Рішення № 93758832, 22.12.2020, Семенівський районний суд Чернігівської області

22.12.20

Справа № 744/815/20

Провадження по справі № 2/744/436/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Фільчаговій Г. В.,

за участю:

представника відповідача – адвоката Козлова В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Національна академія внутрішніх справ, пред`явила до суду позов до відповідача, ОСОБА_1 , у якому позивач просила: стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 39 306 грн. 00 коп. (тридцять дев`ять тисяч триста шість грн. 00 коп.); судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог у позові позивачем зазначено про те, що Національна академія внутрішніх справ (далі - НАВС) звернулась до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. Заочним рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2017 року позовні вимоги НАВС задоволено у повному обсязі. Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, яке ухвалою від 20 лютого 2017 року було скасовано, а справу призначено до розгляду у загальному порядку. Розглянувши справу у загальному порядку, Семенівський районний суд Чернігівської області рішенням від 03 квітня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог НАВС. Підставою для відмови у задоволенні позову стало надання відповідачем до суду відомостей про службу у Національній поліції на момент розгляду справи. Дана обставина виключала необхідність стягнення з відповідача витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. З Департаменту патрульної поліції у місті Києві 17 березня 2020 року на адресу НАВС надійшло повідомлення, що ОСОБА_1 05 серпня 2019 року звільнився з Національної поліції за власним бажанням до закінчення трирічного строку після закінчення навчання. Звільнення відповідача зі служби у Національній поліції до закінчення трирічного строку після закінчення навчання покладає на НАВС обов`язок, звернутися до суду із позовом про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі. Відповідно до розпорядження КМУ від 27 серпня 2014 року № 785-р "Про деякі питання організації 2014/2015 навчального року в начальних закладах, що розташовані у Донецькій і Луганських областях", наказів МВС України від 07.08.2014 № 792 "Про переведення курсантів в ЛьвДУВС імені Е.Д. Дідоренка та Донецький юридичний інститут МВС України’’, від 29 серпня 2014 року № 885 “Про організаційно-штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС”, наказом ректора НАВС від 01 вересня 2014 року № 153 о/с ОСОБА_1 з 01 вересня 2014 року зараховано курсантом другого курсу денної форми навчання НАВС.

Між НАВС, комплектуючим органом - УМВС України у Чернігівській області та Відповідачем 05.01.2015 укладено Договір № 71 ДЮІ про підготовку фахівця у НАВС (далі - Договір). Відповідно до Договору Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) а у разі відмови - відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

З 01 вересня 2014 року по 17 червня 2016 року відповідач перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Наказом НАВС від 17 червня 2016 року № 797 відповідачу видано диплом за спеціальністю “Правознавство” та з 18 червня 2016 року призначено на посаду інспектора Семенівського відділення Національної поліції. З займаної посади відповідач звільнився 09 вересня 2016 року за власним бажанням, відпрацювавши за призначенням 2 місяці і 22 дні. З 20 січня 2017 року відповідач працював у Департаменті патрульної поліції у місті Києві. Наказом ГУ НП у місті Києві від 01 серпня 2019 року № 578 о/с відповідача звільнено зі служби в Національній поліції на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням. Загальний термін служби відповідача в Національній поліції становить 1 рік 9 місяців і 8 днів.

Відповідно до ст. 56 ЗУ “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року (чинного на момент існування правовідносин), випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 ЗУ “Про міліцію” (в редакції на момент існування правовідносин), особи начальницького складу ОВС, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору, Відповідач зобов`язався у разі звільнення з ОВС після закінчення навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. 3 Договору відшкодувати у повному обсязі фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення з ОВС за власним бажанням протягом перших трьох років після закінчення навчання. Також, відповідніо до п. 3.2. Договору, підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця є відмова від подальшого проходження служби в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п.4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

На момент навчання відповідача, обов`язок відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення був визначений Типовим договором, затвердженим Наказом МВС України від 14 травня 2007 року № 150 “Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України”, чинному на момент вступу та навчання відповідача. На сьогодні, обов`язок укладення договору про здобуття освіти у ВНЗ які здійснюють підготовку поліцейських передбачено наказом МВС від 01 березня 2017 року № 173 Про затвердження Типової форми Контракту про здобуття освіти у ВНЗ із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, відповідно до якого особа, яка укладає Контракт про здобуття освіти з ВНЗ, які здійснюють підготовку поліцейських, зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у ВНЗ, відповідно до п. 4 ст. 74 ЗУ ‘‘Про Національну поліцію”. На момент вступу Відповідача до НАВС, обов`язок відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового звільнення, було закріплено ст. 18 Закону України “Про міліцію".

На сьогодні, обов`язок відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового звільнення передбачено ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію'' відповідно до якого, особи, які навчаються за державним замовленням у ВНЗ, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підшунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують МВС України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному КМУ.

На момент навчання відповідача діяв Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений Постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 313. Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку відшкодування, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

На момент випуску та звільнення відповідача, вступив в силу Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджений Постановою КМУ від 12 квітня 2017 року № 261 (далі - Порядок відшкодування).

Відповідно до п. 3 Порядок відшкодування, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Розрахунок витрат на утримання осіб у ВНЗ здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.

Згідно Порядку відшкодування, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її навчання.

Всього вартість витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, становить суму 39306 гривень 00 копійок. Із сумою витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відповідача ознайомлено та поінформовано про необхідність відшкодування цієї суми. Однак, грошові кошти від відповідача до Національної академії внутрішніх справ не надходили.

Ухвалою судді від 02 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача, Національної академії внутрішніх справ, провідний фахівець відділу юридичного забезпечення Національної академії внутрішніх справ Романенко Олексій Євгенович у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, до суду подав письмову заяву, згідно даних якої просив судовий розгляд справи провести без його участі за наявними в справі доказами зазначені у позовній заяві вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, доручив представляти свої інтереси в суді адвокату Козлову В. В.

Представник відповідача - адвокат Козлов Володимир Васильович у судовому засіданні позов не визнав повністю, просив суд повністю відмовити у його задоволенні та дав пояснення, яке вказує на те, що, на його погляд, підстави для задоволення позову відсутні через те, що відповідач на даний час проходить службу в органах Національної поліції. Також представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому містяться відомості про перебування на даний час відповідача на службі в органах Національної поліції.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, на підставі наявних у справі даних та доказів вважає, що позов підлягає вирішенню за наступних обставин.

Приведені вище дані, викладені Національною академією внутрішніх справ у позові (а.с. 2-5), доводяться відомостями письмових доказів, зокрема:

копією статуту Національної академії внутрішніх справ (а. с. 7-13);

копією інформації Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10 березня 2020 року № 9690/41/11/6/02-2020, згідно відомостей якої ОСОБА_1 з 05.08.2019 звільнений зі служби в поліції наказом Департаменту патрульної поліції № 578 о/с від 01.08.2019 (а. с. 14);

даними договору № 71 ДЮІ від 05 січня 2015 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, укладеного між стороною позивача, відповідачем та Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (а.с. 15);

копією витягу з наказу позивача від 01 вересня 2014 року № 153 о/с щодо зарахування на навчання відповідача (а. с. 16);

копією витягу з наказу позивача від 17 червня 2016 року № 797 щодо завершення відповідачем навчання (а. с. 17);

копією послужного списку відповідача із даними про звільнення відповідача 09 вересня 2016 року з органів ГУНП в Чернігівській області за власним бажанням (а.с. 18-19);

копіями довідок щодо фактичних витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі, згідно яких загальна сума таких витрать становить 39306 гривень 00 копійок і складається з: вартості грошового забезпечення у розмірі 6491 гривня 21 копійка; вартості витрат на харчування (продовольчого забезпечення) у розмірі 13511 гривень 87 копійок; вартості речового майна (речового забезпечення), отриманого відповідачем під час навчання, у розмірі 4360 гривень 06 копійок; вартості комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв у розмірі 14942 гривні 86 копійок (а. с. 20, 22-28);

копією атестату № 2/29 на предмет речового майна (а. с. 21);

даними копій довідок про доходи та відрахування за 2014-16 роки курсанта ОСОБА_1 (а. с. 29 - 31);

копією довідки на курсанта 314 навчальної групи факультету № 2 ННІ № 1 НАВС рядового поліції ОСОБА_1 (навчання з 1 вересня 2015 року по 17 червня 2016 року) (а. с. 32);

копією довідки по проживанню курсанта 214 навчальної групи ФПФПКМ ННІПФПСКМ рядового поліції ОСОБА_1 період навчання з 1 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року) (а. с. 33).

Проте, ані відомості позову, ані дані письмових доказів, наданих суду позивачем, зовсім не ураховують ту ситуацію, що згідно наданих суду стороною відповідача копії витягу з наказу по Управлінню патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09 жовтня 2019 року № 773 о/с (а. с. 55) та довідки з Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 15 вересня 2020 року № 257 відповідач ОСОБА_1 на даний час проходить службу поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.

За таких обставин, суд убачає за потрібне у задоволенні позову відмовити повністю з таких підстав.

Ст. 56 Закону України «Про вищу освіту» в редакції, що діяла на час навчання відповідача, гарантувала випускникам вищого навчального закладу, що їх працевлаштування повинно здійснюватися за направленням вищого навчального закладу відповідно до угоди між замовником, керівником навчального закладу та випускником.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 цього Закону випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію», у редакції, що діяла на час навчання відповідача, а також відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», у редакції, яка діяла на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ, особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування таких витрат це відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У відповідності до п. п. 2.3.6 п. 2.3 зазначеного договору № 71 ДЮІ від 05 січня 2015 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, укладеного з відповідачем, відповідач зобов`язався у разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного строку перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі (а. с. 15 на звороті).

Обов`язок випускника відшкодувати повну вартість навчання за умов, що склалися між сторонами, встановлений Указом Президента України від 23.01.1996 року № 77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».

Зокрема, п. 2 Указу встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання. Порядок працевлаштування випускників, які закінчили вищі навчальні заклади за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб, визначається угодами між ними.

Згідно з п. 1 Порядку відшкодування курсантами та випускниками витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі – Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313, визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

У відповідності до п. 3 наведеного Порядку, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Сторонами такого договору є: виконавець – навчальний заклад, замовник – головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа – курсант.

Відповідно до п. 6 Порядку, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, їх стягнення здійснюється в судовому порядку.

Відшкодування особами, коштів, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС (п. 2 Порядку), здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Проте, приведені вище приписи законодавства та умови згаданого вище договору не ураховують у повній мірі випадок з відповідачем, через що не можуть бути вжиті судом із застосуванням щодо відповідача цивільно-правової відповідальності з огляду на таке.

Відповідач не здійснював проходження служби в органах Національної поліції нетривалий період часу (з 05 серпня 2019 року 2016 року по 09 жовтня 2019 року), необхідний для вступу на службу до іншого підрозділу Національної поліції.

Зараз номінальні підстави для цивільно-правової відповідальності відповідача перед позивачем (не проходження служби відповідачем в органах Національної поліції) перестали існувати (позивач на цей час проходить службу в органах Національної поліції, чим виконує мету підготовки позивачем фахівця), а формальні підстави для відповідальності сторони за договором щодо навчання, зокрема, відповідача, які існували у минулому та ще й незначний проміжок часу, не можуть бути безумовними підставами для ухвалення рішення на користь позивача у теперішній час.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні, адже вимоги позивача, викладені у позові, на даний час втратили свою актуальність і не можуть бути реалізовані шляхом ухваленням рішення судом всупереч приписів ч. ч. 3, 5 ст. 13 Цивільного кодексу України.

Оскільки у задоволенні позову відмовляється повністю, суд вважає за необхідне згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України стягнути з позивача на користь відповідача повністю понесені відповідачем судові витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги адвоката, які підтверджуються квитанцією № 3290529 від 26 жовтня 2020 року (а. с. 63) та описом робіт, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги від 17 грудня 2020 року (а. с. 64).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08751177, місцезнаходження: площа Солом`янська, будинок 1, місто Київ, 03035, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, - відмовити повністю.

Стягнути з Національної академії внутрішніх справ (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08751177, місцезнаходження: площа Солом`янська, будинок 1, місто Київ, 03035, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 22 грудня 2020 року.

Суддя: С. В. Смага