Рішення № 93743310, 14.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 160/12358/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в області, викладене у формі листа “Про розгляд звернення” від 30 січня 2019 року № 67/03-07/26 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року відповідно до заяви від 21 грудня 2020 року виходячи з розміру, зазначеного у довідці Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-371-С від 21 грудня 2018 року;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року у розмірі 86% (вісімдесят шість відсотків) від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді - 51846 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот сорок шість) гривень 85 (вісімдесят п`ять) копійок згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-371-С від 21 грудня 2018 року, що з урахуванням виплаченої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суми за грудень 2018 року - 28 336 (двадцять вісім, тисяч триста тридцять шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок (додаток 5) становить - 16 251 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 81 (вісімдесят одна) копійка, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки такий перерахунок викликаний відновленням порушеного права на обрахування розміру щомісячного довічного грошового утримання у відповідному розмірі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч.3 ст.133 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VІІІ від 12 лютого 2015 року і зазначене положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, судді України, в тому числі які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. Оскільки з 04 грудня 2018 року змінився розміру складових суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по 01 січня 2019 року, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 04.11.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 72564/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р по справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 3 ст. 13 Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: “Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом”. Враховуючи вищевикладене, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводився з 01.01.2018, з 01.01.2019, з 01.02.2019. Відповідно до заяви, що надав позивач від 21.12.2018 р. та довідки про суддівську винагороду від 21.12.2018 р. №7-371-С, виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області, з 01.01.2019 р. проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За результатами проведеного перерахунку позивача було повідомлено листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 30.01.2019 р. №67/03-07/26, надісланого на адресу, зазначену в пенсійній справі.

11.11.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якої відповідач не повідомляв позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р. Також зазначено, що позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії (довічного грошового утримання) за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком, оскільки право на соціальні виплати є абсолютним та не можу бути обмежено будь-чим. Також вказує, що зміна відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання з 86% на 50% за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р. є безпідставним, оскільки відсоткове значення є незмінною величиною.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача станом на 01.11.2018 року складав 28336,48 грн.

04.12.2018 року Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення № 11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року становить 1762,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн з 01.01.2019 року.

У зв`язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 21.12.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з наданням довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 21.12.2018 року № 7-371-С, виданої Апеляційним судом Дніпропетровської області.

Вказана довідка видана ОСОБА_1 про те, що станом на 04.12.2018 року розмір суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді в апеляційному суді Дніпропетровської області, складає 51846,85 грн., у тому числі: посадовий оклад - 29073,00 грн.; доплата за вислугу років - 17443,80 грн.; доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці - 2907,30 грн.; 1/12 допомоги на оздоровлення – 2422,75 грн.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 67/03-07/26 від 30.01.2019 року повідомлено позивача з посиланням на постанову Правлення Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008 року про те, що перерахунок згідно наданої заяви від 21.12.2018 року проведено з 01.01.2019 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно з частиною 1, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 року № 192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналіз наведених законодавчих положень дає змогу дійти висновку, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/ складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 положення частин 3, 10 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, саме з 04.12.2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом".

Тобто, саме з 04.12.2018 року виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відтак змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Вказаний правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 200/3958/19-а.

Так, особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року № 3-1.

Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 21.12.2018 року. Проте відповідач здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу: за заявою від 21.12.2018 року з 01.01.2019 року.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Разом з тим, суд наголошує, що частина 4 статті 142 Закону № 1402-VIII, яка передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у даному випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов`язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди.

Суд зазначає, що перерахунок, який просить здійснити позивач за грудень 2018 року, обумовлений відновленням раніше порушених прав громадян з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення №11-р/2018, а саме 04.12.2018 року, що вказує на виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання згідно вказаного рішення саме з 04.12.2018 року, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.

Натомість пункт 4 розділу ІІ Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взагалі позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку у відповідності до вимог статті 142 Закону № 1402-VIII за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах положення пункт 4 розділу ІІ Порядку, тобто підзаконного нормативно-правового акта, на який посилається відповідач у своєму листі № 67/03-07/26 від 30.01.2019 року, не підлягають застосуванню, оскільки Закон № 1402-VIII має вищу юридичну силу, з огляду на таке.

Юридична сила закону як основного джерела права, а також його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, яким у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 85 Конституції України є Верховна Рада України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17.10.2002 № 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, а відтак це означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту.

Вирішуючи спірні правовідносини щодо визначення часу, з якого зобов`язаний орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, суд виходить з приписів частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Аналогічний висновок щодо застосування закону як акта, який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, викладений у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 року у справі № 281/459/17, від 24.10.2019 року у справі № 761/14626/17.

Окрім того, суд зауважує, що пункт 4 розділу ІІ Порядку у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.06.2019 року № 6-14 викладений в новій редакції, згідно з якою перерахунок щомісячного довічного утримання судді проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

На підставі викладеного, оскільки зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, та саме з 04.12.2018 року виникла необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини 3, 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 року № 2453-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 67/03-07/26 від 30.01.2019 року, яким відмовлено позивачу у перерахунку довічного утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р., є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно, позовна вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року № 7-371-С за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р. з урахуванням фактично виплачених сум, підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частин 1, 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Оскільки присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, суд приходить до висновку, що рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією 0.0.1856635543.1 від 02.10.2020 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-244, 246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 67/03-07/26 від 30.01.2019 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р..

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2018 року № 7-371-С, виходячи з розміру 86% від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за період з 04.12.2018 р. по 01.01.2019 р., та виплату з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на оплату судового збору у розмірі 840,80 грн..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 грудня 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков