Ухвала суду № 93754509, 18.12.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2730/20

2-о/705/120/20

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

18 грудня 2020 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Білик О.В.

за участю секретаря судового засдання Щербакової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ладижинська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В. від 06.11.2020 прийнято до свого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ладижинська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та відкрито окреме провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду на 10 годину 30 хвилин 18 грудня 2020 року.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, якій просила справу розглядати за її відсутності.

Представник заінтересованої особи – Ладижинської сільської ради в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу розглядати у відсутність їх представника.

Вивчивши матеріали вказаної цивільної справи, судом встановлено, що наявні підстави для залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, без руху, у зв`язку з наявністю порушень ЦПК України, які перешкоджають розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту належності правовстановлюючих документівв порядку окремого провадження судом враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Відповідно до ч. 11 ст. 187 УПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до вимог ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Так, в заяві заявник вказує зацікавлену особу – Ладижинську сільську раду. Однак, заінтересовані особи — це суб`єкти, які можуть мати інтерес у зв`язку зі встановленням конкретного юридичного факту. Їх інтерес завжди має процесуальний та опосередкований характер. Матеріально-правового інтересу у справі такі особи не мають. Заінтересованими будуть лише ті особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права та обов`язки. Отже, участь у справі заінтересованих осіб обумовлюється тим, що з встановленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, в яких беруть участь й зазначені особи, їх суб`єктивні права і обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами та обов`язками заявників і опосередковуються одним і тим же встановленням певних обставин.

В заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, вказується мета встановлення юридичного факту, оскільки вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. В заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та вказати докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.

Суд встановлює юридичні факти, які є новими, оскільки саме на підставі таких фактів у особи виникають суб`єктивні права. Такі юридичні факти зазначаються у судових рішеннях, які відіграють роль первинних документів, оскільки саме в них містяться відомості, які є якісно новими по відношенню до існуючих, і саме вони породжують виникнення у особи суб`єктивних прав.

Як вбачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 мала намір скористатися правом на розпорядження своїм майном на випадок її смерті та звернулася до нотаріуса для складання заповіту. Однак під час оформлення документів нотаріусом було виявлено, що у документах прізвище заявника вказано як « ОСОБА_2 », а в дійсності її прізвище значиться як « ОСОБА_3 ».

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт являє собою документ, що містить одностороннє особисте волевиявлення спадкодавця на випадок своєї смерті щодо передачі належного йому майна певним особам. При посвідченні заповіту нотаріусом від заповідача не вимагаються документи на підтвердження права власності на майно, що буде зазначено в заповіті.

Проте заявником не додано до матеріалів заяви документів, які підтверджують звернення до нотаріуса та доказів про неможливість посвідчення заповіту у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно п. 12 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Як встановлено судом, заявник « ОСОБА_2 » 12 грудня 2019 року за власним бажанням змінила прізвище на « ОСОБА_3 », що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень.

Заявник не долучила доказів звернення до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області з метою внесення змін у документи з у зв`язку із зміною свого прізвища у державних актах на право власності на земельні ділянки.

Зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача.

Записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюються відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

До заяви заявником не долучено доказів на підтвердження звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою до державного реєстратора з метою внесення змін у документи у зв`язку із зміною її прізвища.

Відповідно до Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Оскільки, судом було встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, то відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суд вважає, що є підстави для залишення без руху даної заяви із визначенням строку для усунення недоліків.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.12, ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо заявник усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, то суд продовжить розгляд справи . Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, а заява буде залишена без розгляду.

Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб та дорученням доказів на підтвердження відповідних обставин.

Керуючись ст.ст. 177 ,187,258 ЦПК України суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ладижинська сільська рада про встановлення факту належності правовстановлюючих документів- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити заявникові, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Білик