Ухвала суду № 93743035, 22.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

22 грудня 2020 р. Справа № 120/8015/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048)

до: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 )

про: стягнення майнової шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення майнової шкоди.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини вважаються спірними.

Нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.

Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.

Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 636/93/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 11-892апп18 та від 12 грудня 2018 року в справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".

Аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду дає підстави вважати, що по - перше спір за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди є публічно - правовим, а по - друге виникає із відносин публічної служби, адже служба в органах поліції є різновидом публічної служби.

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суддя зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 07.11.2015 по теперішній час.

19.08.2017 о 18:45 год. на автошляху Вінниця-Гнівань, біля с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки TOYOTA PRIUS , д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху перед розворотом завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та завчасно до початку маневру не подав сигнал покажчиком повороту відповідного напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення та пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1, 10.4, 9.4. ч.-3 ПДР України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення повністю доведена, а саме: постановою старшого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Вінницької області Вівдичем О.Г. від 31 липня 2018 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42017020000000296 від 19.08.2016, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.04.2018 по справі №127/21757/18 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експортного дослідження №100 від 29.03.2019 проведеного Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України розмір збитку, завданого автомобілю марки Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 складає 24 025, 27 грн.

В подальшому, у зв`язку з несплатою майнової шкоди та з метою її стягнення, позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з цивільним позовом.

Ухвалою від 03.06.2020 відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що дану справу необхідно розглядати у адміністративному судочинстві.

Отже, із тексту позовної заяви та долучених до позовної заяви документів встановлено, що позивач дізнався про розмір заподіяних збитків із висновку експортного дослідження 29.03.2019. При цьому, звернувся з позовом до Вінницького міського суду Вінницької області лише в червні 2020 року.

З огляду на вказані вище обставини, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак в адміністративному позові відсутній ідентифікаційний код, номер та серія паспорта відповідача.

Крім того, позивач не вказав власну офіційну електронну адресу, не вказав відомий номер засобу зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача, про відсутність таких відомостей в позовній заяві не зазначено.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків. Недоліки повинні бути усунені шляхом:

- подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку;

- зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.

- зазначення офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ - 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернеста, 3, м. Київ, 03048) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення майнової шкоди, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна