Ухвала суду № 93738929, 21.12.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-і/537/8/20

Справа № 537/1757/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: судді Хіневича В.І., при секретарі – Яворській А.Г., за участі прокурора - Ольховського Б.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Шаповал В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Крюківського районного суду в м. Кременчуці, клопотання прокурора по кримінальному провадженні №12020170000000277 від 18.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263,

ч.1 ст. 309 КК України,-

встановив:

В провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч . 2 ст. 194, ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263, 1 ст. 309 КК України.

17.12.2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Ольховського Б.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, ризики, які були наявні при обранні та при продовженні міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого наразі продовжують своє існування, зокрема, у виді можливості знищити сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, при цьому, інші більш м`які запобіжні заходи застосувати неможливо, оскільки вони не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тож враховуючи вказане та те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та не має постійного джерела доходів, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень п 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, так зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Головуючий по справі суддя Маханьков О.В. перебуває на лікарняному, а тому, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Хіневич В.І. здійснюється розгляд даного клопотання прокурора.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та вказав на необхідність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, на даний час продовжують існувати та не зменшились.

Захисник обвинуваченого - Шаповал В.Д. заперечував проти продовження запобіжного захожу у виді тримання під вартою, вважає, що підстави для продовження відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу відсутні, так як відсутня об`єктивна підозра обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, та стороною обвинувачення не доведено передбачені ст.. 177 КПК України ризики, так зокрема, не доведено такий ризик, як можливість переховування від суду та органів досудового розслідування, такий ризик, як можливість знищити сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки у обвинуваченого немає такої можливості, впливати на потерпілих та свідків, оскільки потерпілі допитані. Вважає, що доцільно змінити обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід на більш м`який, зокрема обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою а саме цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Судом встановлено, що ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.05.2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжувався за ухвалами суду, та закінчує свою дію 01.01.2021 року о 24.00 год.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як вбачається із змісту ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.05.2020 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд оцінивши в сукупності надані докази, доводи прокурора, на обґрунтування клопотання, доводи обвинуваченого та його захисника, прийшов до висновку про доведеність наявності достатніх підстав вважати, що метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання спробам останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місця придбання підозрюваному вогнепальної зброї та боєприпасів про яке йому достовірно відомо, запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні. Так як, обвинувачений ОСОБА_1 мав безпосередній візуальний контакт з потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню та особисто їх знає, тому існує реальна загроза за життя та здоров`я осіб, які співпрацювали зі слідством. Зміна показань потерпілих та свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності, запобігання спробам обвинуваченого перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду, оскільки підозрюваний є працездатним, має задовільний стан здоров`я, підозрюваний у трудових правовідносинах не перебуває, постійних джерел до існування немає. Дані щодо офіційного працевлаштування підозрюваного відсутні. В той же час, ним систематично вчиняються злочини корисливої спрямованості, що і свідчить про його джерело доходів. Відсутність будь-яких засобів для існування: офіційних джерел доходів, постійного або тимчасового місця роботи, заощаджень, соціальних зв`язків є неспростовним ризиком вчинення злочинів ОСОБА_1 у майбутньому. Підставою продовження застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яке кваліфікується як тяжке, за яке законом передбачене покарання до десяти років позбавлення волі, а також наявність ризиків, визначених п.п. 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може здійснювати дії щодо: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому суд оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі і обставини, що вказані у пп. 1 – 11 ст. 178 КПК України, прийшов до висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належне виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Оскільки по справі всі докази, з об`єктивних причин, судом ще не досліджено, по при те, що допитані потерпілі, залишаються не допитаними сім свідків, тож крім такого ризику як можливість незаконного впливу на потерпілих, всі інші обставини, що стали підставою для застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, а інші, більш м`які запобіжні заходи, зокрема цілодобовий домашній арешт, який просить застосувати обвинувачений та його захисник, не зможуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тож суд приходить до висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає до задоволення, а тому слід продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 діб.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд, при постановленні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та ст. 178 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства до потерпілого, тож суд підстав для визначення застави у даному кримінальному провадженні не вбачає.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на свідків, спростовують доводи захисту про зникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволення клопотання та продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без застосування застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Ольховського Б.В. про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 , терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 18.02.2021 року до 24.00 год. включно.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: В.І. Хіневич

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 22.12.2020 року о 15.00 год.