95-96), позивач зазначив, що 10.03.2011 р. між відповідачем та банком підписаний договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідач отримав кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» 03.05.2018 р. Відповідачем було оформлено послугу “Миттєва розстрочка”. Згідно порядку оформлення банк надає можливість клієнтам, які мають кредитну карту, оформити послугу «Миттєва розстрочка» без відвідування відділення з допомогою своєї діючої кредитної карти. Обов`язкові умови для оформлення послуги: кредитний ліміт на карті від 2000 грн. та доступний залишок коштів покриває перший платіж - якщо клієнт відповідає зазначеним умовам йому надається можливість в будь-якій торговельній точці, де є термінал ПриватБанку, оформити оплату частинами, за допомогою своєї кредитної карти та терміналу в торговій точці. Порядок погашення заборгованості відбувається шляхом списання регулярного платежу з карти клієнта як з власних коштів при їх наявності, так і з кредитних Оформлення послуги “Миттєва розстрочка” можливе тільки за допомогою своєї кредитної картки. Заяв, дзвінків в банк від клієнта про втрати картки «Універсальна», за допомогою якої оформлена послуга “Миттєва розстрочка” не надходило, що підтверджує оформлення оплати «частинами» саме клієнтом. Клієнт неодноразово здійснював переказ коштів на погашення заборгованості зі своїх карт, у тому числі і з картки Універсальної (приклад транзакція від 07.07.2018 р.). Належним доказом отримання послуги миттєва розстрочка є виписка рахунку. Надати оригінал Умов та Правил надання банківських послуг, витягу з Тарифів. Правил користування платіжною карткою не виявляється можливим, оскільки в Банку електронний документообіг та запитувані документи знаходяться в електронному архіві. Повний текст Умов регулює правовідносини між банком та клієнтом по всіх діючих послугах та займає близько 1500 сторінок, друкувати які немає технічної можливості. Ознайомитися з повним текстом можливо у електронному архіві за посиланням: https://privatbank.ua/ru/terms/.

Згідно наданих відповідачем від 28.10.2020 відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги такими, що є частково не обґрунтованими та такими, що не відповідають реальним обставинам справи та ґрунтуються не на чинному законодавстві України. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці мови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка середньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Зазначає, що у нього дійсно є заборгованість перед позивачем, сума якої становить 14144 грн. Дана заборгованість не була погашена ним внаслідок тяжкої медичної операції, яку він переніс у 2018 році та про яку він своєчасно попереджав працівників банку, про що позивачем не зазначено у позовній заяві. Просить відмовити банку у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 84979,15 грн. та судових витрат в сумі 2102 грн.

Пояснив, що він взяв кредитний ліміт був лише 27000 грн., а банк вимагає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 51979,03 грн. Зазначив, що за період з 03.05.2018р. по 01.03.2020р. на карту поступило 22306 грн., за цей період ним потрачено 9450 грн., разом – 12856 грн., кредит отриманий на суму 27000 грн., тому його борг перед банком складає у розмірі 14144 грн., тобто станом на момент відкриття провадження по справі у нього дійсно є заборгованість перед позивачем в сумі 14144 грн. Станом на сьогоднішній день він готовий здійснити необхідні дії задля поступового погашення наявної заборгованості перед позивачем, однак лише і тільки в межах реальної заборгованості, сума якої складає 14144 грн. Тому, ним визнаються позовні вимоги позивача тільки в межах стягнення з нього грошових коштів в сумі 14144 грн., а в іншу частину позовних вимог вважає необґрунтованими та такими що не відповідають реальним обставинам взаємовідносин між ним та позивачем та чинному законодавству України.

Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 13.11.2020 на відзив ОСОБА_1 , при оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується особою, яким підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг. Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку, (п.п. 1.1.1.58, 1.1.1.59 Умов). Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку www.privatbank.ua складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля придбання, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. Відповідачу було відкрито картковий рахунок. Банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП — пароль. З моменту оформлення кредитного договору пройшло дев`ять років, позичальник до Банку не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. З анкети-заяви вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки “Універсальна” та особистим підписом засвідчила (в), що “ Я згодна (єн) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомилась (вся) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”. Довідку про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 30 днів пільгового періоду” власноруч підписана відповідачем, з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3 % (36,00% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку “Універсальна”, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним. Закон України “Про захист прав споживачів” не поширюється на спірні правовідносини, цей Закон визначає поняття споживчого кредиту, а саме споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. В даному ж випадку грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Тобто відповідач неправомірно в даному випадку посилається на вищевказаний Закон. Сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені, а саме: - п. 2.1.1.12.2.2 в разі виникнення прострочених зобов`язань із терміном прострочення понад 90 днів, клієнт сплачує Банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. При цьому відсотки за користування Кредитом Клієнт не сплачує. Пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Тобто, формула нарахування пені складається з двох частин: Пеня = складова 1 (нараховується з 91 дня прострочення) + складова 2 (нараховується у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн.) Нарахування пені згідно п. 2.1.1.12.2.2 відображено в колонці розрахунку заборгованості - «Нараховано пені за прострочене зобов`язання» та починає нараховуватися з 91дня прострочення. Нарахування пені згідно п.2.1.1.12.6.1. відображено в колонці розрахунку заборгованості -«Пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн» та нараховується щомісячно у разі наявності прострочених зобов`язань на суму від 100 грн. Сторони за договором передбачили у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом. Штраф розраховується на окремому рахунку та підлягає сплаті першочергово, що передбачено п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг. Цей штраф за жодними обставинами не виражається у твердій грошовій сумі, оскільки хоча в розрахунку він і складається з двох частин (фіксована складова + процентна складова), але юридично вони складові формули, за якою обчислюється нероздільне (цілісна) сума в залежності від розміру невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань. Посилання Відповідача на постанову ВСУ по справі № 6-16цс15 вважає недоречною, оскільки в зазначеній постанові ВСУ вказано, що: "Суд не встановив наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника". Однак, в даній справі позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затвердженні Умови та Правила надання банківських послуг. Додатково зазначив, що 03.05.2018р. відповідачем було оформлено послугу “Миттєва розстрочка”. Заяв, дзвінків в Банк від Клієнта про втрати картки «Універсальна», за допомогою якої була оформлена послуга “Миттєва розстрочка” не надходило, що підтверджує оформлення оплати частинами саме Клієнтом. Більш того, виходячи з виписки видно, що Клієнтка неодноразово здійснював переказ коштів на погашення заборгованості зі своїх карт, у тому числі і з карти Універсальної (приклад транзакція від 07.07.2018 р.). Належним доказом отримання послуги миттєва розстрочка є виписка по рахунку, що міститься в матеріалах справи. На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку. Операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування. Згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги. Відповідач станом на 23.03.2020 року має заборгованість — 106979,15 грн., яка складається з наступного: - 51979.03 грн. - заборгованість за тілом кредиту: в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 51979,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 21503,78 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 27925.90 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 5070.44 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання від 17.12.2020р. не з`явився, його представник надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Також, представником позивача 17.12.2020 надано письмові пояснення по справі, на яких наголошувалося і у судових засіданнях, в яких зазначено, що позивачем надана неправдива інформація щодо використання ним грошових коштів, відповідачем не бралися кошти у розстрочку на придбання будь-яких товарів, миттєва розстрочка для оплати товарів частинами не оформлялась, та платежі стягувалися у погашення миттєвої розстрочки безпідставно. Цих грошей відповідач не отримував, а банк безпідставно перераховував ці кошти з однієї картки відповідача на погашення заборгованості по іншій картці.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 10.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (яке з 21.05.2018 року змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»), та ОСОБА_1 було укладено договір №б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, отримавши кредитну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Будь-яких інших документів відповідач не підписував.

Як зазначено в анкеті-заяві, вона разом з Пам`яткої клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). За твердженнями позивача, підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банка, які були надані йому для ознайомлення у письмовому виді та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного Договору, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок на суму 27000 грн. шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, отримавши платіжну картку «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

03.05.2018 року відповідачем було оформлено послугу «Миттєва розстрочка», яка оформлюється без відвідування банку.

У наданому банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 23.03.2020 року становить — 106979,15 грн., яка складається з наступного: - 51979.03 грн. - заборгованість за тілом кредиту: в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 51979,03 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 21503,78 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 27925.90 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 5070.44 грн. - штраф (процентна складова).

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 10.03.2011 року, яка ним особисто підписана, процентна ставка не зазначена, строки повернення коштів також не визначені.

Крім того, умова щодо збільшення передбаченого ст..625 ЦК України проценту не була підписана відповідачем, а отже розрахунок позивача є неналежним. Крім того, з огляду на відсутність узгоджених строків повернення коштів, неможливо зробити висновок про прострочення виконання грошового зобов`язання, та відповідно для наявності взагалі підстав для застосування ст.625 ЦК України.

Також, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Також, суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.03.2011 року станом на 23.03.2020 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Умови та правила надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ та постійно доступні для ознайомлення, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог,

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим Банком в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

Суд вважає, що Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами10.03.2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Надану позивачем довідку про умови кредитування з використанням кредитки «УНІВЕРСАЛЬНА, 30 ДНІВ ПІЛЬГОВОГО ПЕРІОДУ» (а.с. 32) суд не бере до уваги, оскільки у довідки договір вказаний як – «SAMDN50000041780918», проте з метою отримання банківських послуг, про які йдеться у позовній заяві, відповідачем було підписано Заяву №б/н від 10.03.2011 року. Копії договору SAMDN50000041780918 суду не надано та про його відношення до позовної заяви та спірних правовідносин суду не повідомлено та цей факт не доведено.

