Рішення № 93755232, 08.12.2020, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/7211/20

Справа №754/15326/19

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Панченко О.М.

за участі секретаря судового засідання - Загуменної К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк», через свого представника Гаренко Н.В., звернулися до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.01.2013 року, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі 126355,07 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 11.01.2013 року відповідачу було надано ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, кредит в розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 30.09.2019 року, за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 126355,07 грн. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку вона в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 126355,07 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 року головуючим суддею у даній цивільній справі визначено суддю Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.10.2019 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» було залишено без руху, з наданням терміну для усунення недоліків.

06.11.2019 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла письмова заява від представника позивача, з додатком, на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2019 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити з викликом сторін.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.01.2020 року задоволено в повному обсязі позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк».

30.09.2020 року відповідач у справі, скориставшись своїм процесуальним правом відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 22.01.2020 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.10.2020 року заочне рішення суду скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися. В матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі представника позивача та без участі відповідача. Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача в якій вона просить суд застосувати до вимог позову АТ КБ «ПриватБанк» строки позовної давності.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ «КБ «Приватбанк» та відповідачем було укладено договір № б/н від 11.01.2013 року відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в Банку, які були їй надані для ознайомлення в письмовій формі.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позику відповідачу, проте остання не виконує умови договору.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач своєчасно позивачу грошові кошти не повернула, відсотки за користування кредитом не сплатила, внаслідок чого станом на 30.09.2019 року утворилась вказана заборгованість. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, це змушує позивача звернутися з даним позов до суду.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку відповідача від 11.01.2013 року, остання надала згоду на приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Зі змісту цієї заяви вбачається, що відповідач зазначила, що згодна з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Крім того, позичальник в цій заяві зазначила, що вона ознайомлена і погоджується з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які надані їй для ознайомлення в письмовому виді.

Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, як зазначено у ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено ст. 629 ЦК України.

Як встановлено судом, договір, що укладений між сторонами, складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч.1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Судом встановлено, що 11.01.2013 року між сторонами саме в письмовій формі був укладений договір, який складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Умов і правил надання банківських послуг. Відповідач висловила свою згоду на укладання договору саме в такій формі та зазначила, що вона ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому виді.

Таким чином, на підставі наданих письмових доказів, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого, сторонами були прийняті на себе взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором, укладеним з відповідачем, станом на 30.09.2019 року складає 239032,21 грн., яка складається з: 1915,41 грн. - заборгованість за кредитом; 124439,66 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 11.01.2013 по 31.10.2018 рік.

Зазначена сума заборгованості за Договором, відповідачем на користь АТ КБ «ПриватБанк» у добровільному порядку на час розгляду цієї справи у суді, не сплачена.

Поряд з цим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство встановлює два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлює, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданому представником позивача до суду вбачається, що жодного платежу на виконання умов кредитного договору після 12.06.2014 року відповідачем здійснено не було. Разом з тим, станом на 01.09.2014 року по картковому рахунку відповідача обліковувалась заборгованість в сумі 695,74 грн. та прострочена заборгованість в сумі 1219,67 грн. Проте, згідно умов тарифу «Універсальна 55 днів пільгового періоду» заборгованість в сумі 695,74 грн. мала бути погашена відповідачем щомісячними платежами в розмірі 100 грн. на протязі наступних семи днів, а інша заборгованість була віднесена на рахунок простроченої за період 29.03.2013 по 01.09.2014. За таких обставин, з 01.04.2015 року відліковується строк позовної давності про стягнення простроченої заборгованості за від`ємним сальдо карткового рахунку та закінчується 01.04.2018 року. Позивачем направлено до суду позовну заяву 15.10.2019 року, яка до суду надійшла 23.10.2019 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Згідно вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності до роз`ясень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку із спливом позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81,82, 141, 223, 258, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Панченко