Рішення № 93740879, 22.12.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (910/13887/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровській металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815)

про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 28 876,98 грн.

Представники:

від позивача представник Грищенко В.О. дов. № 142 від 20.10.20р.

від відповідача представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - позивач, ПАТ "ДМК") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач, АТ "Українська залізниця") про стягнення вартості втраченого вантажу у розмірі 28 876,98 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2020 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: зазначення місцезнаходження відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Звернуто увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

До господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, які містилися у позовній заяві на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2020р.

Ухвалою господарського суду від 23.11.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 22.12.2020р. о 11:30 год. Явку в судове засідання повноважних представників учасників справи визнано обов`язковою. Запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду у судовому засіданні); відповідачу: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України; докази надсилання відзиву позивачу; сторонам: належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

17.12.20р. на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 262/5083 (надалі – Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати, а саме 0,5% для інших вантажів, також наполягає на вирахуванні із маси спірного вантажу тари. Також відповідач в своєму відзиві просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

21.12.2020 через канцелярію господарського суду позивачем засобами електронної пошти надана відповідь на відзив від 18.12.2020 в якій позивач заперечує проти застосування норми природної втрати, оскільки норма природної втрати застосовується для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні та заперечує проти вирахування із маси спірного вантажу тари, оскільки для вантажів, які перевозяться в тарі недостача розраховується від маси брутто, тобто з урахуванням маси тари.

Правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

В судове засідання 22.12.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2018 між Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця", яке перейменоване на Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - перевізник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - замовник) укладено договір №10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору замовник зобов`язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан".

25.03.2019 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» був укладений договір № МК3-960523/03/19-0361-01 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріального-технічних ресурсів (надалі-Договір).

27.04.2020 на виконання умов вищевказаного договору (а саме специфікації №37 від 07.04.2020) за накладною № 47795869, у вагоні № 63812275, позивачем на адресу Філіалу «Судоходна компанія «Укррічфлот» «Миколаївський річковий порт» було відправлено вантаж – катанка сталева, станція призначення – Миколаїв-Вантажний (експ).

04.05.2020 на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці було складено комерційний акт №415207/78, який свідчить про недостачу вантажу, що в свою чергу підтверджується відповідною відміткою перевізника в графі 49 залізничної накладної №47795869.

В розділі «Д» комерційного акту № 415207/78 від 04.05.2020 зазначено, що комісією в складі ДСМ Рябої Ю.В., агента комерційного Гарбуз О.А., ВОХР ОСОБА_1 , слідчого Заводського відділу поліції Чулуп Е.С., представника вантажоодержувача ОСОБА_2 зафіксовано : «в документі зазначено: катанка сталева (діаметр 6,5мм), 28 місць, маса одного бунта більше 100кг. Вага пристосування 252кг, вага нетто 66797кг. Вантаж маркований вапном. Верхній ярус 14 бунтів. Фактично виявлено: вантажу – катанка сталева у бунтах, навантаження у вагоні в два яруси, у верхньому ярусі13 справних бунтів, маркування на бунтах не порушено. Зліва над 3-м та 4-м розвантажувальними люками верхнього яруса мається одне вільне місце довжиною 2400мм, шириною 1700мм, глибиною 1200мм, яке марковане фарбою в одну полосу. На бунті, що розміщений над 4-м люком розірвані чотири дротові ув`язки, маркування переривається. Але додатково пошкоджений бунт ув`язаний 3-ма дротяними ув`язками та маркований фарбою світлого кольору в дві полоси. На 27-ми справних бунтах ув`язки не порушені, в наявності. Після вивантаження вантажу проведено тарування вагона № 63812275, маса порожнього вагону склала 23 620кг. Зважування залишків пошкодженої бухти проводилось на справних 150 тн. вагонних вагах №16 (повірених 01.10.2019) шляхом завантаження її у порожній вагон. Фактично після зважування пошкодженої бухти виявлено вагу брутто - 1540кг. Після вивантаження вантажу складена специфікація вивантажувальних місць і визначена маса 1-го пошкодженого бунта та маса відсутньої бухти за номером плавки 021362, номер партії 1012. Маса брутто пошкодженого бунта становила 2403кг, маса відсутньої бухти становила 2376кг. Загальна недостача вантажу в вагоні (з урахуванням однієї відсутньої бухти та пошкодженої бухти) склала 3239кг. Вагон прибув технічно справний згідно тех. акта №64 від 04.05.2020. У комерційному відношенні згідно к/а ст. Тимкове Одеської залізниці №414115/16 від 01.05.2020»

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що у зв`язку з незабезпеченням відповідачем схоронності вантажу під час його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, позивачу заподіяні збитки на загальну суму 28 876,98 грн., які останній просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).

Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Згідно з абз. 1 п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості; в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Як встановлено судом, 27.04.2020 на виконання умов договору, а саме специфікації №37 від 07.04.2020 за накладною № 47795869, у вагоні № 63812275, позивачем на адресу Філіалу «Судоходна компанія «Укррічфлот «Миколаївський річковий порт» було відправлено вантаж-катанка сталева, станція призначення - Миколаїв -Вантажний (експ.).

При надходженні вагону на Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці була проведена комісійна перевірка, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні №63812275 не відповідає масі, вказаній у накладній № 47795869. Про даний факт складено комерційний акт №415207/78.

За приписами ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом), а також "Спосіб визначення маси".

При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України, тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Відповідно до п.1. Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 року, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т.ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам`яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Господарським судом встановлено, що відомості про зафіксовану сторонами нестачу вантажу внесені до комерційного акту №415207/78.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому приймаються судом у якості належного та допустимого доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній №47795869, фактичній масі вантажу.

Відповідно до пп. "а" п. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Господарський суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Так, у матеріалах справи наявна копія Специфікації № 37 від 07.04.2020 до договору №МКЗ-960523/03/19-Э/19-0361-01 від 25.03.2019, відповідно до якої вартість вантажу катанка 6,5 Ст3пс МОТОК – 10 128,01 без ПДВ, 12 153,61грн. з ПДВ.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України, право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має відправник - за умови пред`явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно п. 27 Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Виходячи із системного аналізу зазначених приписів суд доходить висновку про необхідність врахування норми недостачі.

Господарський суд зазначає, що позивачем при розрахунку недостачі вантажу не враховано норму природної втрати, що не відповідає приписам ст. 114 Статуту залізниць України, в якій вказується, що недостачі маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усій випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як вбачається з залізничної накладної № 47795869 маса вантажу в вагоні № 63812275, таким чином, відповідно до п.27 Правил видачі вантажів норма природної втрати складає 0,5%, що дорівнює 335,245 кг.

Згідно з комерційним актом №415207/78 від 04.05.2020 нестача склала 2376 кг отже сума втраченого вантажу з урахуванням норми нестачі за перерахунком суду складає: 2376кг – 335,245кг = 2040,755кг.

Таким чином, сума втраченого вантажу за перерахунком суду складає 12 153,61 х 2,040 = 24 793,36грн.

Частиною 1 статті 127 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Виходячи з аналізу ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, а саме таких його елементів: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагоні №63812275, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 28 876,98 грн. та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагоні № 63812275 сталась не з вини відповідача відповідно до ст. 127 Статуту залізниць України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, господарським судом враховано, що відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Господарським судом встановлено, що право пред`явлення позову передано від АСК «Укррічфлот» позивачу на підставі переуступного напису, який міститься на зворотній стороні залізничної накладної №47795869. Таким чином даний позов заявлений позивачем правомірно.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суда заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", з покладенням судового збору в частині 1804,78грн на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська, обл., м. Кам`янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, ідентифікаційний код 05393043) суму збитків у розмірі 24 793 (двадцять чотири тисячі сімсот дев`яносто три тисячі) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 804 (тисяча вісімсот чотири) грн. 78 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.12.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко