Рішення № 93743707, 23.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р. Справа№200/10636/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: Донецька область, смт.Мангуш, вулиця Тітова, 72а) про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії з жовтня 2016 року, зобов`язання відновити виплату та нарахування пенсії з жовтня 2016 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона з жовтня 2016 року перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа. З жовтня 2016 року управління припинило виплачувати їй пенсію. Вважає, що таким чином порушено право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача був наданий через відділ діловодства та документообігу суду відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за віком. Позивач пенсію отримувала по серпень 2017 року, однак управлінням у вересні 2017 року було отримано інформацію від СБУ про повернення позивача, яка є внутрішньо переміщеною особою на тимчасово окуповану територію. На теперішній час, позивач до управління з новою заявою не зверталась. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.10.2016 року №1439013245 (а.с.13).

Позивач перебуває на обліку в Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

02.03.2020 року представник позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян» звернувся до відповідача із запитом з приводу надання інформації щодо виплати пенсії позивачу (а.с.7).

18.03.2020 року відповідачем надана відповідь №563/03/12, у якій вказано про те, що позивач перебуває на обліку в управлінні з жовтня 2016 року. Після проведення обміну інформацією по особам, які переміщені з тимчасово окупованої території України виплата пенсії була призупинена з вересня 2017 року. ОСОБА_1 за поновленням виплати пенсії не зверталась (а.с.8).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відповідно до преамбули якого цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені 1 ст. 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії не встановлені.

Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Враховуючи наведене, орган Пенсійного фонду безпідставно не виплачує позивачу пенсію.

В даному спорі наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні його пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, і потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, які не передбачені законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення, тощо.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 8, ч.2 ст. 19 Конституції України).

Призупинення виплати пенсії позивачу відбулося не у спосіб, що передбачений законом, і з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд при розгляді справи № 805/402/18-а.

З огляду на наведене дії суб`єкта владних повноважень щодо припинення виплати пенсії підлягають визнанню протиправними, а порушені права захисту шляхом зобов`язання відповідача відновити виплату та нарахування пенсії.

Щодо періоду, протягом якого позивач має право на нарахування та виплату пенсії, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що з наданої представником відповідача довідки слідує, що позивачу у період з вересня 2017 року по теперішній час пенсія не нараховується та не виплачується.

У період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року включно пенсія нарахована та виплачена позивачу.

Разом з тим, позивач звертається до суду з проханням визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії з жовтня 2016 року, зобов`язати відповідача відновити виплату та нарахування пенсії з жовтня 2016 року.

Оскільки судом встановлено, що позивачу припинено нарахування та виплату пенсії саме з вересня 2017 року, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо припинення позивачу виплати пенсії з вересня 2017 року, зобов`язання відновити виплату та нарахування пенсії, починаючи з дня припинення, тобто з вересня 2017 року.

Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо припинення позивачу виплати пенсії з жовтня 2016 року по серпень 2017 року включно, зобов`язання відновити виплату та нарахування пенсії з жовтня 2016 року по серпень 2017 року включно є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення суми пенсії не заявлялися, тому правові підстави для застосування вказаних норм - відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 841,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.11.2020 року (а.с.16).

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову майнового характеру - 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року складає 2102 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено вимогу не майнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача.

Разом з цим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивач може звернутися до суду з клопотанням про повернення суми надмірно сплаченого судового збору у розмірі 0,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: Донецька область, смт.Мангуш, вулиця Тітова, 72а) про визнання протиправними дії щодо припинення виплати пенсії з жовтня 2016 року, зобов`язання відновити виплату та нарахування пенсії, починаючи з дня припинення, тобто з жовтня 2016 року – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: Донецька область, смт.Мангуш, вулиця Тітова, 72а) щодо припинення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) виплати пенсії з вересня 2017 року.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: Донецька область, смт.Мангуш, вулиця Тітова, 72а) відновити виплату та нарахування пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), починаючи з дня припинення, тобто з вересня 2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171919, місцезнаходження: Донецька область, смт.Мангуш, вулиця Тітова, 72а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.А. Мозговая