Рішення № 93743164, 17.12.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12257/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Савчук О.І.,

за участю представника позивача Крукеницької Т.М.,

представника відповідача Кузьмич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 №№0005433-5233-0317, 0005429-5233-0317, 0005423-5233-0317, 0005420-5233-0317, 0005430-5233-0317, 0005426-5233-0317, 0005434-5233-0317, 0005422-5233-0317.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.06.2020 ОСОБА_1 отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення №0005433-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 5518,38 грн за приміщення зерносклад загальною площею 661,2 м, яке згідно договору купівлі-продажу від 06.03.2012 продано ОСОБА_2 . З одержаного доходу позивачем сплачено податок з доходів фізичних осіб.

Також, 26.06.2020 позивачем отримано від ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

- №0005429-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 3360,10 грн за приміщення телятника загальною площею 805,2 кв м;

- №0005423-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 685,62 грн за приміщення погрібу кормокухні загальною площею 164,3 кв м;

- №0005434-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 8879,31 грн за приміщення прохідної галереї загальною площею 2127,8 кв.м.

- №0005420-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 10244,30 грн за приміщення корівника загальною площею 2454,9 кв м;

- №0005430-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 519,96 грн за приміщення КЗС загальною площею 124,6 кв м;

- №0005422-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 2389,04 грн за приміщення котельні загальною площею 114,5 кв м;

- №0005426-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 9520,28 грн за приміщення зерноскладу (біля телятника) загальною площею 1140,7 кв м.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими-повідомленнями рішеннями, у відповідності до вимог Податкового кодексу України (ПК України) позивач розпочав процедуру їх адміністративного оскарження, надіславши 06.07.2020 на адресу Державної податкової служби України скаргу за вих. №2/07-2020, у якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області. При цьому вказано, що податковим органом застосовано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на об`єкти, що були піддані знесенню в червні 2019 року, про що свідчать довідки, видані Комунальним підприємством «Волинське бюро технічної інвентаризації» від 18.06.2019 року /до вхідного 2242/. Довідки видані для державної реєстрації припинення права власності на об`єкт нерухомого майна. Проте внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у позивача не виявилось можливим у зв`язку з тим, що згідно Постанови ВП №50048196 від 01.02.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на підставі ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області №159/517/16-ц від 01.02.2016 на все майно позивача накладено арешт та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна. Згідно ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.01.2020 у справі №159/517/16-ц скасовано арешт на все нерухоме майно позивача, після чого подано всю необхідну документацію в Центр надання адміністративних послуг про закриття знесених об`єктів нерухомого майна, про що було повідомлено податковий орган та надано копії довідок про знесення на об`єкти та витяги про припинення права власності.

ОСОБА_1 зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, оскільки відповідачем не надано позивачу вмотивоване рішення за скаргою протягом строку, передбаченого п.56.8. п.56.9 статті 56 ПК України, вважає її повністю задоволеною. Зазначає, що такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцяти денного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження. Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку. Вважає, що несвоєчасне надання відповіді на адміністративну скаргу платника податків прирівнюється до її задоволення та має наслідком автоматичне скасування податкових повідомлень-рішень.

Тому позивачу є незрозумілим, з урахуванням яких обставин та на підставі яких документів в електронному кабінеті платника наявна інформація про обов`язок платника податку сплатити суму грошового зобов`язання по вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Що стосується податкового-повідомлення рішення №0005426-5233-0317 від 03.03.2020, яким відповідачем позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості» у сумі 9520,28 грн. ОСОБА_1 не погоджується із застосованим ГУ ДПС у Волинській області розрахунком податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за ставкою в розмірі 0,2%, оскільки із додатку №1/1 до рішення сесії сільської ради від 21.12.2018 №28/3 «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», - встановлено ставки на 2019 рік, які вводяться в дію з 01 січня 2019 року для фізичних осіб, в тому числі ФОП на будівлі сільськогосподарського призначення інші (Код 1272.9) зона 1 в розмірі 0,1%.

З наведених підстав позивач просить скасувати вказані податкові повідомлення-рішення як протиправні.

Ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.63-64).

У додаткових поясненнях до позовної заяви позивач зазначив, що належні позивачу будівлі, споруди використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та віднесені до відповідного класу код 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» ДК 018-2000, що належать фізичним особам, а тому відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, не є об`єктами оподаткування. З урахуванням того, що ОСОБА_1 є власником приміщення КЗС, корівника, погріба кормокухні, телятника, які призначені безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не є об`єктом оподаткування відповідно до вищенаведеної норми, ДПС України скасувала податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005433-5233-0317, №0005429-5233-0317, №0005423-5233-0317, №0005420-5233-0317, №0005430-5233-0317 та залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005434-5233-0317, №0005422-5233-0317. Позивач вказує, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005434-5233-0317 нараховано податок на нерухоме майно, а саме: приміщення прохідної галереї, яке згідно технічного паспорту є коридором, розташованим між телятником та корівником, і використовувалось як підсобне приміщення. Водночас податкові повідомлення рішення від 03.03.2020 №0005429-5233-0317 та №0005420-5233-0317, за якими нараховані податкові зобов`язання на приміщення телятника та корівника відповідно, скасовані ДПС України за результатами розгляду скарги. Відтак, на думку позивача, об`єкт нерухомого майна – прохідна галерея не є та не може бути об`єктом оподаткування, оскільки належить до класу 1271 (а.с.68-72).

У відзиві на позовну заяву від 01.10.2020 (а.с.105-106) відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що рішенням ДПС України №3891/С/99-00-06-02-04-09 від 09.09.2020 скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005433-5233-0317, №0005429-5233-0317, №0005423-5233-0317, №0005420-5233-0317, №0005430-5233-0317.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 №0005422-5233-0317, №0005434-5233-0317 відповідач зазначає, що відповідно до даних АІС «Податковий блок» за скаржником як за власником рахуються: приміщення прохідної за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2127,8 кв.м.; приміщення котельні за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 114,5 кв.м. Як свідчать обставини справи, позивач є власником приміщення прохідної та котельні, які не призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та не підпадають під звільнення від оподаткування згідно з пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України. Крім того зазначає, що з матеріалів справи не вбачається використання позивачем у підприємницькій діяльності приміщення прохідної та котельні.

Щодо винесення рішення про результати розгляду скарги, то відповідач посилається на те, що з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Враховуючи вищезазначене вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Ухвалою суду від 05.10.2020 вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.111).

У відповіді на відзив від 06.10.2020 (а.с.115-118) позивач заперечив доводи контролюючого органу, викладені у відзиві, та повторно зазначив, що належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна – прохідна галерея, що належала сільськогосподарському товаровиробнику, використовувалась як підсобне приміщення, а тому не є об`єктом оподаткування.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0005422-5233-0317 від 03.03.2020 на суму 2389,04 грн за приміщення котельні загальною площею 114,5 кв.м., позивач зазначає, що відповідачем невірно зазначено у відзиві адресу приміщення котельні, а саме: АДРЕСА_1 , замість: АДРЕСА_2 . Окрім того, даний об`єкт нежитлової нерухомості знесений у 2019 році, про що свідчать довідки, видані Комунальним підприємством «Волинське бюро технічної інвентаризації» від 18.06.2019 року /до вхідного 2242/. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005426-5233-0317 на суму податкового зобов`язання 9520,28 грн, зауважує, що відповідачем не наведено у відзиві жодних аргументів в спростування доводів, наведених позивачем у позовній заяві, тому вважає їх погодженими відповідачем.

15.10.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у якому вказано щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005426-5233-0317, оскільки резервуари, силоси та склади мають код 1252. Цей клас включає: резервуари та ємності, резервуари для нафти та газу, силоси для зерна, цементу та інших сипких мас, холодильники та спеціальні склади. Як вбачається із додатку до рішення сесії сільської ради від 21.12.2018 №28/3, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлено для фізичних осіб, в тому числі ФОП на резервуари, силоси та склади становлять 0,2%. З огляду на що вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою суду від 11.11.2020 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 №№0005433-5233-0317, 0005429-5233-0317, 0005423-5233-0317, 0005420-5233-0317, 0005430-5233-0317 закрито (а.с.146).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала із наведених у позовній заяві, відповіді на відзив підстав, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, запереченні на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.36-42), що у власності ОСОБА_1 у 2019 році перебували наступні об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою:

АДРЕСА_3 площею 2454,9 кв м;

2) погріб кормокухні №8а К-1 площею 164,3 кв м;

3) КЗС №190 Л-1 площею 124,6 кв м;

4) прохідна галерея №182 М-1 площею 2127,8 кв м;

5) телятник №109 А-1 площею 805,2 кв м;

6) зерносклад (біля телятника) №200 Б-1 площею 1140,7 кв м.

Також у власності позивача перебувало приміщення котельні площею 114,5 кв м за адресою: АДРЕСА_2 .

03.03.2020 ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу суми податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме:

№0005433-5233-0317 на суму 5518,38 грн за приміщення зерноскладу площею 661,2 кв м;

№0005429-5233-0317 на суму 3360,10 грн за приміщення телятника площею 805,2 кв м;

№0005423-5233-0317 на суму 685,62 грн за приміщення погрібу кормокухні площею 164,3 кв м;

№0005434-5233-0317 на суму 8879,31 грн за приміщення прохідної галереї площею 2127,8 кв м;

№0005420-5233-0317 на суму 10244,30 грн за приміщення корівника площею 2454,9 кв м;

№0005430-5233-0317 на суму 519,96 грн за приміщення КЗС площею 124,6 кв м;

№0005422-5233-0317 на суму 2389,04 грн за приміщення котельні площею 114,5 кв м;

№0005426-5233-0317 на суму 9520,28 грн за приміщення зерноскладу (біля телятника) площею 1140,7 кв м (а.с.10-17).

Позивач в порядку адміністративного оскарження подав скаргу до ДПС України на зазначені податкові повідомлення-рішення відповідача (окрім рішення №0005426-5233-0317). Рішенням ДПС України від 09.09.2020 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005429-5233, №0005423-5233-0317, №0005420-5233-0317, №0005430-5233, №0005433-5233-0317 та залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №0005434-5233-0317 і №0005422-5233-0317 (а.с.96-99).

Таким чином, з врахуванням ухвали суду від 11.11.2020 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, в межах даного спору позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 03.03.2020 №0005434-5233-0317 на суму 8879,31 грн за приміщення прохідної галереї площею 2127,8 кв м; №0005422-5233-0317 на суму 2389,04 грн за приміщення котельні площею 114,5 кв м; №0005426-5233-0317 на суму 9520,28 грн за приміщення зерноскладу (біля телятника) площею 1140,7 кв м.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місцевим податком.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Водночас у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування за вказаної нормою закону.

Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Аналізуючи вищенаведену норму ПК України, слід дійти висновку, що її застосування передбачає наявність трьох умов, перша з яких – власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, друга – об`єкт нерухомості (будівля, споруда) віднесений до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, третя - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) не здається власником в оренду, лізинг, позичку.

За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Так, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 є засновником та керівником Фермерського господарства «777-ПЛЮС», яке зареєстроване як суб`єкт господарювання 20.01.2006, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.197-201). Основним видом діяльності ФГ «777-ПЛЮС» є: Код КВЕД 01.50 Змішане сільське господарство.

Відповідно до договору оренди землі від 10.01.2006, укладеного між Ковельською районною державною адміністрацією як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем, позивачу передано в оренду терміном на 48 років земельну ділянку загальною площею 74,9261 га, розташовану на землях Білашівської сільської ради, для створення фермерського господарства (а.с.189-192). Додатковою угодою до даного договору від 30.01.2006 визначено, що у зв`язку з державною реєстрацією ФГ «777-ПЛЮС» орендарем земельної ділянки рахувати ФГ «777-ПЛЮС» в особі його голови ОСОБА_1 (а.с.193).

Отже, матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивач в розумінні ПК України є сільськогосподарським товаровиробником. Доказів протилежного, зокрема, щодо не здійснення ФГ «777-ПЛЮС» господарської діяльності, відповідач суду не подав.

Відповідно до підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади. Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.

Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

Відтак перелік будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, визначений наведеною нормою, не є вичерпним та містить лише одне виключення.

Так, об`єкти нерухомого майна – приміщення прохідної галереї та зерноскладу (біля телятника) за адресою: АДРЕСА_1 , що належать позивачу як сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності і щодо яких контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями, віднесеними до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

При цьому суд враховує, що приміщення прохідної галереї відповідно до технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна входить до цілісного майнового комплексу (ферми), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розміщується між телятником та корівником, а тому, враховуючи рішення ДПС України від 09.09.2020, яким скасовані податкові зобов`язання, нараховані відповідачем на телятник та корівник, вказане приміщення також в силу вимог підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно (а.с.73-95).

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ДК 018-2000 приміщення зерноскладу слід відносити до коду 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші», а не коду 1252.9 «Склади та сховища», оскільки поняття «зерносклад» тотожне поняттю «зерносховище», яке відноситься до коду 1271 ДК 018-2000.

Відтак, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що контролюючий орган, визначаючи податкове зобов`язання на об`єкт нерухомого майна – зерносклад, невірно застосував ставку податку відповідно до рішення Білашівської сільської ради від 21.12.2018 №28/1 за кодом 1252.9 – 0,200, оскільки в даному випадку підлягала застосуванню ставка податку за кодом 1271.9, яка становить 0,100 (а.с.45-47, 158).

Що стосується приміщення котельні, то суд враховує, що відповідно до довідки КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» від 18.06.2019 (до вхідного №2243), дане приміщення знесено (а.с.35).

Як зазначив позивач, він не міг провести у 2019 році державну реєстрацію припинення права власності на даний об`єкт нерухомого майна та приміщень КЗС, корівника, прохідної галереї, погрібу кормокухні, телятника, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що також були знесені (а.с.30-34), у зв`язку з накладеним арештом на усе належне йому майно, який був скасований рішенням суду від 24.01.2020 (а.с.20-22), після чого проведено державну реєстрацію припинення права власності на вказані об`єкти (а.с.36-40, 42).

Про факт знесення належних позивачу на праві власності об`єктів нерухомості контролюючий орган був повідомлений листом від 09.06.2020 (а.с.29).

Беручи до уваги факт знесення об`єктів нерухомого майна, суд зазначає, що за правилами, визначеними у підпункті 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відтак, відсутність безпосередньо самого об`єкту нерухомості, незважаючи на факт наявності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нього, виключає підстави для нарахування податку на нерухоме майно.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 03.03.2020 №№0005426-5233-0317, 0005434-5233-0317, 0005422-5233-0317 винесені відповідачем безпідставно.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності податкових повідомлень-рішень від 03.03.2020 №№0005426-5233-0317, 0005434-5233-0317, 0005422-5233-0317, а тому позов слід задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 20.08.2020 №0.0.1808955991.1 (а.с.8).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 03 березня 2020 року №№0005426-5233-0317, 0005434-5233-0317, 0005422-5233-0317.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 22 грудня 2020 року.