Рішення № 93761208, 23.12.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/536/20

Провадження № 2/0182/1184/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рибакової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.1-3), посилаючись на наступні обставини.

01.11.1997 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син – ОСОБА_3 , який проживає з ним і знаходиться на його утриманні. 16.12.2019 року рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області шлюб між ними було розірвано. На підставі судового наказу з відповідача стягуються аліменти на його користь на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку. За весь період стягнення аліментів відповідач не здійснила жодної оплати.

Відповідно до довідки про наявність заборгованості, виданої Державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бганкою А.А., станом на 01.01.2020 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дитини складає 52 756, 33 грн. Всього за 2018-2019 роки пеня за прострочення виконання зобов`язання з уплати аліментів за його розрахунком складає 148 178,09 грн.

Оскільки розмір нарахованої пені складає більше 100 відсотків заборгованості, то він у відповідності до ч. 1 ст. 196 СК України просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 100 відсотків заборгованості, а саме в розмірі 52756,33 грн.

Ухвалою судді від 13.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відкрито провадження по цивільній справі; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Отаманська, буд.2), витребувано у Нікопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином завірену копію виконавчого провадження № 56772359 з примусового виконання судового наказу № 2-н/0182/154/2018 від 15.06.2018 року про стягнення ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмір 1/4 частини її заробітку (доходу), щомісячно, на його користь в особі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.21-23).

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Копію ухвали судді від 13.04.2020 року направлено позивачу (а.с.25). До суду повернулося повідомлення з відміткою про вручення позивачу поштового відправлення (а.с.28).

Копію ухвали судді від 13.04.2020 року разом з копією позову з додатками двічі направлено відповідачу за її останнім відомим місцем реєстрації (а.с.19,20,26,34). До суду повернулися конверти, як не вручені за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.33,35). Від відповідача у визначений законом строк відзив на позов не надійшов.

Копію ухвали судді від 13.04.2020 року направлено третій особі (а.с.24). До суду повернулося повідомлення з відміткою про вручення третій особі поштового відправлення (а.с.27). Від третьої особи пояснень щодо позову не надійшло.

02.04.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 року, яким внесено зміни зокрема до Цивільного процесуального Кодексу України. Відповідно до Вказаного закону розділ ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального Кодексу України доповнено пунктом 3, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені в тому числі ст. 185 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Отже з 02.04.2020 року процесуальні строки були продовжені на час дії карантину.

Згідно п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ від 18.06.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року набрав чинності 17.07.2020 року. 06.08.2020 року процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 року закінчились.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннями статті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися відповідними письмовими доказами.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження якого Серія НОМЕР_1 , батьком дитини записаний ОСОБА_1 , матір`ю – ОСОБА_2 (а.с.7 –копія повторного свідоцтва про народження).

04.06.2018 року Нікопольським міськрайонний судом Дніпропетровської області по справі 182/2685/18, провадження №2-н/0182/154/2018, за заявою ОСОБА_1 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини, починаючи з 17.04.2018 року та до повноліття дитини (а.с.15).

З копії виконавчого провадження АСВП № 56772359 з примусового виконання судового наказу № 2-н/0182/154/2018, виданого 15.06.2018 року (а.с.36-96), яке надійшло на запит суду, вбачається наступне.

На підставі судового наказу, виданого 15.06.2018 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області (а.с.45) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Приморське Василівського району Запорізької області, стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку(доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на його користь в особі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Привольне Нікопольського району Дніпропетровської області, щомісячно, починаючи з 17.04.2018 року та до повноліття дитини.

16.07.2018 року державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Бганка А.А. на підставі заяви стягувача відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 2-н/0182/154/2018 виданого 15.06.2018 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області (а.с.38,47).

Боржник неодноразово повідомлявся про заходи виконання судового рішення (а.с.46,55,58,65,74,80,82,84,86,88). Згідно довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по судовому наказу № 2-н/0182/154/2018 (а.с.9,10,73) за період з 17.04.2018 року по 01.01.2020 року заборгованість ОСОБА_2 становить 52756,33 грн. Матеріали виконавчого провадження не містять доказів щодо поважних причин несплати аліментів відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання свого зобов`язання у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 17.04.2018 року по 01.01.2020 року в розмірі 52756,33 грн. у відповідності до наданого ним розрахунку та враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України.

За ч.1 ст.196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Отже, з урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p= (A1?1 %?Q1) (A2?1 %?Q2)+ ………. (An?1 %?Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідна правова позиція міститься у висновку Великої палати Верховного суду від 25.04.2018 року по справі № 572/1762/15-ц.

Враховуючи викладене, беручі до уваги вказану правову позицію Великої палати Верховного суду, розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за судовим наказом № 2-н/0182/154/2018 виданим 15.06.2018 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за період з 01.04.2018 року по 01.01.2020 року складає 148201,05 грн. виходячи з наступного розрахунку:

Рік, місяць нарахування аліментів Сума аліментів, яка підлягає стягненню (грн.)Кількість днів прострочення сплати аліментівСума пені (розрахунок) (грн.)квітень 2018 978,5801.05.2018-01.01.2020 = 610978,58х 1% х 610 = 5969,34травень 2018 2258,2501.06.2018-01.01.2020 = 5792258,25х 1% х 579 = 13075,27червень 2018 2258,2501.07.2018-01.01.2020 = 5492258,25х 1% х 549 = 12397,79липень 2018 2309,2501.08.2018-01.01.2020 = 5182309,25х 1% х 518 = 11961,92серпень 2018 2309,2501.09.2018-01.01.2020 = 4872309,25 х 1% х 487 = 11246,05вересень 2018 2309,2501.10.2018-01.01.2020 = 4572309,25 х 1% х 457 = 10553,27жовтень 2018 2391,5001.11.2018-01.01.2020 = 4262391,50 х 1% х 426 = 10187,79листопад 20182391,5001.12.2018-01.01.2020 = 3962391,502х1%х396= 9470,34 грудень 20182391,5001.01.2019-01.01.2020 = 3652587,00х1%х365=8728,98січень 20192587,0001.02.2019-01.01.2020 = 3342587,00х1%х334= 8640,58лютий 20192587,0001.03.2019-01.01.2020 = 3062587,00х1%х306= 7916,22березень 2019 2587,0001.04.2019-01.01.2020 = 2752587,00х1%х275= 7114,25квітень 2019 2783,5001.05.2019-01.01.2020 = 2452783,50х1%х245= 6819,58травень 20192783,5001.06.2019-01.01.2020 = 2142783,50х1%х214= 5956,69червень 20192783,5001.07.2019-01.01.2020 = 1842783,50х1%х184= 5121,64липень 20192841,2501.08.2019-01.01.2020 = 1532841,25х1%х153= 4347,11серпень 20192841,2501.09.2019-01.01.2020 = 1222841,25х1%х122= 3466,33вересень 20192841,2501.10.2019-01.01.2020 = 922841,25х1%х92= 2613,95жовтень 20192841,2501.11.2019-01.01.2020 = 612841,25х1%х61= 1733,16листопад 20192841,2501.12.2019-01.01.2020 = 312841,25х1%х31= 880,79грудень 20192841,2501.01.2020-01.01.2020 = 02841,25х1%х0= 0

Згідно ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 52756,33 грн.

Враховуючи викладене, те, що розмір заборгованості визначений державним виконавцем за період з 01.04.2018 року по 01.01.2020 року в сумі 52756 грн. 33 коп., що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості, суд приходить до висновку, що максимальний розмір пені за спірний період повинен дорівнювати 52756,33 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача за період з 01.04.2018 року по 01.01.2020 року слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 52756,33 грн.

На підставі ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-78,81,89,259,263-265,268,280-283,354 ЦПК України, п.п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 180,196 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа – Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Отаманська, буд.2, код ЄДРПОУ - 35004297), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 52756,33 грн. (п`ятдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят шість грн. 33 коп.) за період з 01.04.2018 року по 01.01.2020 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова