Рішення № 93743367, 21.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року Справа № 160/9237/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС- КОМПАНІ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ» (далі – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №171493 від 14.07.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначений законодавством України, що в сукупності є підставами для її скасування.

11.08.2020р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

У зв`язку з виправленням позивачем вказаних в ухвалі суду від 11.08.2020р. недоліків позовної заяви у встановлений строк, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р., відкрито у справі провадження, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

21.09.2020 р. відповідачем було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням долученим до матеріалів справи, при цьому, відповідачем відзиву на позовну заяву до суду надано не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020р. витребувано у відповідача належним чином завірені копії документів, що стали підставою для винесення постанови №171493 від 14.07.2020 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ» адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Вищезазначена ухвала була надіслана судом 16.11.2020р. на електронну адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, проте, на час прийняття судом рішення по даній справі відповідач не надав суду документів, які були витребувані судом та не надав відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до направлення на рейдову перевірку № 001362 від 22.05.2020р., посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на 203км + 500м а/д М 14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ проводено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, зокрема, транспортного засобу марки DAF, модель XF105.460, реєстраційний номер номерний знак НОМЕР_1 , який належить автомобільному перевізнику ТОВ «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ». За результатом перевірки відповідачем складено акт № 225054 від 24.05.2020р.(далі – Акт перевірки).

Під час перевірки виявлено порушення: п.22.5 ПДР України - водій здійснив перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень. Загальна маса складу становила 41700 кг, навантаження на строєну вісь склало 25950 кг.; ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - водій відмовився надавати свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Водій від ознайомлення та підпису Акту перевірки відмовився, письмові пояснення та інші документи не надав.

На підставі Акту перевірки управлінням Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №171493 від 14.07.2020 р., якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, згідно з абз. 3 п. 1 постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється - Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі – Порядок № 1567), відповідно до пунктів 3,4 якого органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно правових актів.

Відповідно до п.16 Порядку № 1567, здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки може проводитись габаритно-ваговий контроль.

Таким чином, враховуючои вищевикладене, реалізацію державної політики, у тому числі, з питань безпеки на наземному транспорті покладено на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до ст. 48 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344-ІІІ), документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Так, механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879).

Пунктом 6 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю працівниками відповідних служб.

Крім того, відповідно до пункту 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.12.2013 року № 1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року № 215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Так, відповідно до пп. 2 та 3 п. 1 Порядку № 879 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

- вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології;

- великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Судом встановлено, що на ваговому стаціонарному пункті 203 км +500 м а/д М 14 Одеса- Мелітополь-Новоазовськ встановлені стаціонарні ваги автомобільні тензометричні повісного зважування САВПВ-20 заводський №001, виробництва ПП ОСОБА_1 . У звязку з чим, позивач звернувся із запитом до ДП «Всеукраїнський Державний науково-виробничий центр стандартизації, метрологи, сертифікації та захисту прав споживача» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») з питанням щодо проводення оцінки відповідності вказаних ваг діючим національним стандартам України та внесення вказаних ваг до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки.

Так, відповідно до наданої відповіді ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» №28-10-3/89 від 04.08.2020 р., зазначено, що ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» не проводило роботу з оцінки відповідності ваг автомобільних тензометричних повісного зважуванння САВПВ-20, заводський номер НОМЕР_2 , виробництва ПП ОСОБА_1 . У Реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки відсутні відомості щодо типу засобу вимірювальної техніки «Ваги автомобільні тензометричні повісного зважування САВПВ-20», виробництва ПП ОСОБА_1 . Також, було повідомлено, що у разі застосування виробником ваг варіанту процедури оцінки відповідності без перевірки типу, інформація щодо типу ваг не підлягає унесенню до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки.

Також, 28.07.2016 р. наказом Міністерства інфраструктури України №255 затверджено «Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування» (далі - Вимоги № 255).

Зазначені Вимоги № 255 встановлюють вичерпний перелік облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування.

Частиною 2 розділу ІІІ Вимог № 255 передбачено, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю повинен мати, зокрема, свідоцтво про повірку ваг та свідоцтво про державну метрологічну атестацію ваг.

03.07.2014 р. набрав чинності Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 1314-VII від 05.06.2014 року (надалі - Закон № 1314-VII), яким поняття "метрологічна атестація" не передбачено.

Пунктами 17 та 18 зазначеного Закону надається визначення поняттям "повірка" та "періодична повірка".

Так, періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься свідоцтво № 895/м від 15.05.2020р. про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ваг автомобільних тензометричних поосьового зважуванння САВПВ-20, заводський номер 0001, виробництва ПП ОСОБА_1 , відповідно до якого, дані ваги відповідають вимогам ДСТУ EN45501:2007 та паспорту ваг. Проте, згідно з наказом ДП «УкрНДНЦ» № 172 від 15.06.2016р. «Про прийняття нормативного документа України, гармонізованого з європейським нормативним документом, та скасування національного стандарту в Україні», скасовано національний стандарт України з 01.07.2016р. - ДСТУ EN 45501:2007.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Порядком №879, транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Згідно з пунктом 24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, водієві або власникові транспортного засобу пропонувалось привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами чи доказів відмови водія або власника транспортного засобу привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені в Акті перевірки обставини, що слугували прийняттю оскаржуваної постанови є неправомірними та необгрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач. Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не є беззаперечним доказом вчинення порушення.

Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1054 від 04.08.2020 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ» (49000, м.Дніпро, вул.Новобудівельна, буд.5-А, код ЄДРПОУ 42203112) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр.. Перемоги,14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №171493 від 14.07.2020 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ» судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В.Калита

21.12.2020

Рішення не набрало законної сили 21 грудня 2020 р.

Помічник судді І.В.Калита