Рішення № 93743582, 23.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р. Справа№200/9953/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”

до відповідача: Азовської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заявлена декларантом позивача ТОВ «Метінвест-Шиппінг» митна вартість товару (фероніобію) визначена по 1 методу (за ціною договору), підтверджена належними первинними документами, у т.ч. контрактом та специфікацією. Відповідачу надано достатньо належним чином оформлених документів, для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту. Методичні рекомендації, на які посилається відповідач, дозволяють лише порівнювати ціну з біржовими котируваннями або відомостями з спеціальних видань, які містять інформацію про ціни на світовому ринку, а не використовувати таку інформацію як базу для коригування митної вартості. Порівняння цін не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу сайту «Asian Metal» є таким, що суперечить вимогам розділу 3 Методичних рекомендацій, на які посилається відповідач. Посилаючись на те, що представлені до митного оформлення документи не містили будь-яких розбіжностей, а тому наявні підстави для розрахунку митної вартості товару шляхом застосування першого методу, вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року, та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року, є протиправними, та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання, відповідно до якої просив суд розглядати справу без участі представника підприємства.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвалених ним рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

Відповідач вказує на те, що 12.05.2020 року на митний пост «Азовсталь» надійшло електронне повідомлення декларанта (уповноваженої ним особи) ТОВ «Метінвест - Шіппінг» стосовно митного оформлення товару «фероніобій марки FeNb 65 (112)», з вмістом чистого ніобію Nb – 64,9% - 12980.00 кг Lot № 01.049342. Митна декларація прийнята до митного оформлення за реєстраційним номером UA700050/2020/003107. Відповідач вказує на те, що під час виконання митних формальностей в рамках реалізації положень статей 54,55,58, 335 Митного кодексу України в напрямку контролю за правильністю визначення митної вартості, спрацювання індикаторів ризику та за результатами опрацювання подання для підтвердження митної вартості документів у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованої митної вартості, що зумовлює необхідність додаткових документів. Згідно з відомостям, які наведені у наданій декларантом МД № UA70005/2020/003107 встановлено, що продавець (VETINVEST INTERNATIONAL SA) та покупець (ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь») є пов`язаними особами в розумінні статті 15 Угоди, вказаний факт підтверджено декларантом в графі 9(а) декларації митної вартості. Відповідач вказує, що у даному випадку повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Саме декларант зобов`язаний довести митному органу, що хоча продавець та покупець і пов`язані між собою, однак такі відносини не вплинули на ціну товарів, що були імпортовані.

Також, відповідач зазначає, що товар «фероніобій марки FeNb 65 (112)» належить до категорії товарів, вартість про які публікується світовими інформаційними агентствами та реалізується в порядку біржової торгівлі. Так, відповідно до п.3 ч. 3 Методичних рекомендацій при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, компенсаційних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка – фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). За результатами проведеного митним органом розрахунку вартості товару згідно з інформацією вісника “Asian Metal” , ринкова вартість фероніобію за період 10 днів, що передують складанню Специфікації № 9 від 07.01.2020 року до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554 складає 33,8188 Євро/кг Nb. Позивач зазначає, що декларантом за МД № UA700050/2020/003107 визначено митну вартість на рівні 32,89 Євро/кг Nb (умови поставки згідно Інкотермс – СРТ Маріуполь, країна походження - Бразилія), тобто під час митного оформлення встановлено факт зниження митної вартості. За результатом перевірки встановлено, що продавець “Metinvest international SA” і покупець “ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” є пов`язаними особами, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Вважає, що за спірною поставкою, на законну вимогу митниці, декларантом не надано документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, що є обов`язком у розумінні ст. 53 Митного кодексу України. Отже, зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість значно менша ніж на сайті компанії “Asian Metal”, митним органом застосовано другорядний метод (резервний метод) для визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 30 листопада 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 грудня 2020 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі, суд приходить до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстрований в якості юридичної особи 01.10.1996 року за № 12741200000000396, включено до ЄДРПОУ за № 00191158 (а.с. 128-129).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Донецька митниця ДФС України (ЄДРПОУ: 39496499, адреса зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок 1) з 28.11.2019 року перебуває у стані припинення.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на підставі Постанови КМУ № 858 від 02.10.2019 року, шляхом реорганізації Донецької митниці ДФС України, створено юридичну особу - Азовська митниця Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43333684, адреса зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 1), який є належним відповідачем у справі (а.с. 130-134).

01 серпня 2015 року між Metinvest international SA, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», як покупцем, укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого обумовлено, що кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях (а.с. 35-45).

04 липня 2016 року між сторонами вищевказаного контракту укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», та його реквізитів (а.с. 46-47).

Додатковими угодами № 4 від 27.12.2016 року, № 6 від 02.01.2018 року, та № 8 від 18.12.2018 року, № 9 від 30.12.2019 року укладеними між сторонами до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року, був продовжений строк дії контракту до 31.12.2017 року, до 31.12.2018 року, до 31.12.2019 року та до 31.12.2020 року (а.с. 48-49, 50, 51, 52).

07.01.2020 року до вищевказаного контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 року, між сторонами складена та підписана специфікація № 9 на постачання товару FeNd(111), FeNb(112) у кількості 500 МТ +/- 10% за ціною 32,89 Евро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010. (а.с. 53-54).

Згідно із договором доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року, про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у подальшому змінено назву на – ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»), як замовником, та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на – ТОВ «Метінвест-Шиппінг» про що оформлено додаткову угоду № 1 до договору доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012 року, про надання послуг з митного декларування товарів), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України (а.с. 81-89, 90-91, 92-107).

Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подано митну декларацію від 12.05.2020 року № UA700050/2020/003107, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) з вмістом чистого ніобію Nb – 64,9% - 12980,00 кг (а.с. 179). Додатково додано: зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2015 року № 089LS-02/554 з додатковими угодами від 04.07.2016 року №3, від 27.12.2016 року №4, від 30.12.2019 року №9; специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 07.01.2020 року №9; сертифікати аналізу б/н від 28.04.2020 року; сертифікат аналізу б/н від 01.05.2020 року; пакувальний лист (Расking list) б/н від 28.04.2020 року; рахунок-фактура (інвойс) (Соmmегсіаl) від 01.05.2020 року № 93218383; автотранспортна накладна (Roal consignment note) від 01.05.2020 року № 2002349; супровідний документ Т1 (Dispatch note model N1) від 01.05.2020 року №20NL00085512537Е05; декларація про походження товару (Declaration of origin) від 01.05.2020 року №93218383; - розрахунок вартості продукту (калькуляція) від 28.01.2020 року б/н фірми «Metinvest international SA» (Швейцарія); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 01.08.2015 №СВ/МІ - 1 між фірмою «СВММ Europe BV» (Нідерланди) та фірмою «Metinvest international SA» (Швейцарія); договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, від 31.03.2016 року № 20160331 між фірмою «СВММ Europe BV» (Нідерланди) та фірмою «Metinvest international SA» (Швейцарія); специфікація від 07.01.2020 року № 17 до договору (угоди, контракту) із третіми особами від 31.03.2016 № 20160331 між фірмою «СВММ Europe BV» (Нідерланди) та фірмою «Metinvest international SA» (Швейцарія); рахунок із третіми особами від 28.04.2020 року № 90024700 фірми «СВММ Europe BV» (Нідерланди) фірмі «Metinvest international SA» (Швейцарія); договір про надання послуг митного брокера від 22.03.2012 року №089лт/002/2012;інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами, справа № 5426394.

За результатом обробки зазначеної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту № 54150 (12.05.2020 року 09:47:35), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку із чим, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копію декларації країни відправлення

Крім того, зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявленого за митною декларацією від 12.05.2020 року № UA700050/2020/003107 відповідно до статті 53 МК України необхідно надання додаткових документів: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково повідомлено, що згідно п. 6 ст. 53 МК України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (а.с. 33-34).

