
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
14 грудня 2020 року м. Ужгород№ 260/532/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,
за участю сторін:
представника позивача – Гриньо Д.Д.,
представника відповідача – Бурдюх В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Гриньо Дмитра Дмитровича ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (вул. Волошина, 59, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення в повному обсязі складено 22 грудня 2020 року.
ОСОБА_1 (далі – позивач) в особі представника Гриньо Дмитра Дмитровича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС в Закарпатській області (далі – відповідач), яким просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області № Ф-27067-17-У від 05.11.2019 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 30 березня 2020 року зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 260/533/20.
Ухвалою суду від 11 листопада 2020 року поновлено провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вперше 21.02.2020 року дізнався про відкриття відносно нього виконавчого провадження ВП № 61084019 з примусового виконання вимоги № Ф-27067-17 У, видної 05.11.2019 року про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26539,26 грн. Також позивач дізнався із безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадський формувань про те, що гр. ОСОБА_1 включено до цього Єдиного реєстру як про фізичну особу – підприємця, із датою реєстрації: 01.01.0001 та датою запису включення до реєстру - 19.12.2013 р. Зазначає, що згідно наявної довідки № 4538 за формою № 12-ОПП від 08.10.2002 року, виданої Державною податковою інспекцією, як платник податків немає заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та знятий з обліку 08.10.2002 року, а згідно листа № 01-11/13 від 27.02.2020 року Центру надання адміністративних послуг Перечинської районної державної адміністрації 08 жовтня 2002 року було скасовано державну реєстрацію як фізичної особи - підприємця, та із часу зняття з обліку по теперішній час ОСОБА_1 не був зареєстрованим фізичною - особою підприємцем та не повинен платити єдиний внесок, а відтак і заборгованість по єдиному внеску на суму 26539,26 грн. щодо нього є протиправною вимогою Головного управління ДПС у Закарпатській області.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що враховуючи наявність в єдиному державному реєстрі відомостей про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , свідчить що позивач весь час був діючим суб`єктом господарювання та станом на час виникнення спірних правовідносин перебував у статусі фізичної особи – підприємця. Таким чином, зазначає, що позивач станом на час формування вимоги мав недоїмку у розмірі 26539,26 грн. по єдиному соціальному внеску. У зв`язку із зазначеним, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.11.2019 року № Ф-27067-17 У.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно Довідки № 4538 про зняття з обліку платників податків за формою № 12 - ОПП від 08.10.2002 року, виданої Державною податковою інспекцією у Перечинському районі Закарпатської області ОСОБА_2 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , як платник податків немає заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та знятий з обліку 08.10.2002 року.
Згідно отриманого представником позивача 24.02.2020 року безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стало відомо, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань містить інформацію про гр. ОСОБА_1 , як про фізичну особу - підприємця, із датою реєстрації: 01.01.0001 та датою запису включення до реєстру: 19.12.2013 із номером запису реєстраційної дії: 2 316 175 0000 002013, за адресою місця прожинання: АДРЕСА_3 .
Представником позивача було подано адвокатський запит від 24.02.2020 року в Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації Перечинської районної державної адміністрації про надання письмової інформації, на підставі яких документів державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації було включено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію про гр. ОСОБА_1 , як фізичну особу - підприємця, із датою реєстрації: 01.01.0001 та датою запису включення до реєстру: 19.12.2013 із номером запису реєстраційної дії: 2 316 175 0000 002013, за адресою місця проживання. АДРЕСА_3 , без відомостей щодо видів діяльності.
Листом № 01-11/13 від 27.02.2020 року Центр надання адміністративних послуг та державної реєстрації Перечинської районної державної адміністрації на адвокатський запит від 24.02.2020 року надано наступну інформацію: згідно із записом 0202 у журналі обліку реєстраційних справ скасованих суб`єктів підприємницької діяльності 08 жовтня 2002 року було скасовано державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на підставі його заяви.
25 лютого 2020 року представника позивача було ознайомлено із матеріалами виконавчого провадження ВП № 61084019 з примусового виконання вимоги № Ф-27067-17 У, виданої 05.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26539,26 грн. із ОСОБА_1 , та отримано копію заяви Ужгородського управління ГУ ДПС у Закарпатській області № 960/10/07-16-35-10 про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2020 року, одержану виконавчою службою згідно штампу за № 1698 від 27.01.2020 року, а також копію тексту вимоги № Ф-27067-17 У, виданої 05.11.2019 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26539,26 грн. із ОСОБА_1 .
Згідно тексту вимоги № Ф-27067-17 У про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26539,26 грн., вбачається, що із ОСОБА_1 стягується недоїмка зі сплати єдиного внеску, заборгованість якої станом на 31 жовтня 2019 року становить 26539,26 грн.
Вважаючи вказану вимогу протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 4 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі-Закон) визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.
Відповідно до абзацу 3 ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону).
Частиною 12 ст. 9 Закону передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Абзацами 1-3 ч.4 цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 9 ч. 4 цієї статті).
Розділом VI “Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.
Згідно п. 2 розділу VI Інструкції у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з п. 3 розділу VI Інструкції у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або борги зі сплати фінансових санкцій органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до п. 4 вказаного розділу вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.
Відповідачем на підставі Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 27067-17 У від 05.11.2019 року, у зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн.
Судом встановлено, що відповідно до довідки № 4538 за формою № 12-ОПП від 08.10.2002 року, виданої Державною податковою інспекцією в Перечинському районі, ОСОБА_1 , як платник податків немає заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та знятий з обліку 08.10.2002 року, а згідно листа №01-11/13 від 27.02.2020 року Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Перечинської районної державної адміністрації 08 жовтня 2002 року було скасовано державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Згідно отриманого представником позивача 24.02.2020 року безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стало відомо, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань містить інформацію про гр. ОСОБА_1 , як про фізичну особу - підприємця, із датою реєстрації: 01.01.0001 та датою запису включення до реєстру: 19.12.2013 із номером запису реєстраційної дії: 2 316 175 0000 002013, за адресою місця прожинання: АДРЕСА_3 .
Так, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підприємництво" від 07 лютого 1991 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, крім об`єднань юридичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні на умовах угод про розподіл продукції, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі - органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про підприємництво" діяльність підприємця припиняється, зокрема з власної ініціативи підприємця.
Згідно з ч. 20 ст. 8 Закону України "Про підприємництво" орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності.
З 01 липня 2004 набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ” від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі – Закон № 755), який регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 755 Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 755 Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону № 755 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.
Відповідно до ст. 1 Закону № 755 реєстраційна картка - документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Верховною Радою України 01.07.2010 року за № 2390 прийнято Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання” (далі – Закон № 2390).
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру.
Тобто, у 2013 році необхідною умовою для прийняття державним реєстратором рішення щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця була реєстраційна картка на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.
Разом з тим, судом встановлено, що у визначений законодавством строк позивач не звертався до державного реєстратора з реєстраційною карткою для включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру та на момент внесення запису – 19.12.2013 року, підприємницька діяльність позивача була припинена.
Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що оскільки скасовано реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 08 жовтня 2002 року, про що свідчить запис 0202 у журналі обліку реєстраційних справ, то державним реєстратором за відсутності правових на те підстав внесено запис від 19 грудня 2013 року № 23161750000002013 про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , з відміткою про те, що свідоцтво про його державну реєстрацію вважається недійсним.
Наведене підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року № 260/533/20 яким позов ОСОБА_1 до Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування запису задоволено.
Визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за номером запису реєстраційної дії: 2 316 175 0000 002013 від 19 грудня 2013 року про включення відомостей про фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1 ) із датою реєстрації 01.01.0001 року за адресою: АДРЕСА_3 з відміткою про те, що його свідоцтво про державну реєстрацію вважається недійсним, з моменту його вчинення.
Вказане рішення набрало законної сили 12 жовтня 2020 року.
Суд звертає увагу, що саме протиправні дії органу державної реєстрації призвели до порушення прав особи з боку податкового органу шляхом нарахування їй ЄСВ, тобто внаслідок обставин, що ніяк не залежали від її волі, а також через бездіяльність органу державної реєстрації, який мав повідомити відповідний податковий орган про скасування державної реєстрації позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, сталою практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності, як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 в справі “Брумареску проти Румунії” зазначено, що право на справедливий розгляд в суді, ґарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (пункт 61).
Невиправдана бездіяльність державних органів призвела до порушення прав особи внаслідок покладення на неї фінансового тягаря зі сплати ЄСВ через саму лише наявність у неї статусу підприємця, який всупереч її законним очікуванням, виявився не припиненим.
Тож з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалася з питань застосування принципу правової певності, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини, як джерела права в Україні, зважаючи на те, що твердження позивача про скасування підприємницької діяльності підтверджене належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку щодо протиправності вимоги податкового органу з приводу необхідності сплати ОСОБА_1 єдиного соціального внеску.
Відтак, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає, що позовна вимога про скасування вимоги № Ф-27067-17 У, виданої 05.11.2019 року начальником Ужгородського управління Головного управління ДПС у Закарпатській області Пацкан В.В. про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26 539,26 грн. підлягає задоволенню, а сама вимога скасуванню, як протиправна.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Гриньо Дмитра Дмитровича ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС в Закарпатській області (вул. Волошина, 59, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-27067-17 У, виданої 05.11.2019 року начальником Ужгородського управління Головного управління ДПС у Закарпатській області Пацкан В.В. про сплату боргу по єдиному внеску на суму 26 539,26 грн. із ОСОБА_1 .
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Закарпатській області (вул. Волошина, 59, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 43143065) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) сплачений відповідно до квитанції № 2980230011 від 02 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець
Судове рішення № 93743907, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 14.12.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/532/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: