Рішення № 93743016, 17.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 грудня 2020 р. Справа № 120/5032/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Бень Яни Олегівни

позивача: Булейка Р.В.,

представника відповідача: Білобородої В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830, іден. код НОМЕР_1 )

до: Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 40310643)

про: визнання протиправною постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 02 від 31 серпня 2020 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 21 лютого 2020 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій здійснено інспектування магазину ФОП ОСОБА_1 та складено акт про виявлені невідповідності у сфері законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин. На підставі вказаного акту винесено припис про усунення порушень у встановлений термін. Позивач вказує на протиправність проведеної перевірки, адже вона здійснювалася у його відсутність. Окрім того, зазначає, що вимоги даного припису виконані частково, оскільки, у зв`язку із дією карантинних обмежень, він був позбавлений можливості вчасно усунути всі виявлені порушення. Внаслідок повторного інспектування 06 серпня 2020 року складено акт № 48 про проведення планового (позапланового) заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, протокол № 1249 та 31 серпня 2020 року та винесено постанову №02 про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності та накладення штрафу у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, що складає 23615,00 грн. Позивач зазначає, що такий розмір штрафу є надмірним тягарем для нього, тому вважаючи вищевказану постанову протиправною позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 24 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09 жовтня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування своїх заперечень вказує на дотримання посадовими особами при здійсненні інспектування вимог чинного законодавства. Зокрема, при проведенні заходу (контролю) щодо дотримання законодавства про харчові продукти, присутність фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним особи не є обов`язковою, що вбачається з положень статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Окрім того, представник відповідача зазначає, що здійснення планового інспектування відбувалося в присутності двох уповноважених ФОП ОСОБА_1 осіб.

Щодо виконання вимог припису, то зазначає, що позивачем усунуто лише два порушення, решта виявлених порушень, які стосуються безпечності харчових продуктів та забезпечення простежуваності, передбачених нормами чинного законодавством про харчові продукти та корми, не усунуто та звернула увагу суду, що під час проведення інспектування проводилась відеофіксація, тому усі доводи позивача спростовуються відеодоказом, який необхідно дослідити суду для встановлення усіх обставин у справі.

З приводу посилання позивача про накладення штрафу в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, звертається увага на наступне. Санкцією пункту 19 частини 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" чітко передбачено, що невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, відтак зазначеними нормами визначено розмір штрафу за невиконання вимог припису.

За наведених мотивів, на думку представника відповідача, заявлений позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28 жовтня 2020 року 10:00 год.

В судовому засіданні, 28 жовтня 2020 року, позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесенням її до протоколу судового засідання, оголошено перерву в розгляді справи. Судове засідання відкладено на 06 листопада 2020 року.

У судове засідання, призначене на 06 листопада 2020 року, ані позивач, ані представник відповідача не з`явилися. Однак, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином. Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року клопотання представника відповідача задоволено та відкладено судове засідання на 19 листопада 2020 року.

В судовому засіданні, 19 листопада 2020 року, сторони надали пояснення щодо заявленого позову та заперечення, досліджено відеодоказ проведеного відповідачем інспектування.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесенням її до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 17 грудня 2020 року.

В судовому засіданні, 17 грудня 2020 року, позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які спростовують наведені в акті перевірки порушення. В той же час, на запитання суду, чи відповідні документи надавались перевіряючим під час проведення іспекційного заходу, позивач зазначив, що такі документи були відсутні.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні заявленого клопотання, з огляду на те, що по перше, такі докази під час проведення іспекційного відвідування були відсутні та не враховувались при прийнятті оскаржуваної постанови, що не заперечується позивачем. По друге, клопотання про долученння до матеріалів справи, заявлене позивачем після початку розгляду справи по суті, що суперечить приписам ст. 79, 262 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, встановив наступне.

Позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД кодами 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

21 лютого 2020 року на підставі наказу від 02 лютого 2020 року № 02-А та направлення на проведення заходу державного нагляду №134 від 13 січня 2020 року, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області здійснено планове інспектування магазину ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 щодо додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти.

За наслідками проведеного інспектування складено акт виявлених порушень, на підставі якого винесено припис від 21 лютого 2020 року.

Зокрема, приписом виявлено наступні порушення та встановлено строки на їх усунення:

1. Оператор ринку не може підтвердити ресстрацію потужностей з яких надійшли харчові продукти – до 01.03.2020.

2. Не забезпечена система простежуваності продукції до 01.03.2020.

3. Не підтверджується реєстрація допоміжних матеріалів, що контактують з харчовими продуктами до 10.03.2020.

4. Вимоги щодо обігу об`єктів санітарних заходів не дотримано (не марковані продукти харчування, брудні холодильні i морозильні камери, полиці до 05.03.2020.

5. Потужність не підтримується в чистому стані негайно.

6. Плитка на стінах частково зруйнована до 10.03.2020.

7. Поверхня дверей з пошкодженнями, не окрашена до 10.03.2020.

8. Поверхні обладнання та інвентарю, що контактують з харчовими продуктами, пошкоджені, не дезинфікуються, на решітках холодильної вітрини ознаки корозії до 20.02.20.

9. Інструменти та обладнання не виготовлені з нержавіючих матеріалів,що легко чистяться i дезінфікуються, не забезпечені гарячою водою до 01.03.20.

10. Морозильні вітрини наморожені, брудні , напівфабрикати в них зберігаються в транспортній тарі, порушене товарне сусідство до 01.03.2020.

11. Обладнання не каліброване до 05.03.2020.

12. Відсутні інструкції по застосуванню хімічних засобів до 02.03.2020.

13. Відсутні угоди про утилізацію відходів до 01.03.20.

14. Товари з терміном реалізації, що закінчився, та неправильними умовами зберігання не вилучаються з реалізації до 21.02.2020.

15. Відсутні документи, засвідчують безпечність питної води до 05.03.2020.

16. Персонал не пройшов медогляд до 01.03.2020.

17. Продукція не зберігається в умовах, що запобігає її псуванню та забрудненню. Температурний режим не дотримується та не контролюється. Харчові продукти не захищено від забруднення під час зберігання до 01.03.2020.

18. Не ведеться боротьба із шкідниками та гризунами до 01.03.2020.

19. Не дотримано вимог до обігу риби та рибних продуктів до 01.03.2020.

20. Відсутні документи , що засвідчують безпечність пакувальних матеріалів до 01.03.20.

21. Відсутня інформація про харчовий продукт. Не дотримано вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти до 05.03.2020.

22. Не дотримано вимоги до реалізації хліба та хлібобулочних виробів до 01.03.2020.

23. Не впроваджено постійно діючі процедури , засновані на принципах аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках до 01.04.2020.

Припис підлягає обов`язковому виконанню у визначені строки.

З відповідним приписом позивача ознайомлено особисто під підпис 24.02.2020 року, зауважень до якого від позивача не надходило.

06 серпня 2020 року державними інспекторами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено позапланове інспектування стаціонарної потужності - закладу роздрібної торгівлі продуктами харчування та тютюновими виробами (магазину зі змішаною товарною спеціалізацією), що експлуатується у господарській діяльності оператора ринку ФОП ОСОБА_1 . Предметом інспектування визначено виконання вимог припису від 21 лютого 2020 року.

Так, під час, проведення повторного інспектування встановлено, що позивачем усунуто порушення щодо пошкодженості поверхності дверей та непроходження персоналом медогляду, тобто 2 порушення з 23 попередньо виявлених.

За результатами позапланового заходу державного контролю виявлено факт невиконання вимог вищевказаного припису, що відображено в акті №48 та протокол №1249 від 06 серпня 2020 року.

Зауважень, заперечень чи пояснень до актів від 06 серпня 2020 року, протоколу від 06 серпня 2020 від позивача не надходило, про що свідчать відмітки у вищезазначених документах.

31 серпня 2020 року відповідачем винесено постанову №02 про притягнення оператора ринку ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, передбачене пунктом 19 частини 1 статті 65 Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин” та накладення штрафу в розмір п`яти мінімальних заробітних плат, що складає 23615,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII(далі Закон № 2042-VIII).

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону.

У відповідності до статті 4 та 7 Закону №2042-VIII, до органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини; компетентний орган. Компетентний орган у сфері державного контролю, яким виступає Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), серед іншого, організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України. Систему компетентного органу складають компетентний орган, його територіальні органи, а також державні установи, підприємства та організації, підпорядковані компетентному органу. Територіальні органи виконують повноваження компетентного органу в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Частиною 1 статті 19 Закону 2042-VIII встановлено, що заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки.

Відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів та споживачами харчових продуктів, порядок забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, що виробляються, перебувають в обігу, ввозяться (пересилаються) на митну територію України та/або вивозяться (пересилаються) з неї врегульовано положеннями Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР (надалі — Закон №771/97-ВР).

Дія цього Закону поширюється на санітарні заходи, об`єкти санітарних заходів; вимоги до окремих показників якості харчових продуктів, у тому числі вимоги щодо інформування споживачів про властивості харчових продуктів, включаючи рекламу харчових продуктів; операторів ринку та потужності, що передбачено частиною 1 статті 3 Закону.

Статтею 4 Закону №771/97-ВР встановлено, що держава здійснює регулювання безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, в тому числі, шляхом здійснення державного контролю.

Відповідно до п.55 ч.1 ст. 1 Закону №771/97-ВР оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.

Відповідно до частин 1 статті 20 Закону №771/97-ВР, оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Разом з цим, згідно із частиною 1 статті 32 Закону № 771/97-ВР, харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є оператором ринку, що здійснює діяльність із роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а отже, на нього поширюються вимоги законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Так, з огляду на встановлені приписом від 21 лютого 2020 року порушення вимог чинного законодавства та надані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону №771/97-ВР операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону №771/97-ВР оператори ринку розробляють, запроваджують та використовують постійно діючі процедури, які базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

Відповідно до положень ст. 22 Закону №771/97-ВР оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші об`єкти санітарних заходів за принципом "крок назад".

Оператори ринку повинні бути здатні встановити інших операторів ринку, яким вони постачають харчові продукти та інші об`єкти санітарних заходів за принципом "крок вперед".

Вимоги до операторів ринку стосовно забезпечення простежуваності не передбачають встановлення ними зв`язку (так званої внутрішньої простежуваності) між об`єктами санітарних заходів, які використовуються під час виробництва, та об`єктами санітарних заходів, отриманих в результаті такого виробництва.

З метою виконання вимог частин першої та другої цієї статті оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, що забезпечують доступність такої інформації компетентному органу за його запитами. Інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після закінчення кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

Виходячи з положень пункту 3 частини 4 статті 32 Закону №771/97-ВР під час виробництва харчових продуктів в Україні забороняється використання допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, якщо вони не зареєстровані відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 41 Закону №771/97-ВР потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам: підтримуватися в чистому та робочому стані; бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини першої статті 42 Закону №771/97-ВР конструкція та планування приміщень повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями.

З цією метою приміщення, в яких харчові продукти обробляються та/або переробляються, повинні відповідати таким вимогам: для стін та підлоги приміщень використовуються непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів, включаючи захист від забруднення, під час операцій із харчовими продуктами та між такими операціями; стеля (або у разі її відсутності внутрішня поверхня даху) та верхні кріплення побудовані таким чином, щоб запобігати накопиченню бруду, утворенню небажаної плісняви і відпаданню часток конструкції, зменшувати конденсат. Поверхня стелі, висота якої є належною для здійснення операцій, має бути гладкою; вікна та інші отвори побудовані таким чином, щоб це запобігало накопиченню бруду. Вікна, що відкриваються назовні, у разі потреби повинні бути обладнані сіткою від комах, що легко знімається для чищення. Вікна, відкриття яких може призвести до забруднення, під час виробництва повинні бути зачинені; поверхня дверей гладка та зроблена з непоглинаючих вологу матеріалів. Двері легко чистяться та у разі потреби дезінфікуються; всі поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться, у разі потреби дезінфікуються та зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів; залежно від типу, розміру та виду діяльності на потужностях наявні приміщення для чищення, дезінфекції і зберігання робочих інструментів та обладнання, які виготовлені з нержавіючих матеріалів, легко чистяться, мають гарячу та холодну воду.