Згідно із повідомленням декларанту № 54171 (12.05.2020 року 10:16:02), митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: копії декларації країни відправлення, виписки із бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Крім документів, що вимагалися митним органом, і які не надано, Підприємством надано – протокол тендерного комітету від 19.12.2019 року № ТК № 89-ФЧ про постачання фероніобію марки FeNb 65 (111, 112) на адресу ПрАТ «Азовсталь» в рамках діючого контракту з Metinvest international SA (а.с. 31-32).

За результатами перевірки митної декларації або документів, що її замінюють, а також інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, Азовська митниця Держмитслужби виписана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA700050/2020/00021 від 12.05.2020 року (а.с. 27-28).

12 травня 2020 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000016/2, з огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару.

Рішення мотивоване тим, що за результатами опрацювання – Протоколу тендерного комітету від 19.12.2019 року ТК № 89-ФС встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару «фероніобію», за якою Metinvest international SA (Швейцарія) здійснює його продаж ПрАТ «МК «Азовсталь» (Україна) і яка заявлена за МД від 12.05.2020 року № UA700050/2020/003107. Відповідно до ч. 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року № 689, органів доходів і зборів здійснено перевірку відомостей. В тому числі з урахуванням особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методики. Так, задекларований товар розглянуто в розрізі товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Розрахунок вартості товару при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), проведено без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або зниження за фактичну якість товару і премії продавцю зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунку – фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). Розрахунок вартості товару (фероніобію) згідно інформації міжнародної консалтингової компанії Asian Metal відповідно до методики здійснено виходячи із дати специфікації № 9 від 07.01.2020 року до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2015 року № 089LS-02/554, а саме вартість фероніобію за період 10 днів, що передує даті: 06.01.2020 – 33,7069 EUR /кг Nb, 03.01.2020 року – 33,7069 EUR /кг Nb, 02.01.2020 – 33,7069 EUR /кг Nb, 31.12.2019 – 33,7069 EUR /кг Nb, 30.12.2019 – 33,7069 EUR /кг Nb, 27.12.2019 – 333,9350 EUR /кг Nb, 26.12.2019 - 33,9350 EUR /кг Nb, 25.12.2019 – 33,9503 EUR /кг Nb, 24.12.2019 – 33,9503 EUR/кг Nb, 23.12.2019 -33,8830 EUR /кг Nb. Середнє значення за вміст 1 кг ніобію – 33,8188 EUR. Отже. Середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR згідно відомостей міжнародної консалтингової компанії Asian Metal (спеціалізоване видання, яке містить інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку) вище вартості товару, заявленого за митною декларацією від 12.05.2020 року № UA700050/2020/003107 згідно інвойсу від 01.05.2020 року № 93218383 – 32,89 EUR

З посиланням на ст.ст. 61,64 МК України, визначення митної вартості товару, митним органом проведено із застосуванням другорядного (резервного) методу з урахуванням інформації мережі Інтернет масив Asian Metal (а.с. 25-26).

12.05.2020 року для випуску товару у вільний обіг було подано в порядку електронного декларування митну декларацію №UA 700050/2020/003136 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг: фероніобію марки FeNb 65 (112), внаслідок чого, під гарантійні зобов`язання, товар був випущений у вільний обіг (а.с. 108).

Листом від 17.07.2020 року № 069/року ТОВ «Метінвест - Шіппінг» відповідно до вимог ст. 55 Митного кодекс України надав Азовській митниці ДМС додаткові документи для підтвердження митної вартості, а саме прас – лист від постачальника «CBMM Europe BV» що дійсний на 2 квартали 2020, електронне листування з представником постачальника «CBMM Europe BV» щодо надання знижки, що дійсний на 2-ий квартал. Згідно наданих документів, ціна на фероніобій за договором 20160331 від 31.03.2016 року між Metinvest international SA та «CBMM Europe BV» формувалась наступним чином: від ціни прасу «CBMM list price Q2 2020» на FeNb112 lumpy віднімалась знижка в розмірі 8,5%. Та просив розглянути надані ПРАТ «МК «Азовсталь» для підтвердження митної вартості документи та відомості (а.с. 110-112).

