Рішення № 93744298, 21.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року № 810/431/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК"

до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" з позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправною та недійсною податкову вимогу про податковий борг у розмірі 463 799, 01 грн. від 29 листопада 2016 р. №6398/17 винесену ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК";

- скасувати податкову вимогу про податковий борг у розмірі 463 799, 01 грн. від 29 листопада 2016 р. №6398/17 винесену ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000461201 від 17.04.2017 винесене ГУ ДФС у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК";

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Київській області по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 585 003, 00 грн. на підставі декларації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" з податку на додану вартість за червень та липень 2015р.

- зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області збільшити суму податку на додану вартість (реєстраційного ліміту) обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України з врахуванням значення суми податку (від`ємного) на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних величину від`ємного значення.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення податкової вимоги №6398/17 від 29.11.2016 та податкового повідомлення-рішення №000461201 від 17.04.2017. Позивач вказує, що ним подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2015, у якій задекларовано суму від`ємного значення ПДВ, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 585 003, 00 грн. 20.08.2015 на момент подання такої декларації в інтегрованій картці платника податку відсутній податний борг, що виник в попередній звітній періодах. Стверджує, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень було не враховано, те що у позивача наявна переплата ПДВ за минулі періоди до липня 2015 р., коли не існувало електронного реєстру карток ПДВ та ІКПП. За наведеного вважає, що у Товариства відсутній обов`язок повторно сплачувати податок на додану вартість у розмірі 585 003, 00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що податковий борг виник на підставі поданих ТОВ «Валмпак» податковим деклараціях з податку на додану вартість поданих 17.06.2016, 19.08.2016 та уточнюючих розрахунків по податкових деклараціях поданих 01.04.2016, 01.05.2016, 31.10.2016. Також, відповідач зазначає, що у Товариства обліковується переплата у розмірі 563 792, 47 грн., яка виникла у зв`язку із декларуванням платником в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р. «суми, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість».

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 30.01.2017 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 20.02.2017 відкрито спрощене провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07.03.2017 зупинено провадження в адміністративній справі № 810/431/17.

Ухвалою суду від 07.11.2017 поновлено провадження в адміністративній справі № 810/431/17.

Ухвалою суду від 07.11.2017 зупинено провадження в адміністративній справі № 810/431/17.

У зв`язку із звільненням з посади головуючого судді у справі, розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 18.01.2019 адміністративну справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2020 зобов`язано позивача надати до суду інформацію щодо наявності чи відсутності обставин, які були підставою для зупинення провадження в адміністративній справі №810/431/17 протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цією ухвали.

Ухвалою суду від 27.04.2020 поновлено провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, протокольною ухвалою суду від 08.09.2020 прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, судом встановлено наступне.

17.06.2016 ТОВ "ВАЛМПАК" подано податкову декларацію з ПДВ №9101779820.

У додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість платником податку зазначено «відповідно до п. 33 підр. 2 розділу 2 ХХ Кодексу просимо: згідно з пп. «а» на суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів збільшити розмір податку, на яку матиме право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, згідно п. 200.3 ст.200 Кодексу (т.3 а.с.214).

20.08.2015 ТОВ "ВАЛМПАК" подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року, в якій в гр.19 відобразило від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 340445, 00 грн., а також відобразило суму 585 003, 00 грн. в рядку 23.1 як суму яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (т.1 а.с.96).

19.10.2016, 01.05.2016, 31.10.2016 подано позивачем уточнюючі розрахунки №9196730999, №9205078909, №9205078909.

29.11.2016 відповідачем виставлено ТОВ «Валмпак» податкову вимогу форми «Ф» №6398-17 на загальну суму 463 779, 01 грн. (т.1 а.с.13).

ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Валмпак» за липень 2015 р., за наслідками якої складено акт №463/12-02/36058469 від 09.03.2017, яким встановлено порушення абз. «а» п.204 ст. 200 Податкового кодексу України (т.1 а.с.201-203).

За результатами перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення №000461201 від 04.04.2017, яким встановлено порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та визначено суму від`ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу - 585 003, 00 грн. (т.1 а.с.159).

Не погоджуючись з винесеною вимогу та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 126 Кодексу.

Так, згідно з приписами ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до ст.203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.200-1.2 ст.200-1 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод – S перевищ де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

- з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

- з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до п.200-1.5 ст.200-1 ПК України, кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб`єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок (пп.1 п.2 Порядок №569, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.9-1 Порядку №569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобовязань з податку наступних звітних (податкових) періодів, відємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку відємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року. Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 р., в якому воно прийняте. ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Згідно з п.9-2 Порядку №569, після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/ чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/чотири квартали, станом на дату перерахунку.

На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань з податку.

На суму такого збільшення: - зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума відємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; - помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 Розділу "Перехідні положення" ПК України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене п.2001.3 ст.2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до ст.209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

VI. Оцінка суду

Відповідно до абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пункту 1 розділу 3 Порядку № 610 встанволюється, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, необхідною підставою для винесення та надсилання податкової вимоги є наявність у платника податків податкового боргу.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що податковий борг у ТОВ «Валмпак» виник по наступним деклараціям: податкова декларація з податку на додану вартість №9101779820 від 17.06.2016; податкова декларація з податку на додану вартість №9150219418 від 19.08.2016; уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ згідно наказу №213 №9196730999 за 01.04.2016; уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ згідно наказу №213 №9205078909 за 01.05.2016; уточнюючий розрахунок до декларації ПДВ згідно наказу №213 №9205078909 за 31.10.2016.

Податкові декларації та уточнюючі розрахунки надійшли до контролюючого органу, були прийняті та зареєстровані, будь-які зауваження з боку контролюючого органу позивачу не надходило.

Із матеріалів справи, вбачається, що 20.08.2015 ТОВ "ВАЛМПАК" подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року, в якій в р.19 відобразило від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 340445, 00 грн., а також відобразило суму 585 003, 00 грн. в рядку 23.1 як суму яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що у зв`язку із відображенням позивачем у р.19 податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року суми від`ємного значення у розмірі суму 585 003, 00 грн., за позивачем обліковувалася переплата в розмірі 563 972, 47 грн.

Проте як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, липень 2015 року, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми ст.200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, хоча і не передбачають врахування уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, травень 2015 року та жовтень 2015 року, але і не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на коригування податкової звітності у порядку, визначеному нормами ст.50 ПК України. Не містять таких положень і інші норми ПК України.

Крім того, суд зазначає, що для забезпечення реалізації норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-VІІІ від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) ДФС буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до п.2001.3 ст.2001 та п.34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, та значення усіх її складових, визначених ПК України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

- суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом №643 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами п.34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п.200-1.3 статті 200-1 ПК України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою SНакл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що позивачем задекларовано від`ємне значення ПДВ у декларації з ПДВ за червень, липень 2015 року, сума такого від`ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі електронного адміністрування ПДВ, як сума, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні.

Суд констатує, що відповідачем на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від`ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та прийнятих рішень в межах спірних правовідносин.

Крім того, у висновку експерта №14660 від 12.07.2018 складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи визначається, що сума податкового боргу з податку на додану вартість станом на 28.11.2016 в сумі 463779, 01 грн. документально та нормативно не підтверджується (т.4 а.с.20).

В податковому повідомленні-рішенні №00461201 від 04.04.2017 винесеного ГУ ДФС у Київській області зазначено суму від`ємного значення, яка заявлена в рахунок зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та перевищує суму такого боргу, відповідно підлягає зменшенню від`ємного значення в розмірі 585 003,ь 00 грн.

В акті перевірки від 09.03.2017 зроблено висновок, що платником податків не вірно заповнено додаток №2 «розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015» від 20.08.2015 №9175326235 на підставі чого дані камеральної перевірки свідчать про завищення від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації за липень 2015 р. в сумі 585 003, 00 грн.

Суд відхиляє такі твердження відповідача, оскільки податкова декларація з ПДВ за липень 2015 р. з додатком №2 «розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01.02.2015», подана у строки встановлені законодавством, про що свідчить квитанція №2 від 20.08.2015. На час подання декларації з ПДВ за липень 2015 р. і інтегрованій картці платника податку обліковувалась переплата з податку у розмірі 250 586, 41 грн.

Податкова декларація надійшла до контролюючого органу, була прийнята та зареєстрована, будь-які зауваження з боку контролюючого органу позивачу не надходило.

При цьому, судом враховується, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 25.12.2013 № 1770/12/13-13 платник податків, незалежно від установленої форми податкової звітності, має право подати відповідну звітність таким чином, який, на його думку, правильно відображає зміст його прав та обов`язків у галузі оподаткування.

Будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують порушення ТОВ «Валмпак» податкової дисципліни, зокрема термінів сплати грошових зобов`язань, відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, не забезпечивши своєчасне відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем відомостей порушив ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", зокрема, право на мирне володіння своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності, відповідно до якої кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. На відміну від більшості положень Конвенції, ст.1 Протоколу №1 захищає права не лише фізичних, а й юридичних осіб, наприклад, компаній. Цей аспект даної статті має важливе значення, оскільки економічна система держав-учасниць Конвенції заснована на праві приватної власності й праві вільно створювати такі економічні одиниці, як «юридичні особи»: неурядові організації, релігійні органи, засоби масової інформації та ін. На сьогоднішній день стосовно України Європейським судом з прав людини винесено лише одне рішення, в якому констатовано порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції рішення від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України. У цій справі Суд визнав порушення ст.1 Протоколу №1 (право на мирне володіння майном), бо спосіб, у який проводився та закінчився судовий розгляд справ, як і ситуація невпевненості, якої зазнав заявник, порушили «справедливу рівновагу» між вимогами суспільного інтересу та потребою захищати право заявника на повагу до його майна. Як наслідок, держава не забезпечила виконання свого зобов`язання гарантувати заявникові ефективне користування своїм правом власності, як передбачає ст.1 Протоколу №1. Крім того, Суд зазначив, що несправедливий характер провадження у цій справі мав прямий зв`язок із правом заявника на повагу до його майна. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде повільним.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про протиправність прийнятої податкової вимоги №6398/17 від 29.11.2016, податкового повідомлення-рішення №000461201 від 17.04.2017 податковим органом внаслідок відсутності складу податкового правопорушення в межах спірних відносин, а отже позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими.

Враховуючи встановлені судом обставини, задоволенню також підлягають вимоги в частині визнати протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ГУ ДФС у Київській області збільшити суму податку на додану вартість (реєстраційного ліміту) обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України з врахуванням значення суми податку (від`ємного) на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних величину від`ємного значення.

VIII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач на підтвердження правомірності своїх дій не надав суду жодного належного та допустимого доказу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 18 931, 74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2018 від 24.01.2017, №17 від 04.07.2017, №988 від 14.12.2017, №3496 від 08.06.2017.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань призначених для відповідача.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування судових пов`язаних з проведенням судово-економічної експертизи експертизи у справі.

За приписами ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 3, 5 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 3,5-6 ст.137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірними із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз є витратами, що пов`язаних з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, та витрат на проведення експертизи є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження факту витрат на проведення експертного дослідження позивачем надано суду: - договір №14032018/1 від 14.03.2018; - акт приймання-здачі наданих послуг №12072018/1 від 12.07.2018; - висновок експерта №14660 від 12.07.2020 про результати проведення судово-економічної експертизи; - платіжне доручення №1489 від 20.03.2018 на загальну суму 25 000, 00 грн. (т.4 а.с.8).

Клопотань про зменшення витрат на проведення зазначеної експертизи відповідачем не заявлено, доказів неспівмірності таких витрат суду не надано.

Зі змісту висновку встановлено, що експертне дослідження проведено з питань предмету адміністративного позову, оплата послуг експерта за проведення судово-економічної експертизи документально підтверджена, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 25 000, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про податковий борг у розмірі 463 799, 01 грн. від 29 листопада 2016 р. №6398/17 винесену ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000461201 від 17.04.2017 винесене ГУ ДФС у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК".

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Київській області по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 585 003, 00 грн. на підставі декларації поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" з податку на додану вартість за червень та липень 2015р.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області збільшити суму податку на додану вартість (реєстраційного ліміту) обчислену відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України з врахуванням значення суми податку (від`ємного) на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛМПАК" має право зареєструвати накладні та/або розрахунки коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних величину від`ємного значення.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак» (код ЄДРПОУ 36058469) судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 18 931 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять одна) грн. 74 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмпак» (код ЄДРПОУ 36058469) судові витрати пов`язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн.. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 21 грудня 2020р.