Відповідно до статті 45 Закону №771/97-ВР оператори ринку можуть використовувати обладнання та інвентар, з якими контактують харчові продукти, що відповідають таким вимогам: є чистими та у разі потреби продезінфікованими. Чищення та дезінфекція здійснюються таким чином, щоб забезпечити захист від появи ризику забруднення; виготовлені з матеріалів та утримуються у належному стані та умовах, що зменшують ризик забруднення та дають змогу проводити їх чищення та дезінфекцію (крім тари та упаковки, що не повертається оператору ринку);

Обладнання має бути каліброваним відповідно до законодавства.

У разі використання хімічних засобів з метою запобігання корозії обладнання та контейнерів такі засоби використовуються відповідно до належної виробничої практики.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону №771/97-ВР оператори ринку під час поводження з харчовими відходами (неїстівні субпродукти та інші залишки) повинні дотримуватися відповідних положень законодавства щодо зберігання і утилізації (знищення) харчових та інших відходів та/або мати договори щодо їх утилізації (знищення).

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” неякісна та небезпечна продукція підлягає обов`язковому вилученню з обігу. Вилучення неякісної та небезпечної продукції з обігу здійснюється власником цієї продукції за його рішенням або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 47 Закону №771/97-ВР оператори ринку дотримуються таких вимог щодо постачання води, зокрема щодо забезпечення постачання води питної на потужностях у кількості, яка відповідає розміру та типу потужності; вода, що використовується у виробництві харчових продуктів (у технологічному процесі та/або є інгредієнтом), має відповідати вимогам, установленим до води питної.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 48 Закону №771/97-ВР оператори ринку дотримуються таких вимог щодо гігієни персоналу потужностей, який працює у зоні поводження з харчовими продуктами: на потужності допускається персонал, який не має протипоказань щодо поводження з харчовими продуктами та пройшов у цього оператора ринку навчання з питань гігієни персоналу, що підтверджено відповідними записами цього оператора ринку; персонал потужностей періодично проходить навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Періодичність такого навчання встановлюється самим оператором ринку.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, частини першої статті 49 Закону №771/97-ВР оператори ринку дотримуються таких вимог, зокрема: первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров`ю споживачів.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 50 Закону №771/97-ВР оператори ринку під час здійснення пакування харчових продуктів, включаючи первинне пакування, зобов`язані забезпечити дотримання таких вимог: матеріали, які використовуються для пакування, включаючи первинне пакування, не повинні бути джерелом забруднення; пакування, включаючи первинне пакування, здійснюється у спосіб, що унеможливлює забруднення продуктів та цілісність упаковки.

Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть ввести в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижують рівень захисту споживача чи погіршують можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору.

Частинами 3,4,5,6,7 статті 5 Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” передбачено наступне. Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть ввести в оману кінцевого споживача або в інший спосіб знижують рівень захисту споживача чи погіршують можливість здійснення кінцевим споживачем свідомого вибору. З урахуванням положень частин першої - третьої цієї статті оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити дотримання вимог законодавства щодо надання інформації про харчові продукти, дія якого поширюється на їхню діяльність, а також перевіряти дотримання цих вимог.

Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити, щоб інформація про нефасовані харчові продукти, призначені для кінцевого споживача або для постачання закладам громадського харчування, була передана операторам ринку харчових продуктів, які їх отримують, щоб забезпечити надання кінцевому споживачеві обов`язкової інформації про харчові продукти.

Оператори ринку харчових продуктів у межах своєї діяльності зобов`язані забезпечити наявність обов`язкової інформації про харчові продукти відповідно до статей 6 та 7 цього Закону на упаковці харчових продуктів або на прикріплених до них етикетках, або у супровідних документах з гарантією того, що такі документи або супроводжують відповідні харчові продукти, або надаються (надсилаються) до моменту доставки (передачі), або надаються одночасно з доставкою (передачею) харчового продукту, якщо:

1) фасований харчовий продукт призначений для кінцевого споживача, але перебуває в обігу до стадії продажу кінцевому споживачеві, та якщо на цій стадії не відбувається продаж такого харчового продукту закладу громадського харчування;

2) фасований харчовий продукт призначений для постачання закладам громадського харчування для приготування, переробки, розділення або нарізання.

У процесі обігу фасованих харчових продуктів оператори ринку харчових продуктів зобов`язані забезпечити, щоб інформація, зазначена в пунктах 1, 6, 7 і 8 частини першої статті 6 цього Закону, також зазначалася на зовнішній упаковці (контейнері), в якій фасовані харчові продукти перебувають в обігу.

Відтак, аналіз наведених норм свідчить, що на оператора ринку харчових продуктів покладається обов`язок виконувати усі вищезазначені приписи, а в разі їх невиконаня такий має нести відповідальність, встаовлену Законом України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин”.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Відтак, відповідно до пункту 19 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VIII невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Щодо доводів позивача про те, що ним вчинялись дії на усунення виявлених під час перевірки порушень суд зважає на наступне.

Так, в судовому засіданні позивач зазначив, що з 23 виявлених порушень та відображених в приписі від 21.02.2020 року ним усунуто 15.

З метою перевірки доводів позивача в судовому засіданні судом досліджено віеодоказ, на якому зафіксовано проведення іспекційного заходу на виконання вимог припису, на якому перевіряючими зафіксовано, що на момент проведення перевірки позивачем усунуто лише 2 порушення, про що в свою чергу і не заперечив позивач в судовому засіданні під дослідження відеодоказу.

Відтак, на думку суду, відповідні доводи позивача судом до уваги при прйнятті рішення не приймаються та спростовуються наданими поясненнями та дослідженим відеодоказом.

Щодо доводів позивача про неможливість вчасно усунути виявлені порушення, у зв`язку з тим, що час для виконання припису припадав на березень-квітень 2020 року під час дії запроваджених постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» карантинних заходів суд враховує таке.

Так, 12 березня 2020 року на всій території України постановою КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої короновірусом SARS-CoV-2» запроваджено карантинні заходи.

Відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України із змінами та доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, 25.03.2020 №239 № 215 від 16.03.202, № 241 від 29.03.2020, № 242 від 20.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 262 від 08.04.2020, № 284 від 15.04.2020, № 291 від 22.04.2020, № 313 від 29.04.2020, № 332 від 04.05.2020, № 343 від 04.05.2020, № 377 від 14.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020 на території України діяли обмеження щодо заборони відвідування закладів освіти її здобувачами, роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Втім, суд звертає увагу позивача на те, що вищезазначеними постановами надано можливість опетраторам ринку здійснювати торгівлю продуктами харчування, в той же час така торгівля має здійснюватись лише на підставі та з дотримання норм чинного законодавства про харчові продукти.

Отже, виходячи з викладеного, вищезазначена постанова, на думку суду, не позбавляє позивача обов`язку постійно дотримуватись вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та дотримання вимог щодо поводження з харчовими продуктами, визначеними Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та іншими нормативними актами.

Тому, посилання позивача на неможливість усунути порушення у зв`язку із дією карантинних заходів є необгрунтованими та не приймається судом до уваги при прийнятті рішення.

Щодо доводів позивача про порушення процедури проведення планового інспектування 21.02.2020 року у відсутність ФОП ОСОБА_1 , а в присутності продавця, суд зазначає.

Частиною 11 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

В той же час, відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин” центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Відтак, вимога ч.11 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” при проведенні заходу контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти не передбачає обов`язкової присутності суб`єкта господарювання.

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює посилання позивача на порушення посадовими особами відповідача процедури проведення інспектування у його відсутність.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що постанова № 02 від 31 серпня 2020 року є правомірною та такою, що прийнята у межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для її скасування, на переконання суду, відсутні.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (с. Ковалівка, Немирівський район, Вінницька область, 22830).

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужба у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036)

Рішення суду у повному обсязі виготовлено: (22.12.2020 року).

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна