Рішення № 93741434, 21.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2020Справа № 910/11383/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай."

про стягнення 37634,19 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." про стягнення 37634,19 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

11.08.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що для визначення коефіцієнту фізичного зносу відповідач звертався до аварійного комісара, яким такий коефіцієнт зносу визначений у розмірі 0,57 %. Отже, за перерахунком відповідача, вартість відновлювального ремонту становить 25605,60 грн., про що відповідач повідомляв позивача листом та останній проти вказаної суми не заперечував. Також відповідач зауважив на не врахуванні позивачем розміру франшизи, передбаченої полісом № АО696515.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір № 06/6768509/1052/19 добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 .

03.11.2019 у м. Києві по вул. Газопровідній/пр. Правди відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки Daewoo, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортним засобом марки Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 30.12.2019 у справі № 758/14402/19 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.11.2019 страхувальник звернувся до позивача із заявою про факт настання події та виплату страхового відшкодування за договором від 14.08.2018 № 06/6768509/1052/19.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 визначена відповідно до рахунку-фактури від 15.11.2019 № ПЕ-К-00275 з ремонтною калькуляцією Audatex, виставлених ФОП Перехрест О.В., на суму 37634,19 грн.

На підставі вищевказаного рахунку позивач визначив розмір страхового відшкодування в розмірі 37634,19 грн. відповідно до страхового акту від 21.11.2019 № 2300289646.

Дана сума страхового відшкодування сплачена позивачем на рахунок ФОП Перехрест О.В., що підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2019 № 043540.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № АО696515, який станом на дату ДТП 03.11.2019 був діючим.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з регресною вимогою від 18.12.2019 № 2300289646/В щодо виплати страхового відшкодування.

У відповіді на вказану вимогу відповідач у листі від 02.03.2020 № 51-1417 зазначив, що з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,57, вартість відновлюваного ремонту становить 25605,60 грн.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АО696515 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі, відповідач здійснив власний розрахунок розміру матеріальної шкоди в розмірі 25605,60 грн. на підставі дослідження аварійного комісара ОСОБА_3 . При проведенні розрахунку відповідач застосував визначений у дослідженні коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 57 %, оскільки складові частини вказаного автомобіля відновлювали ремонтом до настання спірної ДТП.

Згідно пункту 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Даний пункт Методики наведений у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 21 жовтня 2019 року № 3207/5/1033.

Частинами 1, 2 статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Таким чином, дослідження аварійного комісара не може вважатися висновком експерта в розумінні наведених вище положень процесуального закону. Як слідує із вказаного дослідження, останній не містить застереження щодо обізнаності аварійного комісара про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, отже дане дослідження може мати лише консультативний характер.

Крім того з дослідження аварійного комісара вбачається, що при визначенні коефіцієнту фізичного зносу аварійним комісаром застосовувалися виключно дані з програми AudaHistory. Однак, дана програма не має обов`язкового характеру та міститься серед переліку рекомендованих комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, наведеним у пункті 8 Методики.

Отже, суд не приймає в якості доказу визначення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , консультативний висновок аварійного комісара Дем`яненка М.А.

Відповідно до пункту 7.38 Методики значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

У той же час, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску, тобто на момент настання ДТП 03.11.2019 строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищував 7 років. Доказів наявності винятків стосовно використання зазначених вимог, визначених у пункті 7.39 Методики, матеріали справи не містять.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено наявність підстав для застосування коефіцієнту фізичного зносу 0,57 % автомобіля Renault Megane, державний номер НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд зазначає, що достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого ТЗ.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Як слідує з відомостей полісу № АО696515 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розмір франшизи становить 2000 грн.

Утім, позивачем не здійснено вирахування вказаної суми франшизи із суми заявленого до стягнення страхового відшкодування, у зв`язку з чим розмір відшкодування підлягає зменшенню на суму 2000 грн. та становить 35634,19 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 4, корп. 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25; ідентифікаційний код 23510137) 35634 (тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 19 коп. відшкодування шкоди, а також 1990 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова