Рішення № 93736178, 10.12.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/7112/20

Справа №760/18696/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Універсал Банк» про зняття арешту з нерухомого майна, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить:

- скасувати арешт, накладений ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний запис № 4885081 від 05 березня 2014 року, на підставі постанови № 41042880 від 10 лютого 2014 року на квартиру;

- скасувати арешт, накладений приватним виконавцем Павелків Т.Л, про що зроблено відповідний запис № 25653989 від 10 квітня 2018 року, на підставі постанови №56098982 від 03 квітня 2018 року на квартиру.

Посилається на те, що 06 листопада 2007 року між нею та ПАТ «Універсал Банк» був укладений кредитний договір № 002-2900/756-0424, за умовами якого їй був наданий кредит у розмірі 174 000,00 швейцарських франків.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року за позовом банку з неї було стягнуто 198 521,78 швейцарських франків заборгованості, що еквівалентно 1 700 319,19 гр. та 3 219, 00 гр. судового збору.

Арешт нерухомого майна у межах суми стягнення 1 703 538,19 гр. накладений ВДВС Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, про що зроблено відповідний запис № 4885081 від 05 березня 2014 року на підставі постанови № 41042880 від 10 лютого 2014 року.

02 квітня 2018 року приватний виконавець Павелків Т.Л. відкрила виконавче провадження на підставі рішення Солом`янського районного суду міста Києва за вищезгаданою справою.

Арешт на все нерухоме майно боржника накладений приватним виконавцем Павелків Т.Л., про що зроблено відповідний запис № 25653989 від 10 квітня 2018 року, на підставі постанови № 56098982 від 03 квітня 2018 року.

06 листопада 2007 року між нею та ПАТ «Універсал Банк» був укладений договір іпотеки квартири.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 213470603 від 22 червня 2020 року квартира перебуває під іпотечним обтяженням, про що зроблено відповідний запис № 12059386 від 13 січня 2012 року приватним нотаріусом Морозовою С.В.

09 вересня 2019 року між нею та АТ «Універсал Банк» було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору № 002-2900/756-0424 від 06 листопада 2007 року, яким було домовлено про рефінансування кредиту.

Зазначає, що накладений на майно арешт перешкоджає реалізації її прав, адже у разі реалізації предмету іпотеки, а саме квартири, реєстратор відмовить у державній реєстрації права, бо на це майно накладено арешт.

Вважає, що накладені арешти не дають їй можливості скористатись правом передачі банку права власності на предмет іпотеки або добровільним продажем квартири на користь банку, оскільки накладення арешту позбавляє її законних прав у позасудовий спосіб врегулювати відносини з АТ «Універсал Банк».

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвала про відкриття провадження в справі та копія позовної заяви направлялася на адресу відповідачів та третьої особи за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, третій особі на надання пояснень по справі.

Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач - приватний виконавець Павелків Т.Л. та третя особа отримали копію зазначеної ухвали 29 вересня 2020 року.

Відповідач - Солом`янський районний ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримав копію ухвали 28 вересня 2020 року.

/ а.с. 45 - 47 /

Станом на день ухвалення рішення ні відповідачі, ні третя особа своїм правом не скористались, відзив на позовну заяву та пояснення в справі суду не подали.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджатися своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За правилами ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом встановлено, що 06 листопада 2007 року між позивачем та ВАТ «Універсал Банк» був укладений кредитний договір № 002-2900/756-0424, за умовами якого позивачу був наданий кредит у розмірі 174 000,00 швейцарських франків.

06 листопада 2007 року з метою виконання зобов`язань за основним договором між банком та позивачем був укладений договір іпотеки.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач, як іпотекодавець, передала в іпотеку банку квартиру загальною площею 59, 40 кв.м., житловою площею 30, 70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належала їй на підставі договору купівлі-продажу № кдз-6015 від 06 листопада 2007 року.

09 вересня 2019 року між позивачем та АТ «Універсал Банк» укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору № 002-2900/756-0424 від 06 листопада 2007 року.

Відповідно до вказаної угоди сторони домовились про перенесення всієї простроченої заборгованості за Договором на рахунки обліку строкової заборгованості.

Строк погашення заборгованості до 01 серпня 2020 року.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 213470603 від 22 червня 2020 року, квартира перебуває під іпотечним обтяженням, про що зроблено відповідний запис № 12059386 від 13 січня 2012 року приватним нотаріусом Морозовою С.В.

/ а.с. 9 - 16, 20 - 32 /

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

- отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

- надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

- отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

- наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

- відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

- отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

- погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

- отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

- підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч. 1 цієї ж статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для накладення арешту на належну позивачу квартиру є постанови про арешт майна боржника від 10 лютого 2014 року Відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції та приватного виконавця Павелків Т.Л. від 03 квітня 2018 року.

Тобто, рішення суду про стягнення з позивача заборгованості перебуває на примусовому виконанні.

Відповідно до ст.368 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно.

Тобто, право власності позивача, як абсолютне право, має бути захищене лише при доведеності самого факту порушення.

Відповідно до пунктів 2 та 3 постанови № 5 Пленуму Вищого с8пеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.

Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

З точки зору ч.1 ст.2 ЦПК України завданням та основними засадами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

З даного аналізу випливає, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав.

Тому саме позивач визначає, до кого пред`явити позов.

Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.

Згідно з ч.3 ст.279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Звертаючись до суду, позивач залучає до участі в справі як відповідача орган державної виконавчої служби та приватного виконавця.

При цьому стягувач за виконавчим провадженням залучений до участі в справі як 3-я особа.

Провадження в справі відкрито 02 вересня 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У визначені законом строки з клопотанням про заміну відповідача в справі позивач не зверталася.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про виконавче провадження» на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців, покладається примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно зі ст. 3 Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

З точки зору процесуального закону сторонами в справі є особи, між якими виникає матеріально-правовий спір, який має бути вирішений судом.

Виходячи з завдань, які законом покладені на органи державної виконавчої служби та приватних виконавців, суд приходить до висновку, що права позивача залученими нею до участі в справі відповідачами порушені не були і не могли бути порушені.

Крім того, суд враховує, що квартира, на яку накладено арешт, на виконання умов договору іпотеки передана позивачем, як власником, 3-й особі в іпотеку.

В цей же день приватним нотаріусом Морозовою С.В. була накладена заборона на її відчуження, про що внесено запис д Державного реєстру речових прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Тобто, дане обтяження застосоване і зареєстроване до виконання позивачем умов кредитного договору.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що накладеними органами виконавчої служби арештами на квартиру порушуються її права, як боржника, на врегулювання спору з погашення заборгованості перед кредитором у формі, визначеній договором.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст.ст.76. 80 ЦПК україни доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Це положення є одним із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності.

Так, сторонами кредитного договору та договору іпотеки є позивач та 3-я особа - ПАТ`Універсал Банк».

Виконання умов договору є відносинами його сторін, у тому числі правом сторін є обирати форму розрахунків та погашення кредиту, в тому числі і визначеним Законом України « Про іпотеку» та договором іпотеки способом і підстави для втручання суду у відносин сторін за кредитним договором відсутні.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи викладене вище, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 15,16,317,319,321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця Павелків Тетяни Леонідівни, Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолятивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л .А. Шереметьєва