Рішення № 93755450, 23.12.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1903/20

Справа №754/9844/19

РІШЕННЯ

Іменем України

23 грудня 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/9844/19

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3, діючи в інтересах Київської міської рада - позивач

ОСОБА_1 - відповідач 1

Державний реєстратор комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Подоляка Іван Павлович - відповідач 2

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алешко Ірина Василівна - третя особа

Вимоги заявника: визнання правочину недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання спадщини відумерлою

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнювались і в якому пред`явлено вимоги про: визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем 1 та посвідченого третьою особою; скасування державної реєстрації права власності відповідача 1 оформленого записом, вчиненим 21.08.2018 відповідачем 2 за № 27583895 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626921480000); визнання спадщини відумерлою, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з нерухомого майна: кв. АДРЕСА_2 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. та передачу її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Учасники справи в судове засідання не з`явились і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялись належним чином.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу від 20.04.2005 року, ОСОБА_2 була власником кв. АДРЕСА_2 .

Факт смерті ОСОБА_2 зареєстровано у відділі реєстрації смерті в м. Києві, актовий запис 2748 від 13.02.2018, що підтверджується листом Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 19.04.2019 № 01/917.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21.08.2018 відповідачем 2 за № 27583895 здійснено запис про реєстрації права власності відповідача 1 на кв. АДРЕСА_2 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1014, виданого 24.07.2012, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алешко І.В..

Відповідно до наданої стороною позивача, копії посвідченого третьою особою договору купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року, ОСОБА_2 продала відповідачу 1 кв. АДРЕСА_2 за 16000 грн..

Відповідно до надісланого на запит суду листа третьої особи від 16.07.2020 № 40/01-16, третьою особою не посвідчувався договір купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 р., укладений між ОСОБА_2 та відповідачем 1, вказані особи за вчиненням нотаріальних дій до третьої особи не звертались.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 328 ЦК України, 1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно зі ст. 657 ЦК України, 1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили, що третьою особою посвідчувався та видавався договір купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року, а також доказів, які б свідчили про законність набуття відповідачем 1 права власності на спірну квартиру суду не надано і судом таких доказів не здобуто.

Тому, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем 1 та посвідченого третьою особою задоволенню не підлягають за недоведеністю позовних вимог про посвідчення та видачу третьою особою договору купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року.

У зв`язку з недоведеністю посвідчення та видачі третьою особою договору купівлі-продажу квартири від 24.07.2012 року, обґрунтованими є позовні вимоги про скасування державної реєстрації прав власності відповідача 1 оформленого записом, вчиненим 21.08.2018 відповідачем 2 за № 27583895 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626921480000), оскільки правові підстави для здійснення реєстрації права власності були відсутні.

Відповідно до надісланого на запит суду листа п`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 13.07.2020 року № 2607/02-14, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена.

Згідно зі ст. 1277 ЦК України, 1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. 2. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. 3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. 4. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. 5. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання спадщини відумерлою, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з нерухомого майна: кв. АДРЕСА_2 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. та передачу її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

За таких обставин, позов задовольняється частково.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги про визнання спадщини відумерлою розглядаються в порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 294 ЦПК України, 7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

При вирішенні питання про судові витрати суд враховується ставка судового збору, діюча на час подання позову, а також враховується те, що питання про визнання спадщини відумерлою розглядаються в порядку окремого провадження, тому, відповідачі не несуть цивільно-правової відповідальності за подання органом місцевого самоврядування до суду заяви про визнання спадщини відумерлою.

При поданні позову судовий збір сплачувався прокуратурою міста Києва, що підтверджується платіжним дорученням № 886 від 01.07.2019 року.

Керуючись ст. ст. 263-265, главою 6 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовну заяву, подану заступником керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах Київської міської ради (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ: 22883141).

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) оформленого записом, вчиненим 21.08.2018 державним реєстратором комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Подоляка Іваном Павловичем (місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-б, ЄДРПОУ суду не повідомлено) за № 27583895 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1626921480000).

Визнання спадщину відумерлою, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається з нерухомого майна: кв. АДРЕСА_2 , загальною площею: 28,7 кв. м., житловою площею: 16,8 кв. м. та передати її у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Стягнути з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-б, ЄДРПОУ суду не повідомлено) на користь прокуратури міста Києва (місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, ЄДРПОУ: 02910019): 768,40 грн. - судового збору.

Понесені позивачем (заявником) судові витрати по справі за подання вимог про визнання спадщини відумерлою покласти на позивача (заявника).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: