Постанова № 93753397, 14.12.2020, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/591/20

номер провадження 2-а/558/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції Федькович Тетяни Павлівни, співвідповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача поліцейського СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції Федькович Тетяни Павлівни, співвідповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 873190, винесеної 19 вересня 2020 року поліцейським СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Федькович Тетяною Павлівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 19 вересня 2020 року поліцейським СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Федькович Т.П. відносно нього було винесено постанову серії БАА №873190, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Відповідно до вказаної постанови позивач визнаний винним у тому, що він здійснив зупинку на пішохідному переході і ближче 10 метрів від них з обох боків, чим порушив п. 15.9г Правил дорожнього руху.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що він 19 вересня 2020 року близько 17 години 24 хвилин, рухаючись транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 207 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Дубно на вул. Д. Галицького в напрямку вул. Майдан Незалежності, та відчув різке погіршення самопочуття (гострий біль в суглобі правої ноги, викликаний подагрою), а тому був змушений здійснити зупинку транспортного засобу за пішохідним переходом. Оскільки транспортний засіб має значні габарити, одне із задніх коліс автомобіля невеликою своєю частиною зайшло на пішохідний перехід, але розташування транспортного засобу ніяким чином не заважало руху пішоходів. Крім того, даний пішохідний перехід є регульованим, тому оглядовості його транспортний засіб не заважав.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що на місці зупинки транспортним засобом, як того вимагає п. 9.9. Правил дорожнього руху, увімкнув аварійну світлову сигналізацію. З метою прийняти лікарські засоби, він підійшов до першого МАФу, розташованого біля місця зупинки, з проханням дати склянку води, а коли повернувся до транспортного засобу (приблизно через 3 хвилини), то біля автомобіля вже чекала поліцейський СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержант поліції ОСОБА_2 . Підійшовши до його автомобіля, співробітник поліції не представилася та висловила вимогу пред`явити йому документи і сказала, що він порушив вимоги п. 15.9.г Правил дорожнього руху. Автомобіль поліцейських стояв без увімкнених проблискових маячків будь-якого кольору. Поліцейським СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Федькович Т.П. було винесено відносно нього постанову серії БАА №873190, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Не заперечуючи факту зупинки транспортного засобу, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві вказує про те, що з постановою поліцейського не погоджується, вважає її незаконною, оскільки на його прохання поліцейським не було надано відео з нагрудних камер поліцейських, поліцейські не проводили жодних замірів відстані від його автомобіля до пішохідного переходу, не було враховано поліцейським при винесенні постанови, що його зупинка була вимушеною, у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я.

Крім того, поліцейським при винесенні постанови не досліджувалися жодні докази.

Вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в постанові не викладений опис обставин, встановлених при розгляді справи про адміністративне правопорушення; із змісту постанови достеменно неможливо встановити місце вчинення адміністративного правопорушення; викладені в постанові поліцейського обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що своїми діями поліцейський ОСОБА_2 порушила вимоги ст.ст. 245 та 280 КУпАП, а також його права, які закріплено ст. 268 КУпАП, ст. 62 Конституції України, оскільки під час винесення оскаржуваної постанови поліцейським не були роз`яснені його права. Постанова прийнята без дослідження належних та допустимих доказів, є необґрунтованою, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

На розгляд справи позивач ОСОБА_1 та його представник Блондарчук В.Ю. не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бондарчук В.Ю. подала до суду клопотання в якому просила справу розглянути без участі позивача та його представника (а.с. 24-27).

Відповідач - поліцейський СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержант поліції Федькович Т.П. на розгляд справи не з`явилася, подала до суду клопотання в якому просила справу розглянути без її участі у зв`язку з зайнятістю по службі. Крім того, у такому клопотанні ОСОБА_2 зазначила про те, що нею було дійсно встановлено, що позивач ОСОБА_1 порушив вимоги п. 15.9г Правил дорожнього руху та здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж за 10 м до пішохідного переходу. Під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 на стан здоров`я не скаржився та не давав пояснень щодо потреби вживання медичних препаратів (а.с. 29).

Представник співвідповідача Головного управління національної поліції у Рівненській області в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Вивчивши та дослідивши всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, суд приходить до наступних висновків.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року до участі у справі було залучено, як співвідповідача – Головне управління Національної поліції в Рівненській області.

Судом встановлено, що 19 вересня 2020 року поліцейським СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Федькович Т.П. відносно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову серії БАА №873190 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої, зазначається про те, що ОСОБА_1 19 вересня 2020 року о 17 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 207 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Дубно по вул. Майдан Незалежності здійснив зупинку на пішохідному переході, ближче 10 м від них з обох боків, чим порушив вимоги п. 15.9г Правил дорожнього руху. Відносно ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП – 255 гривень штрафу (а.с. 6).

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Пунктом 15.9.г Правил дорожнього руху передбачено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 , як на підставу скасування оскаржуваної постанови, посилався на те, що поліцейським при винесенні такої постанови не було враховано, що зупинка здійснена ним вимушено, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та необхідністю прийому лікарських засобів.

Згідно дослідженої судом копії медичної картки ОСОБА_1 встановлено, що він звертався за медичної допомогою 4 грудня 2012 року, 18 грудня 2017 року, 22 грудня 2017 року, 27 грудня 2017 року та йому встановлено діагноз – подагра, артрит колінного суглобу (а.с. 9, 10).

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Однак, позивачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів, що підтверджували б загострення, наявного у нього захворювання 19 вересня 2020 року, а також недоведено, що наявне у нього захворювання позбавляло позивача можливості здійснити зупинку транспортного засобу з дотриманням Правил дорожнього руху (п. 15.9 г), тобто за 10 метрів до пішохідного переходу.

Разом з тим, дослідженим фотознімком автомобіля марки «Mercedes-Benz 207 D» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 30) встановлено, що такий транспортний засіб дійсно зупинений частково на пішохідному переході. При цьому, на автомобілі не увімкнена аварійна світлова сигналізація.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Посилання позивача на те, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 278, 279 та 280 КУпАП, суд оцінює критично та вважає за необхідне зауважити, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення (постанова Верховного Суду від 22 травня 2020 року в справі № 825/2328/16).

Проте фактичні обставини справи та наданий відповідачем фотознімок з місця події дають підстави для висновку про те, що суб`єктом владних повноважень не було порушено процедуру розгляду справи таким чином, щоб таке порушення могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Із змісту дослідженої постанови поліцейського встановлено, що така постанова за своїм змістом відповідає встановленим вимогам, зазначені у ній відомості щодо часу, місця та обставин справи відповідають дійсності, оскільки підтверджені позивачем у позовній заяві та відповідачем ОСОБА_2 у її клопотанні від 5 листопада 2020 року.

Посилання позивача у позовній заяві, як на підставу скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо неналежного опису поліцейським у постанові місця вчинення адміністративного правопорушення, бо зазначено лише, що подія відбувася в м. Дубно по вул. Майдан Незалежності, протяжність якої чимала, не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення п. 15.9 г Правил дорожнього руху, що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 873190 від 19 вересня 2020 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до поліцейського СРПП № 2 Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції Федькович Тетяни Павлівни (місцезнаходження: м. Дубно, вул. Пекарська, буд. 10, Рівненської області), співвідповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (місцезнаходження: м. Рівне, вул. Хвильового, буд. 2, код – 40108761), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Демидівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Т.С. Феха.