Рішення № 93744699, 14.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7114/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача Бєлановського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Винниківської міської ради, яка полягає у ненаданні у встановлені законом строки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 або мотивованої відмови у його наданні;

- зобов`язати Винниківську міську раду прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим № 4610160300:07:005:0124, що розташована за адресою: Львівська область, м Винники, громадянці ОСОБА_1 у власність для ведення садівництва;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Винниківської міської ради від 04.06.2020 № 2483-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України, користуючись правом на набуття земельної ділянки у власність за давністю користування в межах норм безоплатної приватизації, що передбачена статтею 119 Земельного кодексу України, неодноразово зверталася до Винниківської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0200 га для ведення садівництва на АДРЕСА_1 . У письмових повідомленнях Виконавчого комітету Винниківської міської ради до позивача, зокрема від 02.10.2019, 27.06.2019, 01.02.2019, 05.11.2019, зазначено, що звернення позивача було включене в порядок денний засідання, проте з питання, що було предметом звернення, Винниківською міською радою позитивне рішення прийнято не було у зв`язку з недостатньою кількістю голосів депутатів. При цьому жодного рішення про відмову з обґрунтуванням мотивів такої відмови прийнято не було. Як наслідок, документ в якому було б зазначено про відмову та її мотив позивачем не був отриманий. Зазначає, що обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою рішення про надання такого дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Третя особа - ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що рішенням №2483 сесії Винниківської міської ради від 04.06.2020 йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, по АДРЕСА_1 . У зв`язку із цим ОСОБА_2 звернувся до ліцензованої установи ТзОВ «Гео-Тех» для виготовлення проекту землеустрою на зазначену земельну ділянку, площею 0,0158 га. Відповідно до вказаного проекту, земельна ділянка відноситься саме до будинку АДРЕСА_1 , а не до будинку позивача АДРЕСА_1 , що межує з земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, а не для садівництва. Зазначає, що з Акта обстеження та показу меж даної земельної ділянки, Акта прийомки-передачі межових знаків чітко видно її відношення до будинку АДРЕСА_2 та її межування з землями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , землями загального користування та землями Винниківської міської ради.

Позивач подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначила, що родина позивача користувалась земельною ділянкою площею 0, 0200 га для ведення садівництва на АДРЕСА_1 більше 50 років. Першочергово дана земельна ділянка була надана в (користування сестрі батька позивача ОСОБА_4 , яка добросовісно і безперервно користувалась даною земельною ділянкою. Згодом за домовленістю між нею та позивачем, вона і передала останній в користування зазначену земельну ділянку. Ця земельна ділянка й надалі фактично добросовісно, відкрито і безперервно використовується Позивачем більше ніж 15 років. Земельна ділянка належним чином доглядалась позивачем протягом всього періоду користування, при цьому не було жодних претензій від сусідів щодо використання Позивачем зазначеної земельної ділянки. Отже, згідно ч. 1 ст.119 ЗКУ, позивач має законне право отримати у власність земельну ділянку за набувальною давністю. Окрім того, вважає помилковим твердження третьої особи про те, що земельна ділянка, яка є предметом спору відноситься до земельної ділянки для обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Ця інформація також є необґрунтованою, оскільки спірна земельна ділянка на сьогоднішній день є у комунальній власності. Окрім цього законодавством не передбачено жодних переваг для громадянина ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що земельна ділянка знаходиться ближче до його житлового будинку ніж до житлового будинку позивача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 05.10.2020 призначено судове засідання у справі.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України неодноразово зверталася до Винниківської міської ради із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0200 га для ведення садівництва на АДРЕСА_1 .

Листами Виконавчого комітету Винниківської міської ради, зокрема від 02.10.2019, 27.06.2019, 01.02.2019 , 05.11.2019 , повідомлено позивача, що її звернення було включене в порядок денний засідання, проте щодо питання, яке було предметом звернення, Винниківською міською радою позитивне рішення прийнято не було у зв`язку з недостатньою кількістю голосів депутатів.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у наданні дозволу з інших підстав не допускається.

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з вимогами частини другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надається відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. При цьому, чинним законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

Отже, відповідач, отримавши клопотання позивача мав йому надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.

Водночас, відповідачем не надано будь-якого належного та достовірного доказу прийняття рішення, передбаченого частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду заяв позивача. При цьому, міська рада у місячний строк повинна прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у його наданні, чого зроблено не було.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Водночас, така бездіяльність відповідача щодо розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за формою не може вважатись «відмовою» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Винниківської міської ради, яка полягає у ненаданні у встановлені законом строки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 або мотивованої відмови у його наданні та зобов`язання Винниківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .

Способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача належним чином розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення.

Застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним тоді, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні. У такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.02.2020 у справі № 820/2307/17.

Однак, у даній справі уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Тому, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Крім того, суд зазначає, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Таким чином, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та задоволенню не підлягає.

Водночас, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від від 15.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 .

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Винниківської міської ради від 04.06.2020 № 2483-21 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_2 , суд зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), оскільки процес передачі земельної ділянки у власність або користування (оренду) є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому, надання дозволу на розробку проекту землеустрою не змінює правовий режим власності чи користування земельних ділянок. Таким чином, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою третім особам не порушує будь-які права позивача, а тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Винниківської міської ради, яка полягає у ненаданні у встановлені законом строки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 або мотивованої відмови у його наданні;

Зобов`язати Винниківську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 0200 га у власність для ведення садівництва по АДРЕСА_1 ;

У решті позовних вимог відмовити

Стягнути з Винниківської міської ради (ЄДРПОУ: 26256292, місцезнаходження: 79495, Львівська область, м. Винники, вул. Галицька 20, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_3 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1681 (одну тисячу вісімсот одна) грн. 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2020.