Рішення № 93744478, 22.12.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/4254/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області (відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (через представника) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови та зобов`язати його прийняти на виконання виконавчий лист, виданий Новоукраїнським районним судом 21.11.2013 року по справі № 2-а-4008/11 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату коштів ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган. Оскільки Пенсійний фонд України є органом виконавчої влади, тобто державним органом, і стягнення коштів повинно проводитись згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. №4901 та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 р.. Однак, відповідачем не дотримано вимог вищевказаного закону та нормативно-правових актів, виданих на його виконання, і як наслідок неправомірно повернуто виданий Новоукраїнським районним судом 21.11.2013 у справі 2-а-4008/11 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату коштів ОСОБА_2 ..

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виходячи з положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. № 4901 та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р., Управління не має повноважень для зобов`язання іншого суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії та можливості прийняття до виконання виконавчого документа без зазначення суми коштів, яка підлягає стягненню. Також, відсутні повноваження забезпечення виконання вищевказаного судового рішення за приписами Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440, так як рішення суду не відповідає вимогам пункту 2 Порядку (рішення – виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону №4901, які видані або ухвалені до 01.01.2013) (а.с.39-40).

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази у справі суд приходить до таких висновків.

Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 р. у справі №2-а-4008/11 зобов`язано УПФ України в Новоукраїнському районі Кіровоградської області здійснити з 23 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 державної пенсії інваліду ІІ групи від захворювання, пов`язаного з впливом наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду особі, віднесеної до категорії І як інваліду ІІ групи – 75% від розміру мінімальної пенсії за віком від захворювання в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а далі згідно діючого законодавства (а.с.12-13).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014 р. постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 р. у справі №2-а-4008/11 було залишено без змін (а.с.14-15).

16.12.2013 р. Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області було видано виконавчий лист № 2-а-2008/11.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2017 р. замінено сторону у виконавчому провадженні по справі 2-а-4008/11, - з Управління Пенсійного фонду України в Новоукраїнському районі Кіровоградській області на Новоукраїнське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Також, судом поновлено пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-а-4008/11 від 16.12.2013 р. (а.с.16-19).

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22.01.2018 р. відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про зміну способу і порядку виконання постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 року. Як вказав суд, змінивши спосіб виконання постанови із зобов`язання виплатити пенсію на її стягнення, суд змінить постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами конкретних інстанцій при розгляді справи (а.с.20-23).

Доказів скасування ухвали від 22.01.2018 р. суду не надано.

03.01.2020 р. позивач звернулась до Управління ДВС Головного ТУЮ у Кіровоградській області із заявою про виконання постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 р. у справі №2-а-4008/11 відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п.4 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2014 №440 (а.с.25).

Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державною, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. №440, постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 у справі №2-а-4008/11 передано до Головного управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області.

Розглянувши документи, що стосуються виконання вищевказаної постанови відповідач листом від 24.07.2020 р. №04-19/4074 повернув їх як такі, що наданні з порушенням вимог Порядку (а.с.26-27).

Не погоджуючись з такими діями позивач звернулась до суду з позовом, оскільки саме відповідачем виконуються рішення судів про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів на підставі виконавчих документів у порядку черговості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 ст. 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Приписами статті 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 р. №4901-VІ (далі – Закон №4901-VІ) зазначено, що цим законом встановлюються гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

У відповідності до пункту 1 статті 3 даного Закону №4901-VІ визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно з частинами 2, 4 ст. 3 Закону №4901-VІ передбачено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст.4 Закону №4901-VІ у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду; перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

Згідно пункту 3 Перехідних положень Закону №4901-VІ виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі по тексту – Порядок № 845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання – операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники – визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з пунктом 24 Порядку №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що виконання рішення суду саме про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладено на Державну казначейську службу України, як центральний орган виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, із визначенням тримісячного строку виконання вказаного рішення.

Однак, постанова Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 у справі №2-а-4008/11, на підставі якої 16.12.2013 р. виданий виконавчий лист, носить зобов`язальних характер та не передбачає стягнення на користь позивача конкретних сум її пенсії. При цьому, ухвалою від 22.01.2018 р. суд відмовив у зміні способу і порядку виконання такої постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі – Порядок №440), яким визначено механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Нормами Порядку визначено, що рішення (виконавчі документи за рішенням суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" суб`єкти, які видані або ухвалені до 01 січня 2013 р.) подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості (пункт 2, 3 Порядку №440).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 440, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845.

Отже, рішення судів які мають зобов`язальний характер, за якими боржниками є органи державної влади та які набрали законної сили до набрання чинності Закону №4901-VI (до 01.01.2013), виконуються відповідно Порядку №845, шляхом стягнення коштів за бюджетною програмою "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою". Водночас, в силу абз. 8 пункту 2 Порядку № 440 із урахуванням особливостей цього порядку та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконуються рішення суду, що набрали законної сили та ухвалені до 1 січня 2013 року.

Як вірно встановлено відповідачем, постанова Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21.11.2013 р. у справі №2-а-4008/11 має зобов`язальний характер та ухвалена і набрала законної сили після 01.01.2013 р..

Згідно до статті 7 Закону № 4901-VІ виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Суду не надано доказів зміни способу і порядку виконання постанови від 21.11.2013 р. у справі №2-а-4008/11, а тому суд погоджується з відповідачем щодо відсутності правових підстав її виконання згідно до Закону №4901-VІ, Порядку №845 та Порядку №440.

Згідно ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що доводи позивача є безпідставними, не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 287 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене сторонами до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 10-денний строк з дня отримання повного тексту його копії. Згідно до п.п.15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько