Вирок № 93752488, 23.12.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3691/20

Провадження № 1-кп/524/440/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Хім,як І.М.

за участю прокурора Замулка О.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ПрАТ «Нова лінія» Романця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170090001638 від 14.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Кобеляцького району Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого в ломбарді «Саквояж» касиром-оцінювачем, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст.185 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2020 року приблизно о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 , виходячи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна , перебуваючи в приміщенні магазину ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під час перегляду асортименту для продажу намагався викрасти мультітул з чохлом ZARYAD, вартістю згідно висновку експерта №773/Кр - 482 грн., та брелок для ключів ZARYAD, вартістю згідно висновку експерта №773/Кр - 112,33 грн, які належать потерпілому ПрАТ "Нова Лінія", у зв`язку з чим сховав їх до кишені куртки, після чого вийшов за межі каси, не розрахувавшись за товар. Однак ОСОБА_1 свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, викрадене на свою користь не звернув, так як був зупинений працівниками охорони магазину ПрАТ «Нова лінія».

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю і пояснив, що 13.05.2020 року він з друзями знаходився в приміщенні магазину ПрАТ "Нова Лінія", друзі хотіли придбати будівельний матеріал, а він в цей час розглядав асортимент товару і побачив на полиці мультітул з чохлом ZARYAD та брелок для ключів ZARYAD, які він поклав до себе в кишеню і хотів винести з магазину, не розрахувавшись за товар, але коли він вийшов за межі каси то був зупинений працівниками охорони, тому викрасти товар він не зміг. У скоєному щиро кається , просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у скоєному повністю підтверджується даними в судовому засіданні показаннями представника потерпілого ПрАТ "Нова Лінія" ОСОБА_2 про те, що 13.05.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 намагався викрасти з магазину мультітул з чохлом ZARYAD та брелок для ключів ZARYAD, але за межами каси він був зупинений охоронцями магазину, тому матеріальна шкода не була завдана ПрАТ"Нова Лінія", так як майно, яке намагався викрасти ОСОБА_1 було повернуто в магазин. На призначенні суворого покарання відносно ОСОБА_1 не наполягає.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доказаним у судовому засіданні скоєння обвинуваченим кримінального проступку і кваліфікує його дії за ст. 15 ч.3, 185 ч.1 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особистість обвинуваченого, який задовільно характеризується за місцем проживання, стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, думку представника потерпілого ПрАТ"Нова Лінія"Романець В.В. , який на призначенні суворого покарання не наполягає, обставини, які помякшують і обтяжують покарання.

Суд також при призначенні обвинуваченому покарання враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), в яких Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

При призначенні обвинуваченому покарання враховується судом і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення , і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Судом також враховується поведінка обвинуваченого за час досудового розслідування, де він активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також під час судового розгляду, де він щиро покаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні .

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення , раніше до кримінальної відповідальності не притягався .

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень , одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, який задовільно характеризується за місцем проживання ,раніше до кримінальної відповідальності не притягався , у скоєному щиро кається, своїми діями активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення , суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого у вигляді штрафу в розмірі 60 (шестидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 1020 грн., так як відповідно до п.2 ч.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року зі змінами , зазначено , що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо, а як встановлено у судовому засіданні обвинувачений працює в ломбарді «Саквояж» касиром-оцінювачем, його середньомісячний дохід складає 5000 грн.. на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку він не має

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч.2 ст. 4 КК України).

Санкцією частини 1 статті 185 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч.1 ст. 185 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років. (Закон № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року). При цьому даним законом диспозицію ч.1 статті 185 КК України змінено не було.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 185 КК України, в редакції закону № 2617-VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч.1 ст. 185 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення (щодо штрафу).

Призначення такого покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не застосований.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України пов`язані із проведенням по справі судово-товарознавчої експертизи №773/Кр від 11.06.2020 року підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави у сумі 980,70 грн.

Речові докази по справі – мультітул з чохлом ZARYAD та брелок для ключів ZARYAD, які знаходиться на зберіганні у потерпілого ПрАТ «Нова лінія» відповідно до ст.100 КПК України залишити власнику за належністю, диск CD-R з відеозаписами, який знаходиться на зберіганні в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170090001638 від 14.05.2020 року відповідно до ст. 100 КПК України зберігати при матеріалах кримінального провадження №12020170090001638 від 14.05.2020 року.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України , суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 60 (шестидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020 гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальні витрати пов`язані із проведенням по справі судово-товарознавчої експертизи №773/Кр від 11.06.2020 року на користь держави у сумі 980,70 грн.

Речові докази по справі – мультітул з чохлом ZARYAD та брелок для ключів ZARYAD, які знаходиться на зберіганні у потерпілого ПрАТ «Нова лінія» відповідно до ст.100 КПК України залишити власнику за належністю, диск CD-R з відеозаписами, який знаходиться на зберіганні в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170090001638 від 14.05.2020 року відповідно до ст. 100 КПК України зберігати при матеріалах кримінального провадження №12020170090001638 від 14.05.2020 року.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Полтавської області, через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя: Г.М. Олейнікова