Враховуючи вказані обставини суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, пенею та комісією, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 10.03.2011, вказавши, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XIIспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви-анкети та з Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правил надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами, пенею та комісією слід відмовити.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої/використаної суми кредитних коштів. Таким чином, суд вважає, що у банку наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 46726, 76 грн., а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Такий висновок суду співпадає з висновком Великої Палати Верховного суду, зробленого в Постанові від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17, провадження №14-131цс19, який суд застосовує відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Згідно наданого відповідачем розрахунку (а.с. 132) відповідачем зазначено, що за період з 03.05.2018р. по 01.03.2020р. на карту поступило 22306 грн., за цей період ним потрачено 9450 грн., разом – 12856 грн., кредит отриманий на суму 27000 грн., борг перед банком складає у розмірі 14144 грн.

Перевіривши та перерахувавши суми коштів за витягом руху коштів по картці за період з 01.01.1999 по 28.06.2020, наданого за ухвалою суду від 24.06.2020 про витребування доказів позивачем, (зворотній а.с. 97-108), судом встановлено наступне:

1) зворотній бік а.с. 97

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

20, 80 грн.

2) а.с. 98

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

50+210,40+315+315+728+3030+1010+1919+2020+1818+959,50+50,50+40,18+50,50+

26,49+505+404+505+179,30+303+46+160+105+42,02+105+27+22,02+14,50+33+1010+1010+

1000+1010+1010+315,42+67+102,11+1040+88+505+505+1515+80,88+30 = 24281,82 грн.

зворотній бік а.с. 98

поповнення рахунку відповідача:

2000+1200+800+1800+200+600 НОМЕР_1 +1072 = 14672 грн.

3) а.с. 99

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

420+525+503,96+1515+61+303+404+202+303+126+220,65+505+128,50+92,83+40,57+392+1010+100+707+202+102+118+20,05+808+707+60,98+111,15+168,85+148,20+100,96+166,57+

53,25+195+195+51+57,50+53,55+382,27+69,30+52,92+204+96+193,35+46,50+97,98+308,67+

55,08+100,50+1010+257,65+102+707+5035,05+134,69+45,04+2020+714,18+438,65+1308,51+

26,85+99,90+37,53+2020+2020+4040+505 НОМЕР_2 +202+40,50+202+98,65+202+202+60,90

= 34221,78 грн.

поповнення рахунку відповідача:

400+100+500+350+4200+41+450 НОМЕР_3 +9781+1497+9980+8982+1497 = 41770 грн.

4) а.с. 100

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

250,08+202+585,72+200,14+121,16+41+65,65+78,26+43,02+15,19+54,64+22,04+41+2020+34,65+23,10+100,17+51+73,94+143,25+150,06+40+34,25+353,50+24,91+13,65+5050+1546,66+

501,71+808+1010+909+606+2424+2424+202+1002+4040+4040+1962,43+3999,60+407,66+4545+404+101+1414+831,60+683,70+44+912,81+600+202+1010+505+930,07+84,22+152 = 48134,84 грн.

поповнення рахунку відповідача:

150+1996+595+998+390 НОМЕР_4 +5000+2000+600 НОМЕР_5 +5000+1000+4000+1500+4000+

3000+2000+1500+1500+1500+600 НОМЕР_6 +1300 = 47629 грн.

5) а.с. 101

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

799,93+1010+101+911,79+787,61+2020+2020+31,56+434,70+550,20+420+671,37+1193,96+51+34,61+1179,73+246,50+1616+3030+69,70+598,50+469,81+931,73+300,05+200,08+300,08+

296,27+202+1010+2020+398,01+505+200,18+2929+1919+1010+2020+909 НОМЕР_7 НОМЕР_8 +1010+2020+3095,84+120,50+105,33+153,11+396+2060 = 43893,97 грн.

поповнення рахунку відповідача:

1970+1700+1000+1300+300 НОМЕР_9 +1200+1500+300 НОМЕР_10 +550+598 НОМЕР_6 +3000+1493+

1300+300+298+300 ІНФОРМАЦІЯ_1 +1000+2500+3000+

3000+1200 = 44952 грн.

6) а.с. 102

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

116+134,27+1047+75+7,50+11,05+87,02+265,31+9,50+105+1039,67+210+525+315+105+475+105+55+20+10+265+105+370,04+10+30+45+210+210+315+40+33,11+84,05+68,18+94,33+41+25,48+74,43+16,35+40,69+27,40+22,27+40+48,75+56,64+145,95+15,94+210+23,12+39+149+36,91+11+505+725,01+3030+808+505+20+715,04+20+40+420+315+50+55,40+550,40+111,56+30,26+57,94+108,96+101,08+58,98+56,44+10+50,57+10+105+32,95+19+23,25+50+49,40+141,32+26 = 16422,52 грн.

поповнення рахунку відповідача:

50+600+150+80+240+120+700+150+130+130+20+150+120 НОМЕР_11 +50+40+50+50+200+400 НОМЕР_12 +300+500 = 12430 грн.

7) а.с. 103

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

14+1818+707+1010+275+1010+252,50+1212+107,59+243,43+40,91+505+505+101+10+239,99+124,20+252,50+30+10+1545,42+10+40,50+1040+40,50+10+1 НОМЕР_13 НОМЕР_14 +265+832+150,41+104,32+121,82+102,05+98,87+62,55+10+12,29+45,50+10+202+45,96+315+142,93+10+50,50+50,50+202+53+105+10+58,36+96,67+57,78+1010+85,76+10+45,96+20,71+10+45,96+5,56+10+10+30,81+10+10+10+153,45+1047+2132+2080+51,51+199,80+8320+91,12+37,50+59,50+74+922,48+51,51+199,92+132,07+140+46,46 = 33638,07 грн.

поповнення рахунку відповідача:

8000+3000+1960+200 НОМЕР_15 +100 НОМЕР_16 НОМЕР_16 +2500+4000+2000+1000+1000+500 = 25860 грн.

8) а.с. 104

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

51,51+155,05+200,01+33,50+2080+500,29+1784,71+935,43+847+300,03+1047+500,08+93,35+295,68+999,71+1047+250,02+1200+700+500,08+500,08+500+287,38+977+650,86+896,94+168,42+1243+299,64+499,77+2582,58+2582,58+2582,58+103,02+269+97,97+2582,58+560,33+160,59+77,77+159+103,02+269+2582,58+200,10+186,15+2582,58+2582,58+2582,58+2582,58 = 44972,71 грн.

поповнення рахунку відповідача:

2000+1000+100+500+130+200+200+50+100+100+100+100+200+500+300+400+500+300+345+1000+150+100+100+300+200+300+50+300+100+600+1000+95+500 НОМЕР_6 +200+2500+1000+1000+1250 = 18870 грн.

9) а.с. 105

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

2582,58+318+234,17+424+212+318+44+107+96,50+16,16+6,06+212+292+62,62+239,87+82,34+77,77+55,08+62,89+103,90+38,57+103,90+56+130,20+37,18+407,68+104,40+68,68+58,15+51,51+416+9,50+12,92+16,73+104+19,94+20,19+9,50+19,17+9+9+145,60+52+10+52+41,60+10+208+10,24+10+10+10+10+10+10 = 7838,60 грн.

поповнення рахунку відповідача:

10+400+40+60+50= 560 грн.

10) а.с. 107

знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

44,65 грн.

Загалом знято готівки/перераховано на інші рахунки/витрачено відповідачем:

20,80+24281,82+34221,78+48134,84+43893,97+16422,52+33638,07+44972,71+7838,60

+44,65 = 253469,76 грн.

Загалом поповнено рахунок відповідача:

14672+41770+47629+44952+12430+25860+18870+560 = 206743 грн.

Підсумкову суму витрачених та не повернутих відповідачем коштів, які підлягають стягненню з відповідача, судом розраховано за формулою:

253469,76 грн. (загальна сума знята готівкою/перерахована на інші рахунки/витрачена відповідачем) – 206743 (загальна сума поповнення рахунку відповідача) = 46726,76 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що не враховуються зазначені у русі грошових коштів щомісячні вирахування починаючи з 03.07.2018р. по 2582,58грн. із поміткою «щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка» на загальну суму 20660,64грн., так як вказані кошти відповідачем не отримувалися, за них не придбавалися будь-які товари у розстрочку з оплатою частинами, на чому наголосив відповідач. Доказів зворотного, та того, що вказані кошти було використано відповідачем, у тому числі, на придбання товару у розстрочку, позивачем суду не надано.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити частково та стягнути з відповідача залишок заборгованості за наданим кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 10.03.2011 року у розмірі – 46726,76 грн.

За правилами частини 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_17 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 15 січня 2015 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – « НОМЕР_18 », на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_19 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299), заборгованість за кредитним договором №б/н від 10 березня 2011 року у загальному розмірі 46726 (сорок шість тисяч сімсот двадцять шість) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_17 , виданий Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 15 січня 2015 року, індивідуальний ідентифікаційний номер – « НОМЕР_18 », на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_19 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО №305299), судовий збір в розмірі 918 (дев`ятсот вісімнадцять) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2020р.

Суддя: А.С.Адамов