Вирок № 93738542, 22.12.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2923/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Крегул М.М.,

секретаря судових засідань – Ковач В.Ю.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Голич М.М..,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника - Голуб В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020070170000269 від 29.02.2020р., про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженоого, з середньою освітою, який тимчасово не працює, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2020 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи на вулиці Першотравневій села Кам`яниця, Ужгородського району, діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викрадено, шляхом вільного доступу, таємно обрізав та викрав близько 80 метрів кабелю зв`язку ТПП 100х2х0,5, який перебуває на балансі у ПАТ «Укртелеком», та який знаходився на бетонних стовпах вздовж вулиці Першотравневій села Кам`яниця. Заволодівши викраденим ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою покинув місце вчинення злочину та в подальшому продали вказане майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не був обізнаний про його походження, в результаті чого отримали грошові кошти, які розділили між собою та витратили на власні потреби.

Вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі, вартість 1 метра кабелю ТПП 100х2х0,5 становить 93 гривні 87 копійок. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою завдав матеріальних збитків ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 7 509 гривень 60 копійок.

Окрім цього 02 лютого 2020 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи на вулиці Першотравневій села Кам`яниця, Ужгородського району, діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викрадено, шляхом вільного доступу, таємно обрізав та викрав близько 180 метрів кабелю зв`язку ТПП 100х2х0,5, який перебуває на балансі у ПАТ «Укртелеком», та який знаходився на бетонних стовпах вздовж вулиці Першотравневій села Кам`яниця. Заволодівши викраденим майном ОСОБА_1 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою покинули місце вчинення злочину.

Вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі, вартість 1 метра кабелю ТПП 100х2х0,5 становить 93 гривні 87 копійок. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою завдав матеріальних збитків ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 16 896 гривень 60 копійок

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме :таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

При роз`ясненні обвинуваченому суті обвинувачення, ОСОБА_1 повідомив, що йому воно зрозуміле, визнає себе винним у вчиненому правопорушенні за обставин, наведених у обвинувальному акті, визнав обставини вчинення кримінального правопорушення, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та щиро розкаявся. При призначенні покарання просив не позбавляти його волі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Голуб В.К. у судовому засіданні просив суд, при призначенні покарання, врахувати що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з матір`ю та вітчимом, а тому просив не позбавляти його волі.

Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» у судове засідання не з`явився, однак представник потерпілого Меренич О.І. подав до суду заяву, в якій просив провести судовий розгляд без присутності представника ПАТ «Укртелеком», при цьому повідомив, що повністю підтримують позицію прокурора у справі.

Прокурор Голич М.М. просив визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винними у вчиненні інкримінованого йому діяння та призначити йому покарання відповідно до санкції статті ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши докази, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Даними про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 народився та проживає в Ужгородському районі, має середню освіту, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває. Відомостей про наявність скарг на нього з боку жителів села від сільської ради у суду відсутні, проживає разом з матір`ю та вітчимом.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України, визначені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття ОСОБА_1 , активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно зі ст. 67 КК України, обставиною, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, всі пом`якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул