Рішення № 93754507, 22.12.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/7668/16-ц

2/705/169/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:головуючого судді Гудзенко В.Л.

при секретарі Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Салига Наталія Анатоліївна, ТОВ « Поділля Агропродукт » про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовомдо Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», в якому просила визнати недійсним договір оренди землі від 01.01.2015, укладений між орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» та орендодавцем ОСОБА_1 , на земельну ділянку площею 2,1194 га (рілля), кадастровий № 7124382200:02:001:0642 з цільовим призначенням «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», розташовану в адміністративних межах Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області; скасувати державну реєстрацію іншого речового права, вчинену на підставі зазначеного вище договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Наталією Анатоліївною, запис в спеціальному розділі № 16317174 від 07.09.2016; стягнути на користь позивачки судові витрати.

Позов обґрунтовується тим, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100060, виданим 20 лютого 2004 року Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 2,1194 га (рілля)кадастровий № 7124382200:02:001:0642 з цільовим призначенням «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» в адміністративних межах Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області.

01.07.2009 позивачка уклала договір оренди землі на зазначену земельну ділянку із ЗАТ «Райз-Максимко» (на час подання позову – ПрАТ «Райз-Максимко»), тобто з відповідачем по справі, строком на 5 років з моменту державної реєстрації договору та врахування сівозмін.

Вказаний договір був зареєстрований 19.02.2010 за № 041079400160 в Уманському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», мав припинитися після 19.02.2015 після звільнення земельної ділянки від посівів. Однак відповідач після зазначеної дати продовжив використовувати земельну ділянку та знову засіяв сільськогосподарськими культурами. На усне заперечення позивачки у липні 2016 року надав у її розпорядження примірник нібито укладеного з нею нового договору оренди на ту ж ділянку від 01.01.2015. Позивачка зазначає, що не укладала цей договір, не підписувала його, про існування його взагалі не знала.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що 07.09.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Наталією Анатоліївною здійснена реєстрація права оренди згаданої вище земельної ділянки на підставі договору оренди б/н від 01.01.2015.

Позивачка вважає, що цей договір оренди укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вона як власниця зазначеної земельної ділянки згоди на його укладення не надавала. Крім того, зазначає також, що станом на 01.01.2015 був дійсний і діяв попередній договір оренди, що в свою чергу унеможливлювало укладення нового на ту ж земельну ділянку. З огляду на зазначене, вважає, що договір від 01.01.2015 має бути визнаний судом недійсним, а державна реєстрація оренди вказаної вище земельної ділянки, здійснена 07.09.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. на підставі зазначеного договору, – скасована.

Представник відповідача ОСОБА_4 у відзиві на позовну заяву заперечила проти задоволення позовних вимог, вказавши, що орендарем у момент вчинення зазначеного правочину всі вимоги, встановлені законодавством, дотримані. Згода позивачки на укладення договору землі була присутня, вона одержувала орендну плату, і ніяких заперечень з боку позивачки до відповідача не надходило. Також представник відповідача зазначила, що строк дії попереднього договору оренди припинився 31.12.2014, що передбачено в договорі оренди від 01.07.2009.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, попередньо подавши заяви в яких позовні вимоги підтримують, справу просять слухати у їх відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, викладені позовні вимоги не задовольняти. Крім того ВС України встановлено правову позицію по справі №145/2047/16-ц, якою вказано, що визнання договору недійсним за такими позрвними вимогами є безпідставними і відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту прав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

З`ясувавши позицію сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 15, частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частина четверта статті 124 Земельного кодексу України передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї статті).

У статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 100080 ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки на території Громівської сільської ради площею 2,1194 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 липня 2009 року ОСОБА_1 уклала договір оренди землі на зазначену земельну ділянку із ЗАТ «Райз-Максимко» (на час подання позову – ПрАТ «Райз-Максимко»). Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що останній укладено на 5 (п`ять) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Початок дії договору – з моменту реєстрації, кінець дії договору – 31.12.2014.

Вказаний договір був зареєстрований 19.02.2010 за № 041079400160 в Уманському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Дійсність зазначеного договору сторонами не оспорюється.

Існує договір оренди наведеної вище земельної ділянки площею 2,1194 га від 01.01.2015, укладений між ОСОБА_3 та ПрАТ «Райз-Максимко». На вказаному договорі є підписи сторін.

На підставі вище зазначеного договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Салигою Н.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про оренду земельної ділянки площею 2,1194 га, кадастровий номер 7124382200:02:001:0642, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (дата державної реєстрації – 07.09.2016, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31322422 від 09.09.2016).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 22.07.2020 № 710, 779/20-23 підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» договору оренди землі від 01.01.2015 виконаний рукописно пишучим приладом без будь-якої попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» на четвертій сторінці договору оренди від 01.01.2015 з ПрАТ «Райз-Максимко» на земельну ділянку площею 2,1194 га (рілля), кадастровий № 7124382200:02:001:0642 з цільовим призначенням «Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", в адміністративних межах Громівської сільської ради Уманського району Черкаської області виконаний не ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зазначено, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 договір оренди від 01.01.2015 не підписувала, відповідно, істотні умови цього договору не погоджувала, відтак у неї було відсутнє волевиявлення на укладення спірного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначила, що «якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено».

Враховуючи наведене вище, в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору оренди від 01.01.2015 недійсним належить відмовити, оскільки неможливо визнати недійсним неукладений договір.

Водночас суд, керуючись постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 385/344/16-ц (провадження № 61-24602св18) від 19.08.2020 щодо обрання ефективного захисту в подібних правовідносинах, доходить висновку, що позовну вимогу про скасування державної реєстрації речового права належить задовольнити.

Статтею 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом частини першої статті 4 Закону право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Відповідно до статті 26 Закону у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону однією з підстав для державної реєстрації права власності та інших речових прав є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат.

З огляду на те, що даним судовим рішенням договір оренди земельної ділянки від 01.01.2015 визнається неукладеним та відповідно не має ніяких наслідків для сторін, усі реєстрові записи, які були вчинені на підставі такого правочину, мають бути скасовані як такі, що порушують право позивачки як власниці зазначеної вище земельної ділянки.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню із відповідача на користь позивачки підлягають судові витрати за сплату судового збору при подачі позовної заяви пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 551 (п`ятисот п`ятдесяти однієї) гривні 20 копійок.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 79, 81, 89, 141, 259, 263 – 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іншого речового права № 16317174 від 07.09.2016 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124382200:02:001:0642, внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Салигою Н.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31322422 від 09.09.2016.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складають 551 (п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Головуючий Валентина Леонідівна Гудзенко