Рішення № 93738585, 09.12.2020, Городоцький районний суд Львівської області

441/558/17 2/441/24/2020

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.12.2020 року Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Українець П.Ф.

за участі секретаря Лихоносової Д.В.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши відкрито у залі судового засідання у м. Городок Львівської обл. за позовом ОСОБА_3 до Городоцької міської ради Львівської обл., третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсними рішення міської ради та державного акта на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 03.05.2017р. звернулась з позовом до Городоцької міської ради Львівської обл., який в подальшому уточнила, просить визнати недійсними рішення Городоцької міської ради від 09.11.1999р. № 207 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » та державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ № 9752 від 03.04.2000р. на ім`я ОСОБА_3 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1156, мотивуючи тим, що успадкувала житловий будинок на АДРЕСА_1 , в червні 1999р. звернулась до Городоцької міської ради із заявою про передачу їй безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0.12 га для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства за вищеозначеною адресою, що Городоцькою міською радою 09.07.1999р. прийнято рішення № 207 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 », за яким їй передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0.1451 га, з яких: 0.1 га для обслуговування житлового будинку та 0.0451 га для ведення особистого підсобного господарства, земельну ділянку площею 0.0326 кв.м залишено у спільному користуванні як проїзд, що на підставі означеного рішення нею виготовлено державний акт на право приватної власності на землю. Однак у 2016р., при здійсненні досудового розслідування за її заявою у кримінальному провадженні № 12016140180000450, внесеному до ЄРДР 11.06.2016р., встановлено, що первісний текст вищеозначеного рішення, після його виготовлення, піддавався змінам, у ньому додруковано пункт четвертий «Земельну ділянку площею 0.0326 кв.м. залишити в спільному користуванні як проїзд». Що за постановою слідчого Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській обл. від 19.04.2018р., яка ніким не оспорена, встановлено, що на сесії Городоцької міської ради 09.07.1999р., при розгляді заяви ОСОБА_3 про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, рішення про залишення у спільному користуванні земельної ділянки на АДРЕСА_1 не приймалось, що текст вищеозначеного рішення піддавався змінам, що свідчить про його підроблення. Що на часі прийняття оскаржуваного рішення земель із статусом «землі спільного користування» не існувало, земельна ділянка площею 0.0326 кв.м у ОСОБА_3 не вилучалась, в загальне користування не передавалась, інше, тому є підстави до задоволення позову.

В суді представник позивача – адвокат Янчак П.О., покликаючись в т.ч. на висновок судово-технічної експертизи № 6/338 від 05.08.2016р. про те, що первинний текст рішення Городоцької міської ради від 09.11.1999р. № 207 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » піддавався змінам, на постанову слідчого Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській обл. від 19.04.2018р., відповідно до якої на сесії Городоцької міської ради від 09.07.1999р. не приймалось і не вирішувалось питання про залишення земельної ділянки площею 0.0326 кв.м на АДРЕСА_1 у спільному користуванні, як проїзд, а текст вищеозначеного рішення піддавався змінам, що свідчить про його підроблення, що на часі прийняття оскаржуваного рішення категорії «землі спільного користування» не було, що частина спірної земельної ділянки у ОСОБА_3 не вилучалась і до земель загального користування для облаштування проїзду не передавалась, що за висновком судової будівельно-технічної експертизи № 5267 від 06.11.2018р. облаштування проїзду на земельній ділянці по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам державних будівельних норм, просить визнати недійсними рішення Городоцької міської ради від 09.11.1999р. № 207 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » та виданий на підставі цього рішення державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ № 9752 від 03.04.2000р., на ім`я ОСОБА_3 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1156.

Представник Городоцької міської ради Львівської обл. в судове засідання не з`явився, 07.03.2019р. подав письмові пояснення (т.2 а.95-96), просить застосувати позовну давність до заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, справу розглядати за відсутності представника міської ради.

Представник третьої особи – адвокат Гриньо М.І. просить в позові відмовити, покликаючись, що позивачці було відомо про рішення Городоцької міської ради № 207 від 09.11.1999р. і нею таке не оспорювалось, а отже позивачка пропустила строк на звернення із позовом до суду, що його довірителька ОСОБА_4 іншого заїзду до будинковолодіння на АДРЕСА_2 , окрім як із АДРЕСА_2 не має, що вони із сім`єю здавна користувались проїздом, який оспорюваним рішенням залишений у спільному користуванні, тому вважає вищеозначене рішення міської ради законним.

Заслухавши представників позивача і третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.04.1998 року серія ААМ №223687 (т.1 а.7) убачається, що ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , успадкувала житловий будинок на АДРЕСА_2 .

З копії заяви ОСОБА_3 від 01.06.1999р. (т.1 а.18) убачається, що вона 01.06.1999р. звернулась до Городоцької міської ради із заявою про передачу їй безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 0.12 га для обслуговування будинку та ведення особистого підсобного господарства на АДРЕСА_2 .

Рішенням Городоцької міської ради № 207 від 09.07.1999р. «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » (т.1 а.117) вирішено передати безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1451 га, з яких: 0.1 га для обслуговування житлового будинку та 0.0451 га для ведення особистого підсобного господарства, земельну ділянку площею 0.0326 кв.м залишити в спільному користуванні як проїзд, інше.

На підставі вищеозначеного рішення міської ради ОСОБА_3 03.04.2000р. видано державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ 9752, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1156 (т.1 а.20).

Із копій висновку судової технічної експертизи № 6/338 від 05.08.2016р. та висновку технічного експертного дослідження документів № 6/7 від 03.06.2017р. (т.1 а. 8-17) убачається, що в рішенні Городоцької міської ради № 207 від 09.07.1999 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 », рядки пункту четвертого «Земельну ділянку площею 0,0326 кв.м. залишити в спільному користуванні як проїзд» додруковані після рядків пункту третього, із вилученням аркуша із каретки друкарської машинки, тобто вони друкувалися неодночасно з основним текстом документа, а додруковувалися пізніше, що первісний зміст вищеозначеного документа піддавався змінам, а саме відбулося додрукування тексту пункту четвертого «Земельну ділянку площею 0,0326 кв.м. залишити в спільному користуванні як проїзд», інше.

З копії постанови слідчого Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській обл. від 19.04.2018р. (т.1 а.160-162) убачається, що слідчим відділом Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській обл. проводилось досудове розслідування у кримінальному провадження № 12016140180000450 від 11.06.2016р. по факту підробки рішення Городоцької міської ради № 207 від 09.07.1999 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 », що за наслідками досудового розслідування встановлено, що на сесії Городоцької міської ради від 09.07.1999р. не приймалось і не вирішувалось питання про залишення у спільному користуванні проїзду на АДРЕСА_2 , що основний текст вищеозначеного рішення піддавався змінам у спосіб додруковування пункту четвертого, після підписання документу та нанесення відтиску гербової печатки, що свідчить про підроблення документу, що вищеозначене кримінальне провадження слідчим закрито у зв`язку із значним перебігом часу та неможливістю встановити особу, котра вчинила підроблення документа, знаряддя злочину та інші обставини.

Вищеозначена постанова ніким не оскаржена, а отже – чинна.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

Враховуючи вищенаведене, що рішення Городоцької міської ради № 207 від 09.07.1999 року «Про передачу у приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » містить ознаки підроблення, суд приходить до висновку, що таке слід визнати недійсним.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 травня 2013 р. у справі № 6-33цс13).

З огляду на наведене, що державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ № 9752 від 03.04.2000р. на ім`я ОСОБА_3 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1156, виданий на підставі вищеозначеного рішення міської ради, яке судом визнано недійсним, суд приходить до висновку, що такий державний акт теж підлягає визнанню недійсним.

Задоволюючи позов суд також враховує, що на часі виникнення спірних правовідносин чинне законодавство категорії земель із статусом «землі спільного користування» не передбачало, що земельна ділянка площею 0.0326 кв.м у ОСОБА_3 не вилучалась і до земель загального користування не передавалась.

Оскільки про вищеозначені обставини ОСОБА_3 стало відомо 05.09.2016р. під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 12016140180000450 від 11.06.2016р. за ознаками ч. 1 ст. 358 КК України, із позовом до суду вона звернулась 03.05.2017р., отже строк на звернення із позовом до суду нею не пропущено, тому підстав до застосування строків позовної давності, як про це заявлено представником відповідача та третьої особи, суд не вбачає.

Суд бере до уваги покликання представника третьої особи про відсутність іншого заїзду до будинковолодіння ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 , окрім як із АДРЕСА_2 , та інше, але з огляду на вищенаведене розцінює як такі, що не дають підстав до відмови в позові.

З огляду на положення ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача в користь позивача 1 280 грн. документально підтверджених судових витрат (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд-

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Рішення Городоцької міської ради від 09.11.1999р. № 207 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 » та державний акт на право приватної власності на землю серія ЛВ № 9752 від 03.04.2000р. на ім`я ОСОБА_3 , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1156 - визнати недійсними.

Стягнути з Городоцької міської ради в користь ОСОБА_3 1 280 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.12.2020.

Суддя П.Ф. Українець