Згідно відповіді № 7.1-08-1/7.1-28-05-01/13/3106 від 24.07.2020 року «Про рішення щодо митної вартості» Азовська митниця Держмитслужби повідомила про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом (а.с. 119-126).

Позивач не погодившись з рішення про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 Митного кодексу України (далі – МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод.

Суд зазначає, що застосування другорядного методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим, а пріоритетним до застосування є саме основний метод.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 Митного кодексу України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує з положенням частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас, частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, митним органом можуть бути витребувані додаткові документи : 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 53 МК України У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з положеннями пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд зазначає, що підставами для направлення позивачу обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів вказано взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який ймовірно вплинув на заявлену позивачем митну вартість, та виявлена розбіжність в документах, доданих до декларації, а саме відмінність підписів продавця зазначених в контракті та специфікації.

Зазначено про необхідність подання документів, що стосуються здійснення оплати за товар.

У картці відмови № UA700050/2020/00021 вказано про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з не підтвердженням митної вартості.

Обрано другорядний метод визначення митної вартості (т. 1 а.с. 26).

Під час дослідження первинних документів, суд дійшов висновку що безпідставним є твердження відповідача про виявлені розбіжності, оскільки доказів на підтвердження відмінностей або підробки в підписах продавця в контракті та специфікаціях суду не надано.

Разом з тим, митний орган дійшов помилкового висновку про необхідність надання позивачем банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, адже ненадання таких документів у разі несплати рахунку за товар не може бути підставою для сумнівів саме у правильності визначення митної вартості товару.

Отже, суд зазначає, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору (контракту) та не містять числових розбіжностей.

Частинами 2, 3 статті 57 Митного кодексу України зазначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Водночас, сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів на сайті “Asian Metal” не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Враховуючи умови, п.п. 5.1., 5.2. контракту № 089LS-02/554, ціна на товар встановлюється в Євро і вказується у специфікаціях до Контракту.

Відповідно до Специфікації № 9 від 07.01.2020 р. до Контракту вартість товару - Фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Евро.

У якості підтвердження митної вартості Товару, позивачем був наданий Рахунок-фактура (інвойс) № 93218383 від 01.05.2020 року (12 980,00 кг ціна в Евро 32,89 Евро за 1 кг.; загальна сума за рахунком – 426 912,20 Евро (12 980,00 кг х 32,89 Евро).

Тобто, відповідно до положень ст.ст. 52, 53, 57,58 МК України, сума – 459 837,18 Евро - є сумою митної вартості товару за ціною договору, визначена позивачем при митному оформленні за митною декларацією № - UА 700050/2020/003107 від 12.05.2020 року.

Таким чином, вищезазначені документи, надані позивачем, на виконання ст.ст. 52, 53, 57, 58 МК України, були достатніми документально підтвердженими і обґрунтованими для визначення відповідачем митної вартості товару за першим (основним ) методом, відповідно до ст. ст. 57, 58 МК України.

Специфікація № 9 від 07.01.20р. до контракту визначає вартість товару - фероніобію за 1 кг чистого ніобію в сплаві - 32,89 Евро та рахунок-фактура (інвойс) № 93218383 від 01.05.2020 року (12 980,00 кг ціна в Евро 32,89 Евро за 1 кг); загальна сума за рахунком – 426 912,20 Евро (12 980,00 кг х 32,89 Евро) не містили ніяких розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари - а саме ціни 32,89 Евро/кг.

У даному випадку прикладом розбіжностей та витребування додаткових документів на підставі п. 3 ст. 53 МК України могло бути наявність різної вартості товару у договірної документації (контракт, специфікації) та в рахунку-фактурі (інвойсі).

При цьому, як свідчать матеріали справи, у повідомленні декларанту Відповідач навів єдину розбіжність - невідповідність підписів продавця у комерційному рахунку, контракті та специфікації, що ніяк не впливає на рівень митної вартості товару.

Про проведення порівняльного аналізу вартості товару, проведеного відповідачем відповідно до розділу 3 “Методичних рекомендацій” згідно інформації сайту “Asian Metal”, у повідомленні декларанту зазначено не було.

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. ст. 53 МК України, декларант надає додаткові документи, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.

У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів (ч. 12 ст. 58 МК України).

При цьому, згідно з ч.ч. 13-15 ст. 58 МК України орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце, адже у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Проте, відповідач не надав позивачу обґрунтування підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, враховуючи те, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом, відмова митного органу у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного (резервного) методу є протиправними.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про таке.

01 грудня 2020 року від представника позивача – адвоката Бузівської Наталі Миколаївни надійшла заява, відповідно до якої представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4082,15 грн.

Відповідачем подані заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу, відповідно до яких останній зазначав про безпідставність стягнення на користь позивача гонорару за складність справи, оскільки він є не спірмірним. Відповідач вказує на те, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває значна кількість справ, які є тотожніми за суб`єктним складно, предметом правового регулювання, підставою прийняття спірних рішень з даною справою, у зв`язку з чим правова позиція представника позивача не змінювалась у всіх аналогічних справах, отже підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу аналогічної роботи, а лише мала характер технічної роботи.

Згідно з ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що між ПрАТ “АЗОВСТАЛЬ” та Адвокатським об`єднанням “Всеукраїнська адвокатська допомога” було укладено договір про надання правової допомоги № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року.

За умовами п. 1.1. Договору, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, для виконання покладених клієнтом на адвокатське об`єднання завдань, клієнт надає адвокатському об`єднанню повноваження, що є дійсними та реалізуються виключно на підставі окремих довіреностей, виданих клієнтом для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками адвокатського об`єднання.

Згідно із п. 3.2 вищевказаного Договору № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, Адвокатське об`єднання зобов`язується за результатом надання послуг, але не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітнім, надавати клієнту Акт надання послуг (Акт прийому-передачі наданих послуг).

Відповідно до п.5.1. Договору, загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200000 гривень.

Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5000 гривень без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Відповідно до п. в) п. 4.1 зазначеного договору, клієнт зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати послуги Адвокатського об`єднання на умовах цього договору.

Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється Клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата Клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (Акт прийому-передачі послуг) оформлюється Адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором (п.5.3. договору).

За приписами п.5.4. договору, оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, вказаний у цьому договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Згідно із довідкою Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога”, від 07.03.2018 року, адвоката Бузівську Н.М., 07.03.2018 року прийнято до складу учасників Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога”.

Згідно із копією довіреності № 09-18/7938 від 27.12.2019 року, ПрАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” уповноважено адвоката Бузівську Н.М. представляти інтереси товариства, зокрема, у будь-яких судах будь-яких ланок, у тому числі судах загальної юрисдикції, з усіма правами наданими чинним законодавством позивачу.

Додатковою угодою № 7/1 від 03.12.2018 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року сторони дійшли згоди про продовження дії договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, у зв`язку з погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договору вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019 року».

Згідно з додатковою угодою № 34 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, змінено п. 5.1 Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року: «п. 5.1. Загальна вартість послуг по цьому Договору не перевищує 400000 гривень. Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5000 гр. без ПДВ на місяць». Сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, у зв`язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 10.1 Договору: «10.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року».

Відповідно до додаткової угоди № 209 від 01.10.2020 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, визначений порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання “Всеукраїнська адвокатська допомога” за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі ПрАТ “МК “Азовсталь” з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

Пунктом 2 додаткової угоди визначений детальний опис та вартість послуг, що можуть бути надані в межах даної справи.

Пунктом 3.1 додаткової угоди закріплено, що оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 6.1. додаткової угоди, правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг(Акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.

Згідно із представленим позивачем Розрахунком розміру винагороди приймання-передання наданих послуг за Договором про надання юридичних послуг № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року, від 12.10.2020 року, розмір винагороди за позовом в Донецькому окружному адміністративному суді у спорі ПрАТ “МК “Азовсталь” з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року, у розмірі 282095,18 грн., становить 4082,15 грн., що складається з:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) – 1 година - 315,30 грн.;

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) - 1 година - 315,30 грн.;

- перевірка та підготовка документів – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) - 1 година - 315,30 грн.;

- складання позовної заяви – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) – 1 година - 315,30 грн.;

- гонорар за складність справи (1% від ціни позову) – 2820,95 грн.

31.07.2020 року між сторонами підписаний Акт приймання передачі-наданих послуг за Додатковою угодою № 209 від 12.10.2020 року до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 на суму 4082,15 грн.

На підставі вказаного Акту, позивачу був виставлений рахунок на оплату № 731 від 12.10.2020 року, на суму – 4082,15 грн.

Згідно платіжного доручення № 4500117560 від 23.10.2020 року ПрАТ «МК «Азовсталь» сплачено витрати на юридичні послуги відповідно до договору № 180329/АЗСТ від 29.03.2018 року у розмірі 4082,15 грн.

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4082,15 грн., з якої усна консультація клієнта, узгодження правової позиції – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) – 1 година - 315,30 грн.; збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) - 1 година - 315,30 грн.; перевірка та підготовка документів – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) - 1 година - 315,30 грн.; складання позовної заяви – (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу на 2020р) – 1 година - 315,30 грн.; гонорар за складність справи (1% від ціни позову) – 2820,95 грн.

При цьому, щодо визначення у розрахунку послуг гонорару за складність справи у розмірі 1% ціни позову – 2820,95 грн. суд зауважує, що з огляду на розрахунок послуг адвокатом витрачено лише по 1 годині на підготовку позову, складання та подання процесуальних документів, усна консультація клієнта, узгодження правової позиції та підготовку документів, що не свідчить про складність справи, оскільки адвокату не знадобилась значна кількість часу на вчинення відповідних дій.

Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду", за період з 01.01.2020 по сьогоднішній день адвокатом Бузівською Н.М. від імені Приватного акціонерного товариства “МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ “АЗОВСТАЛЬ” подано до Донецького окружного адміністративного суду подано більше 40 позовних заяв про оскарження рішень Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації (справи № 200/4922/20-а, № 200/4923/20-а, № 200/4924/20-а, № 200/4925/20-а, № 200/4955/20-а, № 200/4956/20-а, № 200/4962/20-а, № 200/4964/20-а, № 200/4966/20-а, № 200/4972/20-а, № 200/6393/20-а, № 200/6403/20-а, № 200/6409/20-а, № 200/6506/20-а, № 200/6417/20-а, № 200/4925/20-а, № 200/6508/20-а, № 200/6509/20-а, № 200/6519/20-а, № 200/6520/20-а, № 200/6521/20-а, № 200/6522/20-а, № 200/7955/20-а, № 200/8118/20-а, № 200/9142/20-а, № 200/9877/20-а, № 200/9945/20-а тощо).

Суд вважає, що наявність такої кількості подібних спорів між сторонами, які є та були предметом розгляду в суді, ініційовані одним і тим самим адвокатом від імені одного того й самого позивача, з подібним предметом, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про безпідставність включення до розрахунку послуг гонорару за складність справи у розмірі 1% ціни позову (2820,95 грн.).

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Оцінюючи здійснені адвокатом послуг суд зазначає, що сума витрат позивача на професійну допомогу, пов`язану зі справою, що заявлена до відшкодування (окрім безпідставно включеного до розрахунку послуг гонорару за складність справи) становить 1261,20 грн., які підлягають присудженню на користь позивача.

Щодо викладених відповідачем сумнівів стосовно сплати вартості юридичних послуг суд зауважує на тому, що таку сплату підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 450011 від 18.09.2018, а крім цього із врахуванням змісту п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1261,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 4231,43 грн.

Керуючи Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000016/2 від 12.05.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 700050/2020/00021 від 12.05.2020 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (код ЄДРПОУ 00191158, адреса: вул. Лепорського, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333684, адреса: пр. Адмірала Луніна, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87510) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1261 (одна тисяча шістсот одна) гривня 20 копійок, судовий збір в розмірі 4231 (чотири тисячі двісті тридцять одна) гривня 43 копійки.

Повний текст рішення складено та підписано 23 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська