Рішення № 93742707, 22.12.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 926/1913/20

За позовом Чернівецького міського комунального підрядного шляхово - експлуатаційного підприємства

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК Машинері”

про стягнення заборгованості у сумі 170 379,00 грн

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання О.В. Рогатинчук

Представники сторін:

Від позивача (в режимі ВКЗ) – адвокат Шалар І.В.;

Від відповідача – адвокат Іванов С.В.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецьке міське комунальне підрядне шляхово - експлуатаційне підприємство звернулась до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК Машинері” про стягнення заборгованості з урахуванням заяви про зміну предмету позову у сумі 170 379,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладених між сторонами договору купівлі-продажу №173/1/19 від 16 травня 2019 року, продавець зобов`язався передати у власність покупця асфальтобетонну суміш згідно рахунків та накладних, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити грошову вартість товару.

Далі позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав умови договорів в частині оплати за отриманий товар, в результаті чого виник борг у сумі 131 791,00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача з урахуванням заяви про зміну предмету позову суму залишкової заборгованості за укладеними договорами - 131 791,00 грн. та 38 588,00 грн. нарахованої пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує та вказує, що позивачем не в повному об`ємі надано обґрунтування своїх позовних вимог та доказів в їх підтвердження.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2020 року, судову справу № 926/1913/20 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 14 вересня 2020 року.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відкладено підготовче засідання на 02 жовтня 2020 року.

02 жовтня 2020 року судове засідання по справі № 926/1913/20 не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Проскурняка О.Г. у відрядженні, про що сторони були сповіщенні телефонограмою та повідомленням керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 жовтня 2020 року призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 06 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2020 року відкладено підготовче засідання на 23 жовтня 2020 року

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 30 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 відкладено підготовче засідання на 16 листопада 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16 листопада 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 23 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 04 грудня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 04 грудня 2020 року відкладено розгляд справи по суті на 22 грудня 2020 року.

В судовому засіданні 22 грудня 2020 року позивач підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (відеозапис)

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22 грудня 2020 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі-ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Так, 16 травня 2019 року між Чернівецьким міським комунальним підрядним шляхово - експлуатаційним підприємством (далі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛК Машинері” (далі-покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 173/1/19.

Доказів визнання недійсним або встановлення факту нікчемності чи не укладення вищевказаного договору суду не надано.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно пункту 1.1. вказаного договору, продавець зобов`язався передати у власність покупцеві асфальтобетонну суміш згідно рахунків та накладних.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, згідно пункту 3.1. Договору, вартість одної тони асфальтобетонної суміші становить 2 663 гривень разом із ПДВ. Вартість є динамічною, може змінюватись в залежності від вартості інертних матеріалів, ПММ та енергоносіїв.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме видаткової накладної № 223 від 18 червня 2019 року на виконання умов Договору, продавець передав покупцеві товар, а саме: асфальтобетонну суміш 57 тон на загальну суму 151 791,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 689 Цивільного кодексу України встановлено, що Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно положень пунктів 4.1., 4.2. Договору купівлі-продажу № 173/1/19 від 16 травня 2019 року, товар, що відпускається за цим договором, поставляється покупцеві за його рахунок. Приймання товару та перевірка додержання умов цього Договору по кількості, асортименту, якості товару здійснюється Покупцем в порядку, передбаченим чинним законодавством в момент його отримання від Продавця.

Факт отримання товару покупцем не заперечується, доказів оспорювання кількості, якості та асортименту товару до матеріалів справи не додано.

Так, позивачем виписано відповідачу рахунок на оплату № 75 від 14 червня 2019 року на загальну суму 151 791,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар, після його прийняття.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: платіжного доручення № 111 від 28 серпня 2019 року та платіжного доручення № 182 від 18 лютого 2020 року, відповідачем здійснено часткову оплату поставленої асфальтобетонної суміші на суму 20 000,00 грн., а відтак заборгованість відповідача за поставлену асфальтобетонну суміш, згідно розрахунку поданого позивачем складає 131 791,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд встановив що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу № 173/1/19 від 16 травня 2019 року становить 131 791,00 грн, а тому позовні вимоги позивача, стосовно стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 173/1/19 від 16 травня 2019 року у сумі 131 791,00 грн. є правомірними та підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 38 588,00 грн. – пені.

Згідно з приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України унормовано, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень пунктів 5.1., 5.5. укладеного Сторонами Договору купівлі-продажу № 173/1/19 від 16 травня 2019, за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує завдані збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Покупець за порушення строків оплати поставленого товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості поставленого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що сторонами при укладенні Договору купівлі-продажу № 173/1/19 від 16 травня 2019 не встановлено іншого порядку нарахування пені, ніж передбаченого Законом.

Однак, із поданого позивачем розрахунку нарахування пені вбачається, що останнім нараховано пеню відповідачу за весь час прострочення виконання зобов`язання, в порушення вимог частини 6 статті 232 ГК України та без відповідної, передбаченої укладеним Сторонами Договором, підстави.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок нарахованої позивачем пені та встановлено, що таким, що відповідає законодавчо визначеному порядку нарахування, у заявлених позивачем межах позовних вимог, є розмір пені у розмірі – 24 340,30 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити частково. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені на загальну суму 14 247,70 грн.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2020 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 170 379,00 становить 2 555,68 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 2 342,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219. 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК Машинері” (58029, м. Чернівці, вул. Проспект Незалежності, 106, офіс 217-Б, код ЄДРПОУ 39172006) на користь Чернівецького міського комунального підрядного шляхово-експлуатаційного підприємства (58000, м. Чернівці, вул. Олега Кошового, 41-А, код ЄДРПОУ 03357562) 131 791,00 грн. – заборгованості, 24 340,30 грн. – пені та 2 342,00 грн. – судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені на загальну суму 14 247,70 грн.

Повний текст рішення складено та підписано – “23” грудня 2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк