Рішення № 93741437, 09.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2020Справа № 910/8593/20Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" до Національного агентства з питань запобігання корупції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков Олександр Федорович про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування шкоди 1 млн.грн, за участю представників позивача - Гука Т.І., ордер серія КВ №811929 від 09.12.2020 року, відповідача - Зубарєвої Н.В., довіреність №14/20 від 19.06.2020 року, Смірнової А.В., довіреність № 8/20 від 13.03.2020 року, третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача в якому просив:

- визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем від 21.05.2020 року о 13:24 год. у мережі Інтернет, на офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook та на офіційному веб-сайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн", а саме: -«Алтаюр» зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди; - «Справа компанії «Алтаюр»: НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн», «Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій», «За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу)»; - «…НАЗК орендувало обладнання в компанії «Алтаюр», вартість якого складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн», «Вартість обладнання, яке передається в оренду»;

- визнати недостовірною інформацією, поширену Головою НАЗК Олександром Новіковим під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook у відповідь на питання Сергія Босака «Українські новини» та Катерини Грігор «єПраво» «Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?», а саме твердження: «… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн», та «…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн»;

- зобов`язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook, де була поширена така інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість та неповність такої інформації, та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення;

- стягнути з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн. на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України та ст. 30 ЗУ "Про інформацію".

Позов мотивований тим, що поширена відповідачем неповна та перекручена інформація стосувалася безпосередньо особи позивача є недостовірною та неправдивою, яка порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.07.2020 року.

20.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що зазначені позивачем фрази вирвані з контексту, вони не є недостовірною інформацією, не містять у собі жодних звинувачень чи тверджень, які підривають авторитет та ділову репутацію позивача. Поширена інформація є правом відповідача закріпленого в Конституції України на свободу слова. Позивачем не вказано, в чому полягає завдана йому шкода та не наведено жодних доказів такої шкоди, не доведено належними доказами існування всіх підстав для визнання спірної інформації недостовірною та її спростування, не підтверджено, що за своїм характером спірна поширена інформація містить недостовірні відомості, не надано доказів того, що наведена у статті відповідача інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача.

21.07.2020 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Голову Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича.

21.07.2020 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд:

- визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем від 21.05.2020 року о 13:24 год. у мережі Інтернет, на офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook та на офіційному веб-сайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн", а саме: -«Алтаюр» зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди; - «Справа компанії «Алтаюр»: НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн», «Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій», «…вартість якого (прим. Обладнання компанії ТОВ «Алтаюр») складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн», «За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн», «…оскільки запропоновані компанією (прим. Компанією ТОВ «Алтаюр») умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. «Алтаюр» зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди», «За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу)», «Вартість обладнання, яке передається в оренду: 2020 рік (договір було повернено компанії «Алтаюр» як такий, умови якого не відповідають погодженим під час проведення переговорної процедури закупівлі - 2 659 308,17 грн (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн (станом на 01.01.2017)»

- визнати недостовірною інформацією, поширену Головою НАЗК Олександром Новіковим під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook у відповідь на питання Сергія Босака «Українські новини» та Катерини Грігор «єПраво» «Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?», а саме твердження: «… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн», та «…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн»;

- зобов`язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook, де була поширена така інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість та неповність такої інформації, та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення;

- стягнути з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн.

22.07.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву на 09.09.2020 року.

13.08.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.

21.08.2020 року позивачем через канцелярію суду надано заперечення на відповідь на відзив.

09.09.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано заперечення на заяву про зміну предмета позову.

В судовому засіданні 09.09.2020 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 21.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Голову Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича.

05.10.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2020 року.

21.10.2020 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.11.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 09.12.2020 року.

09.12.2020 року позивачем в судовому засіданні надано клопотання про відкладення розподілу судових витрат у справі.

09.12.2020 року позивачем в судовому засіданні надано письмову промову на дебати.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову є вимоги позивача: - визнати недостовірною, такою, що принижує ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачем від 21.05.2020 року о 13:24 год. у мережі Інтернет, на офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook та на офіційному веб-сайті НАЗК під спільним заголовком: "Справа компанії "Алтаюр": НАЗК виявило зловживання понад 9 млн грн", а саме: -«Алтаюр» зі свого боку не погодився на перегляд умов оренди; - «Справа компанії «Алтаюр»: НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн», «Завдяки внутрішньому розслідуванню НАЗК виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій», «…вартість якого (прим. Обладнання компанії ТОВ «Алтаюр») складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн», «За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн», «…оскільки запропоновані компанією (прим. Компанією ТОВ «Алтаюр») умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. «Алтаюр» зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди», «За результатами їх (матеріалів внутрішнього аудиту НАЗК) розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу)», «Вартість обладнання, яке передається в оренду: 2020 рік (договір було повернено компанії «Алтаюр» як такий, умови якого не відповідають погодженим під час проведення переговорної процедури закупівлі - 2 659 308,17 грн (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн (станом на 01.01.2017)»;

- визнати недостовірною інформацією, поширену Головою НАЗК Олександром Новіковим під час онлайн-брифінгу 01.06.2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook у відповідь на питання Сергія Босака «Українські новини» та Катерини Грігор «єПраво» «Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?», а саме твердження: «… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн», та «…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн»;

- зобов`язати відповідача спростувати зазначену недостовірну інформацію шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НАЗК та на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook, де була поширена така інформація, оголошення про її недостовірність з огляду на неправдивість та неповність такої інформації, та шляхом оприлюднення резолютивної частини ухваленого у справі судового рішення;

- стягнути з відповідача шкоду, завдану діловій репутації позивача у розмірі 1 000 000 грн. на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України та ст. 30 ЗУ "Про інформацію".

Позов мотивований тим, що поширена відповідачем неповна та перекручена інформація стосувалася безпосередньо особи позивача є недостовірною та неправдивою, яка порушує особисті немайнові права та завдає шкоди діловій репутації позивача.

Судом встановлено, що 21.05.2020 року на офіційній сторінці НАЗК в соціальній мережі Facebook та на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції у розділі «Новини» опубліковано інформаційну статтю під назвою «Справа компанії «Алтаюр»: НАЗК виявило зловживання на понад 9 млн грн », в якій зазначено: «Завдяки внутрішньому розслідуванню Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило факт зловживання під час забезпечення тривалої оренди обладнання для Єдиного реєстру декларацій. Так, протягом трьох років НАЗК орендувало обладнання в компанії «Алтаюр», вартість якого складала в різні роки від 2,37 до 3,2 млн грн. За оренду НАЗК сплатило підприємству 11,5 млн грн. За результатами внутрішнього аудиту було виявлено ознаки неправомірної вигоди в розмірі 9,4 млн грн. У січні 2020 року між «Алтаюр» та НАЗК розпочалися переговори щодо повторного укладання договору на оренду того ж самого обладнання. «Алтаюр» запропонувала встановити вартість оренди на 2020 рік у розмірі 5,1 млн грн. При цьому балансова вартість обладнання на поточний рік була визначена у розмірі 2,66 млн грн. Нове керівництво НАЗК відмінило відповідну закупівлю, оскільки запропоновані компанією умови не відповідали погодженим під час проведення переговорної процедури. «Алтаюр» зі свого боку не погодилася на перегляд умов оренди. Після цього НАЗК був проведений внутрішній аудит. Матеріали аудиту були передані Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). За результатами їх розгляду НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом корупційного правопорушення (ч.2 ст. 364 Кримінального Кодексу). За зверненням детектива НАБУ Вищий антикорупційний суд (ВАКС) наклав арешт на обладнання як речовий доказ. Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. Зі слів адвоката компанії «Алтаюр», він подав заяву до Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо дій НАЗК, на підставі якої було відкрито провадження. НАЗК висловлює свою готовність співпрацювати зі слідством та надавати ДБР інформацію, необхідну для швидкого прийняття об`єктивного рішення. Реєстр декларацій продовжує працювати у звичайному режимі. Ознайомитися з детальною інформацією щодо цін та балансової вартості обладнання можливо нижче: 2 659 308,17 грн (станом на 01.01.2020), 2019 рік - 3 204 585,90 грн (станом на 01.01.2019), 2018 рік - 2 686 855,47 грн (станом на 01.01.2018), 2017 рік - 3 051 203,93 грн (станом на 01.01.2017)».

01 червня 2020 року о 12:30 год. в соціальній мережі Facebook під час онлайн-брифінгу Головою НАЗК Олександром Новіковим під назвою «Компанія декларування-2020: результати та наступні кроки» у відповідь на питання Сергія Босака «Українські новини» та Катерини Грігор «єПраво» «Кому належить обладнання, на якому наразі функціонує Єдиний державний реєстр декларацій? Чому НАЗК не сплачує за обладнання, на якому функціонує Єдиний державний реєстр декларацій, та не повертає його власнику?» зазначив, що: «… Платники податків сплатили 11 млн грн за обладнання, яке коштує 3 млн грн», та «…Тобто, за обладнання, яке коштує 3 млн грн, власник хотів отримати від громадян України 16,5 млн грн» (відеозапис міститься в матеріалах справи).

Факт поширення цієї інформації сторонами в судовому засіданні не заперечувався.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав Інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена .

Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17 та від 19.07.2018 у справі 910/5117/17.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 N 1, роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення його права відповідачем, у тому числі і у даній категорії спорів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/15148/17.

Проте, позивачем не доведено що поширена відповідачем інформація є недостовірною, а також того, що вказана інформація принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача, чи порушує інші його особисті немайнові права, відповідно, не доведено сукупності обставин, які становлять склад правопорушення передбачений ст. 277 ЦК України, позивачем не вказано, в чому полягає завдана йому шкода та не наведено жодних доказів такої шкоди, не доведено належними доказами існування всіх підстав для визнання спірної інформації недостовірною та її спростування.

За таких обставин, враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові в частині визнання недостовірною інформації та зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію, слід відмовити.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 1 000 000 грн., завдану діловій репутації позивача.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», визначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦЦ України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Проте, позивачем не надано суду жодних доказів підтверджуючих понесення ним моральної шкоди, а тому в позові в частині відшкодування 1 000 000,00 грн. моральної шкоди також слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 21.12.2020 р.

Суддя С.О. Чебикіна