
Справа № 185/3431/20
Провадження № 2/185/2535/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді – Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Шевченко В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/3431/20 за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
ВСТАНОВИВ:
22 травня 2020 року на адресу суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13565,58 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір в сумі 2102 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 04.01.2019 року між ПрАТ “СК “АРКС” та ТОВ “Зернотранс” було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту за №2816а9са, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб FORD (д.р.н. НОМЕР_1 ). 14.11.2019 року о 11:50 в м. Дніпро, пр. Газети “Правди” сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля FORD (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 ; автомобіля Daewoo Lanos (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль FORD. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПАТ “СК “Євроінс Україна” згідно полісу № АО/4044650, а ОСОБА_2 - в АТ “CK “АРКС” згідно полісу № АО/4195076. Відповідно до Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року №274/2011, схема ДТП, відноситься до Розділу І Інструкції “Дорожньо-транспортні пригоди, що скоєні при русі транспортних засобів в одному напрямку” та відповідає схемі 1.1, відповідно до якої передбачена відповідальність водія, який перестроювався в іншу смугу, - ОСОБА_1 . Розмір страхового відшкодування склав 25172,44 грн., які позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу. 29.01.2020 року ПАТ “СК “Євроінс Україна” було здійснено на користь Позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 11606,86 грн. Зокрема, ПАТ “СК “Євроінс Україна” було застосовано коефіцієнт фізичного зносу до вартості замінюваних матеріалів. За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 13565,58 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2019 року в м.Дніпро по просп. Слобожанський, 26, за участю автомобіля моделі “FORD”, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Зернотранс”, та за участю автомобіля марки “Daewoo” моделі “Lanos”, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода.
Учасниками зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Згідно Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (розділ 10 “Початок руху та зміна його напрямку”), відповідно до п. З ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
04.01.2019 року між позивачем (страховик) та ТОВ “Зернотранс” (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу “Все включено” № 2816а9са, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе обов`язок по страхуванню автомобіля “FORD Transit”, державний номер НОМЕР_1 .
Частиною 2 ст. 8 Закону України “Про страхування” передбачено, що страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
ДТП, яка сталася 04.01.2019 року відповідно до норм чинного законодавства, була визначена страховим випадком.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до звіту № 3164 оцінки вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, складеного 19.11.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля “Ford Transit Connect”, державний номер НОМЕР_1 , становить 26213,82 грн без урахування коефіцієнта фізичного заносу та 18820,36 грн з його урахуванням.
На підставі заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу відповідно до рахунку ТОВ “Бриллиант Авто” № СБА-К-000000000009592 від 18.11.2019 року, Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС” було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № ARX2518244 від 20.11.2019 року транспортного засобу “Ford Transit Connect”, державний номер НОМЕР_1 , та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 25172,44 грн.
Позивач, на виконання своїх зобов`язань перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту, перерахував на рахунок ТОВ “Бриллиант Авто”, яке здійснило відновлювальний ремонт кузова автомобіля, суму у розмірі 25172,44 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 616099 від 21.11.2019 року.
Зважаючи на те, що з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем “Daewoo Lanos”, державний номер НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення з автомобілем “Ford Transit Connect”, державний номер НОМЕР_1 , він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний зазначеному автомобілю.
Між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “Євроінс Україна” та власником автомобіля “Daewoo Lanos”, державний номер НОМЕР_2 , було укладено договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту поліс АО/004044650. Згідно зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду майну становить 100000 грн, франшиза 2000 грн.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство “Страховкам компанія “АРКС” відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме – до відповідача, яким здійснено обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу “Daewoo Lanos”, державний номер НОМЕР_2 .
Приватне акціонерне товариство “Страховкам компанія “АРКС” звернулось до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Євроінс Україна” з заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 25172,44 грн.
Проте ПрАТ “СК “Євроінс Україна” були перераховані грошові кошти у розмірі 11606,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 485 від 29.01.2020 року.
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України “Про страхування” визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає – відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.
Таким чином, після виплати позивачем своєму страхувальнику страхового відшкодування за шкоду, завдану 14.11.2019 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю “FORD”, державний номер НОМЕР_1 , до позивача в порядку суброгації перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник позивача мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідач станом на дату виникнення дорожньо-транспортної пригоди – 14.11.2019 року, є страховиком цивільно-правової відповідальності водія автомобіля “Daewoo Lanos”, державний номер НОМЕР_2 , винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, та є відповідальним за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації його страхувальником зазначеного автомобіля згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АО/004044650.
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Відповідно до ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст.5 Закону України “Про страхування”, страхування може бути добровільним або обов`язковим.
Відповідно до ч.1 та п.6 ч.4 ст.6 зазначеного Закону, добровільне страхування – це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Видами добровільного страхування можуть бути: 6) страхування наземного транспорту (крім залізничного).
Згідно з п.9 ч.1 ст.7 вказаного Закону в Україні здійснюються такі види обов`язкового страхування: 9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.25 наведеного Закону, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст.27 зазначеного Закону, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.2.1. ст.2 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про страхування”, цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно з ч.22.1 ст.22 вказаного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 наведеного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідно до ст.5, п.6 ч.4 ст.6 та п.9 ч.1 ст.7 Закону України “Про страхування” добровільне страхування наземного транспорту та обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є двома абсолютно різними видами страхування.
Згідно з ч.1 ст.6 та ч.1 ст.25 наведеного Закону добровільне страхування, в т.ч. наземного транспорту, - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Таким чином, розмір страхового відшкодування, його складові та порядок обрахування встановлюються повністю на розсуд сторін такого договору.
Разом з тим, ч.1 ст.993 Цивільного кодексу України та стаття 27 Закону України “Про страхування” передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги саме яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не право вимоги саме в розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Вказівка “у межах витрат”, означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.
Вказівка про те, що до такого страховика переходить право вимоги саме яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не право вимоги саме в розмірі виплаченого страхового відшкодування, служить засобом убезпечення особи, до якої пред`являється вимога, від включення страховиком та страхувальником за договором добровільного майнового страхування до такої вимоги зайвих, необґрунтованих та завищених витрат.
В свою чергу, наведені ч. 22.1 ст.22 та ст.29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, визначають, які саме витрати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються страховиком цивільної відповідальності.
Частина 2.1. статті 2 наведеного Закону прямо визначає пріоритет даного Закону перед положеннями інших актів цивільного законодавства України.
Таким чином, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню саме страховиком цивільно-правової відповідальності, яким в даному випадку є ПрАТ “СК “Євроінс Україна”, підлягають застосуванню саме спеціальні норми ч. 22.1 ст.22 та ст.29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Отже, страховик (ПрАТ “Страхова компанія “Євроінс Україна”) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Отже, страховик (ПрАТ “Євроінс Україна”) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ПрАТ “Страхова компанія “Євроінс Україна”) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.
Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки – для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до п. 7.39 Методики, винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.
З наявного в матеріалах справи звіту з оцінки вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу № 3164 вбачається, що значення коефіцієнту фізичного зносу становить 0,6059.
Учасниками вищевказаних правовідносин даний звіт не оскаржувався.
Відповідно до вартості ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 18.11.2019, складеної ТОВ “Брилиант авто” та на підставі якої було складено рахунок на оплату № 616099 від 21.11.2019 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 25172,44 грн. Зазначена сума складається з вартості робіт (4357,20 грн.), вартості матеріалів (7821,64 грн.) та вартості запчастин (9580,35 грн.), з вирахуванням зношен/компенс вигоди від фарбування з ПДВ.
При застосуванні коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 0,6059, встановленого в Звіті про оцінку вартості матеріального збитку до вартості матеріалів зазначених в ремонтній калькуляції № 1.003.19.0, складеної ТОВ “Брилиант авто” та на підставі якої було складено рахунок на оплату № 616099 від 21.11.2019 року, розмір вартості відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу та порядку його встановлення визначеного в Методиці склав: 4357,20 грн. (вартість робіт) + 7821,64 грн. (вартість матеріалів) + 9580,35 грн. (вартість запчастин) х (1-0,6059 (коефіцієнт зносу)) = 15954,45 грн.
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АО/004044650 та положення статей 12, 22, 29 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, статей 9, 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1192 ЦК України, у ПрАТ “СК “Євроінс Україна” в зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком та в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача в зв`язку з виплатою страхового відшкодування (25172,44 грн.), але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей (15954,45 грн.), та за мінусом франшизи (2000,00 грн.), а отже в сумі 13954,45 грн.
ПрАТ “СК “Євроінс Україна” 29.01.2020 року відшкодував позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 11606,86 грн, у зв`язку з чим на момент подачі зазначеного позову у ПрАТ “СК “Євроінс Україна” перед позивачем наявний обов`язок по сплаті страхового відшкодування у розмірі 2347,59 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 11217,99 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273,280-284 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди– задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС”шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 11217 (одинадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС”судовий збір в розмірі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) грн 24 коп.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Позивач - Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС” ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження за адресою: 04070, м.Київ, вул. Іллінська, буд.8.
Відповідач — ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона
Судове рішення № 93761340, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 09.11.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 185/3431/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: